Німецькі ліки лікують весь світ. А економіку Німеччини?

Про те, що Німеччина - найбільший у світі експортер автомобілів, багато хто знає або хоча б здогадується. Куди менш відомо, що вона є ще й світовим лідером в експорті ліків. Водночас уже понад 40 відсотків жителів ФРН особисто стикалися з перебоями в постачанні медикаментів. При цьому надходять повідомлення про багатомільярдні інвестиції в розширення наявних і в будівництво нових німецьких фармацевтичних підприємств. Але галузь загалом незадоволена своїм становищем і скаржиться особисто канцлеру.

То в гарному вона стані чи поганому? І чого чекати тим, хто користується німецькими ліками в самій Німеччині, в Європі та в інших країнах?

Німеччина залишається "всесвітньою аптекою"

Якщо галузь продає за кордон продукцію приблизно на 130 мільярдів доларів США на рік і забезпечує 15 відсотків світового експорту ліків, то кризовим її стан навряд чи назвеш. Це свіжі цифри швейцарської аналітичної та консалтингової компанії Prognos AG, яка вивчила на замовлення економічної газети Handelsblatt стан справ в орієнтованій на експорт німецькій економіці. Спираючись на статистику 2022 року, аналітики компанії виявили 11 галузей, які за обсягами постачань за кордон (у грошовому вираженні) посідають перше, друге або третє місця у світі. На найвищій сходинці опинилися тільки дві: автомобілебудування і фармацевтика. Іноді фармацевтичну галузь об'єднують із хімічною промисловістю, але в цьому випадку та розглядалася окремо. І опинилася на третьому місці у світі.

"Німеччина, як і раніше, залишається всесвітньою аптекою", - наголосив у розмові з Handelsblatt Йоганн Вайс (Johann Weiß), керівник проєкту в Prognos AG, використовуючи тим самим вираз, що закріпився за Німеччиною не десятиліття, а століття тому. Адже основу найстарішої у світі діючої фармацевтичної компанії Merck у Дармштадті заклав ще 1668 року Фрідріх Якоб Мерк (Friedrich Jacob Merck), коли купив аптеку в цьому місті на південному заході сьогоднішньої ФРН.

Фармацевтика - один із пріоритетів уряду Німеччини

Щоправда, під кінець 20-го століття німецька фармацевтична промисловість, символом якої став вічний хіт продажів аспірин компанії Bayer з Леверкузена, дещо втратила колишні позиції під натиском дедалі потужніших і дедалі інноваційніших конкурентів (серед основних - США, Швейцарія, Великобританія, Франція). Але в 21-му столітті вона поступово повертає собі передові позиції, нарощуючи інвестиції в наукові дослідження та розробку нових препаратів.

Так, 25 квітня в Дармштадті та сама компанія Merck (не плутати з американською Merck & Co) у присутності канцлера ФРН Олафа Шольца (Olaf Scholz) заклала символічний камінь у фундамент нового наукового центру. На початку 2027 року приблизно 550 співробітників розпочнуть тут на площі в 18 тисяч квадратних метрів розробку антитіл, мРНК-препаратів та іншої біотехнологічної продукції. У будівництво і, головне, в оснащення центру новітнім обладнанням Merck вкладе близько 300 мільйонів євро. Загалом же компанія інвестує у своєму рідному місті в наукові, виробничі та соціальні об'єкти для співробітників до 2025 року приблизно 1,5 мільярда євро.

Буквально через кілька днів до штаб-квартири компанії Merck слідом за канцлером приїхав міністр економіки ФРН Роберт Габек (Robert Habeck). У Дармштадті починалася його дводенна тематична поїздка країною, під час якої він у п'яти містах відвідав фармацевтичні компанії і зустрічався з представниками галузі. Тож розробка і виробництво ліків явно стали зараз одним із пріоритетів для уряду Німеччини. Про це свідчить і великий "круглий стіл" у Берліні, на який канцлер на початку грудня 2023 року запросив керівників підприємницьких об'єднань фармацевтичної промисловості, а також міністрів економіки та охорони здоров'я. Федеральна влада усвідомила, що в галузі, яка має всі шанси бути одним із моторів німецької економіки, виникли нагальні проблеми.

Проблеми фармацевтики: ланцюжки поставок і бюрократія

З одного боку, під час пандемії COVID-19 з'ясувалося, що Німеччина потрапила в сильну й навіть небезпечну залежність від Китаю та Індії, тож у разі порушення ланцюжків постачань (з будь-яких причин) країна може раптом опинитися без необхідних їй порівняно простих, але поширених ліків, а також і без сировини для своєї власної фармацевтичної промисловості. Адже ФРН - чемпіон світу з експорту готової, дорогої продукції, але ключові, так звані активні інгредієнти для ліків часто імпортуються з далеких країн Азії.

З іншого боку, прийшло розуміння, що німецька фармацевтика має великий науковий, інноваційний потенціал, але розробці нових ліків часто заважають численні бюрократичні перепони, що стосуються, наприклад, видачі дозволів на клінічні дослідження, визнання їхніх результатів або, скажімо, використання особистих даних їхніх учасників. Тож багатьом німецьким фірмам доводиться переносити дослідження і навіть переводити наукові підрозділи до Великобританії, США чи інших країн, у яких умови для наукової роботи менш суворі та менш зарегламентовані. А це зрештою загрожує перенесенням за кордон і самого виробництва. Великі претензії у галузі також до системи державного регулювання цін і оплати ліків лікарняними касами та страховками.

