Як консерваторам у ФРН позбутися іміджу корупціонерів?

У п'ятницю, 12 березня, о 18 годині за місцевим часом сплив термін, відведений депутатам фракції ХДС/ХСС (Християнсько-демократичний союз/Християнсько-соціальний союз) у Бундестазі, аби "зробити письмову заяву про те, що вони не отримували вигод у контексті пандемії COVID-19". Лист із такою вимогою депутатам надіслали голова фракції Ральф Брінкгаус (Ralf Brinkhaus) і його перший заступник Александер Добріндт (Alexander Dobrindt).

Настільки жорстка реакція керівництва фракції пов'язана з тим, що за останні кілька днів парламентарі, які представляють правлячу коаліцію, стали учасниками декількох корупційних скандалів, що завдали серйозної шкоди іміджу блоку консерваторів.

Реклама з Азербайджану

Так, 11 березня був змушений подати у відставку депутат Бундестагу від ХДС Марк Гауптманн (Mark Hauptmann). Причиною для підозр у корупції стало розміщення у газеті, що виходить у федеральній землі Тюрингія і видавцем якої є Гауптманн, рекламних оголошень з Азербайджану, Тайваню і В'єтнаму.

Сам він в інтерв'ю газеті Die Welt категорично відкинув звинувачення, заявивши, що ніколи не отримував грошей з Азербайджану. При цьому, підкреслив Гауптманн, усі поїздки, які він здійснював до цієї країни, були або оплачені, або схвалені Бундестагом. Ніяких подарунків він, за його словами, не приймав.

Ексдепутат під прицілом прокуратури Німеччини

Гауптманн став не першим депутатом ХДС, якого підозрюють у корупційних зв'язках з автократичними режимами. Трохи раніше Бундестаг позбавив імунітету ще одного представника цієї ж фракції Акселя Фішера (Axel Fischer). Вважається, що той входив до "азербайджанського лобі" західних політиків в Парламентській асамблеї Ради Європи, яке упродовж багатьох років перешкоджало ухваленню резолюцій, що засуджують режим у Баку. Фішера підозрюють у тому, що в період з 2008-го по 2016 роки він отримував гроші з Азербайджану, у тому числі через британські фірми-одноденки з рахунками у банках країн Балтії.

Допомогти Азербайджану з апаратами ШВЛ

Ще одну історію, у якій мова, можливо, йде про лобіювання інтересів Баку, розповіли видання групи Redaktionsnetzwerk Deutschland (RND). Згідно з цими даними, парламентський статссекретар у федеральному міністерстві економіки Томас Барайсс (Thomas Bareiß), який також представляє ХДС, звернувся до німецької медичної компанії Löwenstein Medical із проханням, пов'язаним із продажем Азербайджану апаратів штучної вентиляції легенів (ШВЛ).

Читайте також: Коментар: Авторитарні примани для західних політиків від Баку і Москви

Ішлося про постачання на початку 2020 року 150 апаратів ШВЛ, які німецька фірма планувала передати замовнику кількома партіями, мотивуючи це тим, що попит на дане обладнання в усьому світі, у тому числі в Німеччині, надзвичайно високий. Однак Баку хотів отримати всі апарати разом. І тоді, стверджують співробітники компанії, їм подзвонив Барайсс, який наполягав на виконанні прохання Азербайджану, посилаючись на необхідність зберегти хороші економічні відносини між Берліном і Баку.

У статті RND згадується, що Барайсс, який також є уповноваженим із туризму уряду Німеччини, підтримує тісні контакти з Азербайджаном. У січні 2019 року він їздив до Баку у складі економічної делегації і був прийнятий, зокрема, особисто президентом країни Ільхамом Алієвим. А роком раніше Барайсс був основним доповідачем на першому німецько-азербайджанському економічному форумі, який разом із послом Азербайджану організував уже згаданий ексдепутат Бундестагу від ХДС Марк Гауптманн.

У міністерстві економіки підтвердили виданню факт дзвінка, але заявили, що жодного тиску на виробника Барайсс не чинив.

