Мери з ФРН шукають, як допомогти містам-партнерам з України

Водопостачання і водовідведення, вивезення сміття і модернізація комунального господарства - такі практичні теми зазвичай перебувають у центрі уваги, коли збираються представники громад. Чимало уваги цим питанням приділено і у програмі триденної VI українсько-німецької конференції муніципальних партнерств, яка розпочалася у вівторок, 14 листопада у Лейпцигу. "Разом за Європу: Солідарність, відбудова, перспективи майбутнього", - такий лейтмотив конференції, на яку зібралися рекордні понад півтисячі представників міст і містечок з України і Німеччини. Перш ніж учасники розійшлися по робочих групах обмінюватися досвідом і шукати розв’язання нагальних проблем громад, на сцені конгрес-центру у Лейпцигу пролунали гучні політичні заяви.

Подяка за гуманітарку і за "IRIS-T"

Мер Києва Віталій Кличко, подякувавши німецьким партнерам за значну гуманітарну допомогу, яку отримала українська столиця після масштабного російського нападу у лютому минулого року, окремо подякував Німеччині передовсім за установки протиповітряної оборони "IRIS-T", які, за словами Кличка, бережуть небо над головою киян. Нагадав він присутнім і про те, що українці у війні захищають не лише себе, але й європейські цінності. "Кожен має зрозуміти суть цієї війни. Це хвора ідея Путіна відбудувати російську імперію. Він не хоче миритися з Україною як незалежною державою", - нагадав Кличко присутнім своє бачення суті війни, яку розв'язала Москва.

Нагадування це мало тим цікавіший політичний контекст, якщо врахувати, що у першому ряду київського градоначальника уважно слухав прем'єр-міністр Саксонії Міхаель Кречмер (Michael Kretschmer) - один з найпереконаніших противників постачання Україні не лише ракет дальнього радіусу дії Taurus, але й важкого озброєння взагалі. Кречмер неодноразово висловлювався за якнайшвидші переговори між Україною і Росією про припинення вогню, а також нагадував у місцевій пресі, що 70 відсотків жителів Саксонії виступають проти постачання важкої зброї Україні. Виступаючи одразу за Кличком, ці заяви саксонський прем'єр повторювати, утім, не став і навіть висловив захват тим, як запекло українці опираються російській агресії. "Можна скільки завгодно намагатися завоювати українські землі, але від того жоден сантиметр України не стане Росією", - наголосив Кречмер під оплески присутніх, подякувавши також представникам німецьких громад за солідарність з Україною.

Читайте також: Берлін-Київ та інші: в українських міст стає дедалі більше партнерів у Німеччині

Майже 200 партнерств

На солідарності німецьких громад наголосив у своєму виступі і мер Лейпцига Бурґгард Юнґ (Burghard Jung), наголосивши, що кількість "партнерств солідарності" між німецькими і українськими містами за рік, що минув від попередньої великої конференції громад двох країн, збільшилася більш ніж у двічі. Нині між українськими і німецькими громадами діють вже 179 партнерств, понад сто з яких були започатковані після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. "Партнерства солідарності" мають на меті, перш за все, гуманітарну підтримку українських громад в умовах війни, однак можуть, за задумом, стати основою для довгострокових дружніх відносин, включно з встановленням статусу міст-побратимів.

Наскільки важливими є ці партнерства, наголосив у своєму виступі у Лейпцигу мер Дніпра Борис Філатов, адресувавши свої слова градоначальниці Кельна Генрієте Рекер, яка разом з колегою з Дніпра брала участь в одній з панельних дискусій. "Коли люди бачать на вулицях міста автобуси з Кельна, вони розуміють, що вони не самі. Коли люди бачать один з 300 генераторів, які нам передав Кельн, вони розуміють, що вони не самі", - заявив Філатов, подякувавши колезі за солідарність. Рекер і Філатов підписали торік у жовтні угоду про проєктне партнерство, розраховану на першому етапі на три роки. Незалежно від нагальної гуманітарної допомоги, яку надають спільними зусиллями місто, комунальні підприємства і громадські ініціативи Кельна, міста всупереч війні розвивають і фаховий обмін у таких сферах як енергоефективність, водовідведення і захист від повеней, збереження культурної спадщини, бібліотечна справа і спорт.

Читайте також: Солідарність громад: десятки німецьких міст шукають партнерів в Україні

"Зусилля на шляху до ЄС"

Попри те, що війні і руйнуванням не видно кінця, у центрі уваги нинішньої великої партнерської конференції у Лейпцигу стоять вже не стільки питання гуманітарної допомоги, скільки фаховий обмін для модернізації, а також відбудови зруйнованої інфраструктури. "Ці зусилля будуть також і зусиллями на шляху України до Європейського Союзу", - наголосив у своєму виступі мер Лейпцига Бурґгард Юнґ. Дивлячись у майбутнє, мер міста-партнера Києва не забув і про нагальні проблеми і закликав присутніх не баритися із "зимовим пакетом допомоги" з огляду на холод і можливі напади Росії на критичну інфраструктуру. Лейпциг у питаннях гуманітарної допомоги Україні в умовах війни не пасе задніх: міська рада виділила на задоволення нагальних потреб українців, що потерпають від війни, вже 11 мільйонів євро. Включно з допомогою біженцям, яких прийняло місто, ця сума сягнула 14 мільйонів.

Від солідарності до довгострокового партнерства

Попри війну, партнерства між містами і громадами України і Німеччини активно розвиваються, а "партнерства солідарності" подекуди переростають у довгострокові відносини міст. Зокрема, про плани стати містами-побратимами вже заявили Дортмунд і Житомир. Лише навесні цього року міста започаткували партнерство, після чого німці вже передали українському обласному центру п'ять автобусів і обладнання для пожежників.

Делегація з Дортмунда влітку відвідала Житомир, вже у вересні був візит у відповідь. Вже навесні наступного року перша група молоді має побувати у Німеччині, міста вже мають довгострокові плани щодо культурного обміну. У мерії Дортмунда після візиту українських гостей відзначили, що і німцям є чого повчитися в українців, вказавши передовсім на досягнення у цифровізації. На цьому у своїй промові наголосив і прем’єр-міністр Саксонії Міхаель Кречмер. "Коли ми зараз говоримо про майбутнє України і Європейського Союзу, про те, що ми могли би змінити, про те, як зробити деякі речі швидшими і більш сучасними, ми також можемо зробити крок вперед разом з Україною", - зазначив Кречмер, що обмін з Україною може принести користь обом сторонам.

"Без зброї "План Маршала" не має сенсу"

Утім, жодна комунальна співпраця і жоден "план Маршала" для України не матимуть сенсу, якщо не допомогти Україні зброєю, щоб вистояти у війні з агресором, нагадав, своєю чергою, віцемер Лейпцига Ульріх Гернінґ (Ulrich Hörning). "Ми маємо бути у Німеччині також послами, які агітуватимуть за надання зброї українським героїням і героям", - звернувся Гернінґ до своїх колег з усіх куточків Німеччини. 

У своїй промові Гернінґ поіменно згадав низку цивільних і військових українців, які загинули у війні з російським агресором. Бургомістр нагадав про те, що одну з вулиць Лейпцига влітку цього року було названо на честь Бориса Романченка - вбитого російською ракетою у своєму помешканні харків'янина, який пережив Голокост. На вулиці Романченка розташоване консульство Росії у Лейпцигу, яке буде закрите наприкінці цього року після висилки низки російських дипломатів.