Ось такі проблеми - і шляхи їх вирішення - галузь усі останні місяці інтенсивно обговорює з урядом на зустрічах у різному форматі. А її головна організація, Федеральне об'єднання фармацевтичної промисловості (BPI), 13 травня підкріпила свої аргументи публікацією репрезентативного опитування серед жителів ФРН, згідно з яким 41 відсоток вже відчув на власному досвіді брак ліків, 51 відсоток висловив побоювання, що в найближчі п'ять років кількість виробників ліків в країні істотно знизиться, 81 відсоток зажадав знизити залежність Німеччини від глобальних ланцюжків постачань, а 82 відсотки чекають від уряду поліпшення рамкових умов для роботи фармацевтичних компаній, їхніх наукових досліджень та їхніх індустрій. 

Коментуючи результати опитування, генеральний директор BPI Кай Йоахімсен (Kai Joachimsen) вкотре наголосив на принциповій позиції галузі: "Ми не вимагаємо субсидій". Це докорінно відрізняє німецькі та зарубіжні фармацевтичні компанії від іноземних фірм, що випускають, приміром, мікрочіпи або акумуляторні батареї для електромобілів: вони, як правило, домагаються від влади ФРН багатомільярдних дотацій.

Мільярдні інвестиції іноземних компаній

А ось американська компанія Eli Lilly викладе всі 2,3 мільярда євро, які підуть на будівництво та оснащення заводу в містечку Альцай, з власних коштів. Це підприємство має запрацювати в 2027 році і подвоїть кількість співробітників корпорації в Німеччині до двох тисяч. Випускатиме завод, серед іншого, препарат Mounjaro, розроблений для лікування у дорослих цукрового діабету 2-го типу. Але виявилося, що цей засіб, який пацієнти вводять собі за допомогою автоін'єктора (шприца-ручки), можна використовувати також для боротьби з ожирінням і просто для схуднення.

Нині навколо цього препарату, як і його конкурентів Ozempic та Wegovy данської фармацевтичної компанії Novo Nordisk, виник справжній бум, попит значно перевищує пропозицію, тож Eli Lilly поспішає збільшити свої потужності в Європі - і для розміщення нового виробничого майданчика обрала саме Німеччину. На церемонію символічного початку будівництва 8 квітня до Альцая приїхав і канцлер ФРН Олаф Шольц, адже це найбільша пряма іноземна інвестиція в німецьку фармацевтику цьогоріч та за ситуації, коли уряд шукає рішення для проблем, які накопичилися в галузі.

Найбільша, але не єдина. У лютому японська компанія Daiichi-Sankyo повідомила, що вкладе 1 мільярд євро в розширення науково-дослідного центру при своєму заводі в баварському містечку Пфаффенгофен-ан-дер-Ільм, щоб надалі випускати там препарати не лише проти серцево-судинних захворювань (які експортують звідси до понад 50 країн), а й проти раку.

В іншому баварському місті, Пенцберзі, швейцарський концерн Roche у лютому відкрив при своєму діючому підприємстві центр генної терапії і цього літа почне там же за 600 мільйонів євро будівництво заводу з виробництва діагностичних засобів. Загалом же в розширення своїх виробничих і наукових майданчиків у ФРН швейцарці мають намір вкласти приблизно 1,4 мільярда євро. Оголошуючи про ці інвестиції торік, Клаудіа Флайшер (Claudia Fleischer), голова німецької дочірньої компанії Roche Diagnostics, назвала їх "кредитом довіри владі Німеччини".

Фармацевтичний кластер навколо Майнца

Звертає на себе увагу, що Eli Lilly під час пошуку місця для майбутнього заводу зупинила свій вибір на містечку Альцай у федеральній землі Рейнланд-Пфальц неподалік від її столиці Майнца. Адже саме тут нині формується новий німецький фармацевтично-біотехнологічний кластер, що, зокрема, полегшить у майбутньому пошук кваліфікованих кадрів.

Формування цього кластера значною мірою пов'язане з компанією BioNTech, розробником мРНК-вакцини Comirnaty проти COVID-19 (яку багато хто називав "пфайзерівською" через альянс німецької фірми з американським фармацевтичним гігантом Pfizer). Зароблені завдяки цій вакцині мільярди BioNTech вклала в розширення своїх наукових і виробничих потужностей, зокрема в будівництво великого лабораторного комплексу поруч зі своєю штаб-квартирою в Майнці, будівництво якого закінчується. На сайті компанії, яка має намір сконцентруватися головним чином на боротьбі з раком, зазначено, що у неї зараз 26 препаратів у першій фазі клінічних випробувань, 11 - у другій і 4 - у третій, завершальній.

Boehringer Ingelheim - найбільша фармкомпанія ФРН

А за двадцять кілометрів від Майнца, у місті Інгельгайм-ам-Райн, розташовані штаб-квартира і головне підприємство заснованої тут ще 1885 року фармацевтичної компанії Boehringer Ingelheim, яка, як і раніше, є власністю сім'ї її батька-засновника. За підсумками 2023 року вона довела свою глобальну виручку, без урахування ветеринарних препаратів, до майже 21 мільярда євро і в результаті, обігнавши відповідний підрозділ хіміко-фармацевтичного концерну Bayer, стала найбільшим німецьким виробником ліків. При цьому половину цієї виручки компанії Boehringer Ingelheim забезпечили два препарати - засіб для лікування цукрового діабету 2-го типу Jardiance і Ofev для легеневих хворих.