Бек: Залишаю Київ у надії на поразку російських військ

Марілуїзе Бек (Marieluise Beck) та її чоловік Ральф Фюкс (Ralf Fücks) стали першими німецькими політиками, які відвідали Київ з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Обоє є членами партії Зелених, яка входить до правлячої коаліції, але до української столиці вони приїхали із власної ініціативи - ані з урядом, ані з партією своєї поїздки політики не узгоджували. Бек відома своєю багаторічною підтримкою України та критичною позицією щодо Кремля і німецької залежності від російського газу. Вона активно виступала проти проєкту газопроводу "Північний потік-2". DW поспілкувалася з Бек на Михайлівській площі в центрі Києва та розпитала про її враження від побаченого та шанси на швидке завершення війни.

Пані Бек, чи може Україна виграти цю війну і як виглядатиме ця перемога?

Марілуїзе Бек: Я не знаю, чи вона виграє цю війну, я сподіваюся, що виграє. Бо це війна Росії та Путіна проти Європи і не лише проти України. Я думаю, що поляки та балтійські країни набагато краще за нас німців розуміють: якщо російські війська здобудуть тут перемогу, це не лише означатиме встановлення терористичної системи в країні, але й те, що російська армія стоятиме набагато ближче до наших європейських кордонів, до кордонів ЄС. І ми не можемо бути в цьому зацікавлені. Тож чи виграють вони (українці. - Ред.) війну, багато в чому залежить від того, наскільки рішучим буде Захід в оснащенні української армії. Ви знаєте, що Німеччина дуже сильно вагалася, Польща і США робили все правильно, бо розуміли ситуацію. Я думаю, що Франція та Німеччина можуть зробити більше щодо постачання зброї, військових товарів, особливо з метою уможливити закриття неба від російських ракет і літаків.

Німеччина зараз постачає зброю Україні. Це замало і запізно? Чи може Німеччина досі відігравати важливу роль?

У будь-якому разі, запізно. Чи замало, інше питання. Німеччина не постачає Україні речей, які потрібні додатково. Я не військова експертка, але йдеться передусім про те, щоб закрити небо. Сьогодні ми відвідали військовий шпиталь. Ми не заходили в палати, а лише бачили фото. Важко передати, що роблять з людьми ракети. Тобто це і в інтересах цивільного населення. Тож, якщо ми хочемо бути гуманними, йдеться про закриття неба.

Ви завжди і довгий час були дуже прямолінійною в тому, що стосується Росії та небезпеки, яка походить від президента Володимира Путіна. Як ви вважаєте, чи змінюється громадська думка в Німеччині, чи зрозуміли німці серйозність ситуації?

Я думаю, що всі демократичні країни не хочуть вступати у війну. Це абсолютно нормальне почуття. Адже люди, навіть якщо вони самі не пережили війну, їхні родини пам'ятають, що це. Але зараз ідеться про розуміння: якщо ти не борешся проти війни і агресії, вона прийде до тебе. І я думаю, що Німеччина дуже довго не хотіла цього бачити. Для того, щоб дійсно усвідомити це, потрібен деякий час. Бо багато хто (в Німеччині. - Ред.) досі сподівається, що все це пройде повз нас.

Багато українців хоче, аби Німеччина відмовилася від російських енергоресурсів. Зараз Росія вимагає платити за них у рублях. Як ви вважаєте, чи готовий Берлін застосувати цей економічний важіль і запровадити ембарго на енергоресурси з Росії?

Стосовно оплати в рублях, я дуже рада, що всі країни відмовилися це робити. Бо це б означало працювати всупереч санкціям проти центробанку (Росії. - Ред.). На жаль, Німеччина сама себе зробила дуже залежною від російського газу. Нас роками застерігали, але ми не хотіли вірити, наш попередній уряд не хотів вірити. Тож ми маємо проблему. І якщо ми запровадимо велике ембарго (на російський газ. - Ред.), ми матимемо велику проблему. Зараз є зрушення стосовно вугілля та нафти (відмови від їхнього імпорту з Росії. - Ред.), проблемою є газ, потрібний нашій промисловості. Тим не менш, наш аргумент: якщо зараз сильно і рішуче вразити Кремль, існують хороші шанси, що військовій машині Путіна доведеться зупинитися. Тобто якщо Кремль не зможе нічого імпортувати - жодних сучасних технологій, різноманітних деталей тощо. Коли німецький уряд побоюється, що наступної осені в нас закінчиться газ, можливо, думає хибними часовими категоріями. Ми виступаємо за цей короткий удар (по економіці Росії. - Ред.) і думаємо, що це може завершити війну набагато швидше, ніж багато хто може подумати.

Ви їдете з Києва з більшим оптимізмом, ніж приїхали?

Ні. Драма у Маріуполі, в інших містах, жаливі історії про все, що трапляється на війні, - зґвалтування, примусові депортації до Росії, діти, яких відбирають у батьків. Це все брутально, брудно, тут "кадировці", які хизуються тим, наскільки вони брутальні. Тож я не їду з оптимізмом, але я залишаю Київ у надії, що цю війну завершать українці поразкою цих російських військ.