Німецька преса: Путіна не спинити безпековими угодами

Видання Süddeutsche Zeitung (SZ) з Мюнхена коментує:

"З 2007 року слово "безпека" наділено новим значенням. У відкритих суспільствах це непростий процес. Він триває вже багато років та отримав у вигляді двох безпекових угод з Україною нову складову частину. Водночас присягання в безпеці сягнули вже інфляційних масштабів. Лозунгів про солідарність з Україною вже не порахувати. Але як і у випадку зі справжньою інфляцією, тут так само діє правило: політична монета знецінюється, якщо в обігу її надто багато. Передусім валюта нічого не варта, коли не вдається подолати справжню причину нової небезпеки: це безумовне бажання війни з боку Володимира Путіна, яке неможливо спинити закликами та безпековими угодами. Те, що Володимир Зеленський отримав у Берліні та Парижі, надзвичайна солідарність, яку він отримає на Мюнхенській конференції з безпеки: зрештою вона капітулює перед дулом гвинтівки. Граната сильніша за обіцянки безпеки - це проста логіка російської переваги".

Газета Rheinische Post (RP) з Дюссельдорфа пише:

"Тим не менш, український президент Володимир Зеленський, якого в суботу очікують у Мюнхені, має в кишені дипломатичний успіх. Зеленський підписав з канцлером Олафом Шольцом (Olaf Scholz) двосторонню безпекову угоду. Німеччина, таким чином, виступає свого роду "державою-гарантом", надаючи гроші та зброю. Нагадаємо: країни Великої сімки в липні минулого року на полях саміту НАТО у Вільнюсі пообіцяли Україні "довгострокові безпекові зобов'язання". У січні Великобританія першою з країн G7 підписала угоду з Києвом. Тепер Німеччина, федеральний канцлер дотрималися слова. Непорозуміння, які мали місце на початку війни, коли Німеччині, зокрема й з українського боку, закидали, що вона надто вагається, подолано, це у п'ятницю дуже чітко дав зрозуміти український президент Зеленський. Таким чином Німеччина надіслала сигнал у тому числі і всередині Євросоюзу. Утім, на рішення канцлера не відправляти в Україну крилаті ракети типу Taurus, нові домовленості ніяк не впливають. І не лише в Мюнхені побоюються, що всіх угод врешті-решт все ж буде недостатньо".

"Зброя та фінансова допомога - так. Помирати за Україну - ні"

Берлінське видання Der Tagesspiegel коментує:

"З досвіту десятиліть після Другої світової війни всі знають, що дійсно допомогло б Україні. Це прийняття в НАТО разом із "boots on the ground" (чоботами на землі. - Ред.) - в ідеалі не лише європейськими, але й американськими військами НАТО. Їх побоювався Радянський союз, те ж саме стосується сьогодні й Путіна. Швидкий вступ у НАТО не планується. І до розміщення військ в Україні не готовий ані президент США Джо Байден, ані канцлер Олаф Шольц чи президент Франції Еммануель Макрон. Не кажучи вже про потенційного президента (США. - Ред.) Дональда Трампа. Західні суспільства до цього не підготовлені. Зброя та фінансова допомога - так. Помирати за Україну - ні. Європа надалі залишається поділеною на територію НАТО, де люди можуть покладатися на захист Альянсу (принаймні доки президентом США не став Трамп, який оголосив би Альянс непотрібним), а також частини Європи, що не є територією НАТО. Ані НАТО, ані Україні не допоможе, якщо ця відмінність буде розмита. Стримування живе за рахунок того, що гарантія військової підтримки (закріплена в договорі про НАТО. - Ред.) правдоподібна. Угода на кшталт тієї, що Німеччина та Франція підписали з президентом Зеленським, немає нічого спільного з гарантією безпеки".

Безпекова угода України та Німеччини: важливий сигнал для українців і для Путіна

Онлайн-версія газети Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ.NET) з Франкфурта-на-Майні пише:

"Історична" домовленість, яку федеральний канцлер Шольц та український президент Зеленський підписали в Берліні, дуже далека під пакту, до якого залюбки ще вчора б приєднався Київ - договору про НАТО з його гарантією військової підтримки. Документ також не сильно виходить за рамки того, що й так відбувається і щодо чого існують домовленості між двома державами. Але тепер Україна має також на папері, що Німеччина хоче допомагати їй в оборонній боротьбі проти Росії протягом щонайменше десяти років, а саме у різних сферах, які цього стосуються. Це важливий сигнал для змучених війною українців з одного боку, а з іншого - для Путіна, що передчуває вітер перемоги. Заблоковану Трампом та його республіканською гвардією військову допомогу та не лише її він явно трактує як ознаку того, що Київ повільно втрачає підтримку Заходу. Німеччина за допомогою декларації своїх намірів виконує обіцянку, яку країни G7 минулого літа надали Україні як розраду через те, що її не прийняли в НАТО. У документі чітко прописано, скільки мільярдів Німеччина виділила для того, аби стати другим за величиною союзником України після США. Але Берлін не може замінити Вашингтон, якщо республіканцям і надалі йтиметься лише про перемогу на президентських виборах, а не про те, щоб спинити наступ Путіна в Україні та за її межами".

Видання Nürnberger Zeitung з Нюрнберга коментує:

"Тож це лише демонструє послідовність, коли держави G7 та інші країни укладають угоди про підтримку України на дуже довгий термін. Можна сподіватися, що російський диктатор задумається після того, як Великобританія, Франція та Німеччина як найпотужніші члени НАТО після США зробили перший крок. Водночас це знак того, що ця спільнота цінностей за всіх суперечностей і критики з окремих питань готова створювати спільний оборонний альянс та діяти, зробивши відповідні висновки".