Наступ влади Білорусі на незалежні ЗМІ: як вони виживають
2 червня 2021 р."Влада хоче системно, одним махом, припинити поширення інформації у всіх сегментах - в традиційних незалежних і в інтернет-ЗМІ", - так в інтерв'ю DW схарактеризував умови, в яких опинилися недержавні медіа Білорусі, голова Білоруської асоціації журналістів (БАЖ) Андрій Бастунець.
Як приклад він навів розгром найпопулярнішого незалежного порталу Tut.by, а також загальнонаціональні видання "Народная воля", "Комсомольская правда" в Белорусии" і "Белгазета", які з серпня 2020 року не можна ні друкувати в країні, ні поширювати в друкованій формі через державні підприємства-монополісти "Белпошта" і "БелДрук". Крім того, з держсистеми поширення у 2021 році були виключені газети "Свободные новости плюс" і "Новы час".
Читайте також: В ОБСЄ занепокоєні ситуацією навколо білоруського порталу Tut.by
Регіональні ЗМІ також на межі виживання
Аналогічна доля спіткала цілу низку регіональних недержавних ЗМІ - з 12 газет, які є членами Асоціації видавців регіональної преси "Об'єднані мас-медіа", на папері вже не виходять три видання ("Вольнае Глыбокае", "Брестська газета", "Газета Слонімская"), а ще одне, можливо, буде змушене це зробити: барановицька Intex Press у квітні виключена з каталогу передплати "Белпошти", 9 травня друкарня повідомила редакцію, що "в односторонньому порядку" розриває договір на надання своїх послуг.
"Ситуація складна. Нам реально не дають працювати", - зізнався в інтерв'ю DW головний редактор "Брестської газети" Віктор Марчук. Видання відмовилася друкувати спочатку місцева друкарня, а потім і друкарні в інших містах, що мають ліцензію на друк газет. "Вже минає п'ятий місяць як газета не виходить, - розповідає Марчук. - Нам, природно, довелося скоротити штат, тому що були люди, які працювали тільки для паперової версії".
Читайте також: "Репортери без кордонів" засудили переслідування Tut.by в Білорусі
Унаслідок втрати друкованого випуску білоруські регіональні газети втрачають також значну частину доходів, що формуються від реклами й продажу тиражу в роздріб і за передплатою. Самі видавці визнають, що до третини доходів їм давала інтернет-реклама. "Зараз доводиться економити на всьому, але п'ять місяців ми прожили", - констатує головний редактор Марчук. Жодних чітких планів на перспективу він не плекає: "Чи доживемо ми до кінця року чи не доживемо - все залежатиме від загальнополітичної ситуації, від того, як вирішить влада, який варіант розвитку подій вона обере. Якщо будуть далі закручувати гайки, то преса - серед перших (жертв. - Ред.)".
Читайте також: В аеропорту Мінська затримали опозиційного журналіста Романа Протасевича
"Ми намагаємося виживати"
Його колега з Молодечно (Мінська область) головний редактор "Рэгіянальнай газеты" Олександр Манцевич продовжує випуск друкованої версії видання. В інтерв'ю DW Манцевич називає нинішню ситуацію "невизначеною для доль наших видань і незрозумілою".
"Можливо комусь на думку спаде, що потрібно залишити якийсь десяток видань, щоб комусь показувати, що незалежна преса є, а можливо і ні. Розуміємо, що численні події підтверджують те, що їм (можновладцям. - Ред.) зовнішні оцінки не важливі, їх всього лише беруть до відома", - пояснює Манцевич.
Читайте також: Білорусь: журналістку Tut.by звільнили після 6 місяців ув'язнення
За його словами, "Регіянальная газета" має попит у читачів, але останнім часом її викидають з торгових мереж без пояснення причин. "Ми намагаємося виживати. Якщо раптом ситуація в країні зміниться і запанують рівні умови господарювання для всіх медіа - приватних і державних, то ми матимемо шанс", - сподівається Манцевич.
"Друковані видання скрізь у світі змушені переходити в онлайн"
Медіаекспертка Марія Садовська-Комлач в інтерв'ю DW зазначила, що білоруські друковані ЗМІ зіткнулися відразу з двома видами тиску. "З одного боку, це відкат до практики 2000-х, коли незалежну пресу надовго виключали з систем друку і поширення. З іншого - розвиток глобального ринку медіа. Друковані видання скрізь у світі змушені переходити в онлайн через зміни звичок споживання інформації. Тож, якщо 10-15 років тому незалежна газета могла вижити коштом передплатників і поширення поза державними мережами, зараз її цільова аудиторія стає дедалі вужчою і дедалі менш платоспроможною", - підкреслює експертка.
Значною частиною передплатників газет і журналів в Білорусі парадоксальним чином є ув'язнені - їм не можна отримувати в листах друковані видання, але дозволено це робити за передплатою через каталог держпідприємства "Белпошта". У підсумку у деяких видань ув'язнені становлять третину передплатників, а в окремих - перевищують половину. У 2021 році чимало недержавних суспільно-політичних видань було виключено з каталогу передплати.
"Залишаться на ринку ті, хто зможе намацати цей зв'язок з аудиторією"
Садовська-Комлач припускає, що основний мотив дій білоруської влади - "не стільки не допустити газети в тюрми або СІЗО, оскільки політики й активісти, які там перебувають, вже виключені з громадської діяльності, скільки покарати за поширення небезпечної, з їхньої точки зору, інформації серед тих, хто ще на волі". Цю версію підтверджує і розгром Tut.by, а також переслідування гродненського інтернет-видання Hrodna.lifе.
Читайте також: Deutsche Welle закликає скасувати вирок білоруському журналісту Буракову
Крім того, медіаекспертка Садовська-Комлач вказує на те, що білоруські ЗМІ кажуть про велику хвилю солідарності з ними, яку демонструє їхня аудиторія, тому можлива "благодійна" передплата, коли паперова версія буде купуватися радше з солідарності.
Читайте також: Білоруський журналіст Бураков вийшов на волю після 20 діб арешту
У деяких країнах Східної Європи, наприклад в Молдові, популярною є електронна передплата у форматі PDF і передплата на паперові версії видань, яку оплачують представники діаспори для родичів, що залишилися в країні. "Залишаться на ринку ті, хто попри все зможе намацати цей зв'язок з аудиторією й отримати підтримку, навіть якщо доведеться змінити періодичність або формат видання", - резюмує Садовська-Комлач.