Як депутати на захисних масках заробляли

Серйозне обурення в Німеччині викликала так звана "маскова афера", коли з'ясувалося, що народні обранці непогано заробляють на проблемах виборців, які їх обрали. Двох депутатів Бундестагу від блоку ХДС/ХСС - Ніколаса Лебеля (Nikolas Löbel, ХДС) і заступника голови фракції Ґеорґа Нюсляйна (Georg Nüßlein, ХСС) - викрили на тому, що вони виступали посередниками під час закупівлі захисних масок, отримуючи за це комісійні на шестизначні суми.

Читайте також: Як масковий скандал у Німеччині вдарить по партії Меркель перед виборами

Пізніше стало відомо, що Марк Гауптманн теж може бути причетний до афер із масками. Як повідомила 11 березня медіакомпанія MDR, депутат виступив посередником у доставці 41 000 захисних масок у район Зоннеберг у Тюрингії. Поки немає інформації, чи заробив Гауптманн на угоді, але є ознаки зв'язку між політиком і компанією, що здійснювала поставку. Крім того, журналістам стало відомо, що раніше інший район у Тюрингії відхилив подібну пропозицію Гауптманна, у тому числі й тому, що він наполягав на передоплаті.

Що у депутатів Бундестагу в гаманцях?

Закон не забороняє депутатам Бундестагу підробляти на стороні. "Є ремісники, фермери, адвокати, які вирішили балотуватися до Бундестагу, де їм належить працювати протягом чотирьох років, їм не можна сказати, що ти повинен продати свій двір, продати своє господарство і спалити всі мости", - заявив заступник голови фракції ХДС/ХСС Торстен Фрай (Thorsten Frei) в інтерв'ю Deutschlandfunk (Dlf).

Читайте також: Корупція в Німеччині: хабарів дають все більше, а беруть - все менше

Більше того, для додаткових заробітків депутатів не існує навіть верхньої межі. Але депутати зобов'язані звітувати про такі доходи, якщо їхня сума перевищує 1000 євро на місяць або 10 000 євро на рік. Інформацію про доходи парламентарів можна знайти на сайті Бундестагу та порталі abgeordnetenwatch.de.

За даними Dlf, після виборів у 2017 році депутати відзвітували в цілому про 25,7 мільйона євро, зароблених на додачу до щомісячної платні, яка становить 10 083 євро. Абсолютним лідером, згідно з інформацією журналу Der Spiegel, є представник блоку ХДС/ХСС Себастіан Брем (Sebastian Brehm), додаткові доходи якого на середину 2020 року склали 3 134 500 євро. Другим іде Ганс-Ґеорґ фон дер Марвіц (Hans-Georg von der Marwitz), який поступається своєму колезі майже на один мільйон євро (2 155 000).

Як консерватори хочуть повернути довіру виборців?

У вже згаданому листі керівників фракції ХДС/ХСС ідеться про запровадження, зокрема, додаткових норм прозорості та Кодексу поведінки, покликаного визначити, який підробіток депутата сумісний із членством у фракції, а який - ні. Для тих, хто займає керівні посади, повинні бути сформульовані особливо суворі правила, аналогічні тим, які застосовуються до членів уряду ФРН.

Представники Зелених і соціал-демократів у Бундестазі, своєю чергою, закликали посилити реєстр лобістів, щодо запровадження якого нарешті домовилися учасники урядової коаліції. Із 2022 року до реєстру включатимуть усіх, хто хоче мати політичний вплив на депутатів Бундестагу, членів уряду і міністерських чиновників. Міністр охорони здоров'я Німеччини Єнс Шпан (Jens Spahn) уже заявив про намір скласти список всіх депутатів, які звернулися до його міністерства з посередницькими пропозиціями від різних фірм.

Мова йде про те, аби в майбутньому виключити можливість повторення інцидентів на кшталт "маскової афери", пояснив у інтерв'ю Dlf Торстен Фрай. "Очевидно, що одних закликів до розуму, чесності й порядності недостатньо", - підкреслив він.