Наступ на Курщині не врятує Покровськ?
30 серпня 2024 р.
"Виїжджаємо поки у Вінницю…Є знайомі, але будемо шукати житло, треба буде платити. Коли в нас вночі бахнуло…(вирішили виїжджати), дитину треба вивозити", - розповідає пасажирка евакуаційного поїзда в Покровську у розмові з журналістами інформагенції "РБК-Україна".
Евакуацію вона з родиною, як і тисячі інших мешканців Покровська й довколишніх містечок та сіл, відкладали до останнього. Втім, діватися вже нікуди - лінія фронту тепер пролягає за 5-10 км. від міста. У Покровську, який в радянські часи носив назву Красноармійськ, до початку війни проживало близько 60 тисяч осіб. Зараз місто продовжує порожніти.
Днями президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні визнав, що на Покровському напрямку на Донеччині - "надзвичайно складно; ключові російські зусилля та найбільші сили зосереджені саме там". У зведенні Генштабу ЗСУ від 30 серпня повідомляється про відбиття за добу 58 російських атак біля Покровська.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) цього тижня підтвердили те, що російські війська досягли тактичних успіхів на цьому напрямку, продовжуючи "значне тактичне просування на південний схід від Покровська", зокрема, в районі Селидового, а також Новогродівки, куди цього тижня увійшли російські війська.
Чи повторить Покровськ долю Авдіївки та інших захоплених на Донбасі стратегічних розв'язок? DW розпитала західних та українських оглядачів про їхні оцінки.
Читайте також: Покровськ - найгарячіша точка Донбасу. Чи зможуть ЗСУ її втримати
Стратегічне значення
Покровськ розташований на перетині головних залізничних шляхів постачання - "дороги життя", як їх без тіні іронії називають мешканці прифронтових районів. Тож це місто є ключовим логістичним хабом, формуючи кістяк української оборони й забезпечення від Вугледара і аж до півночі Донецької області, пояснив у розмові з DW офіцер служби генштабу австрійського Бундесгеру та голова одного з відділів Військової академії у Відні, полковник Маркус Райснер (Markus Reisner).
Фактично, швидке просування військ РФ на цьому напрямку стало наслідком падіння Авдіївки, розташованої за 25 кілометрів на схід від Покровська. Її російські штурмові підрозділи, застосовуючи тактику масованих "м'ясних штурмів", захопили у лютому цього року.
Авдіївка була тою "фортецею", яка захищала населені пункти, залізниці та дороги на захід. Відтоді цю функцію по суті перебрав на себе Покровськ. Та прорвавши дві лінії оборони, росіяни тепер впритул наблизилися до останньої, хай і найбільш захищеної, зауважує Райснер.
Читайте також: Зеленський про ситуацію на Донеччині: Розуміємо кроки ворога й посилюємось
Складність ситуації
Складність поточної ситуації довкола Покровська також у тому, що російським формуванням навіть не конче необхідно захоплювати саме місто: з виходом на його околиці, українські лінії забезпечення опиняться у радіусі прямої доступності та ураження російської артилерії, що ускладнить, а то й взагалі відріже Україні можливості забезпечувати фронт та сусідні міста, вважають західні аналітики.
Можна не сумніватися, що російські збройні формування зроблять все, щоб артилерією зрівняти місто і логістику із землею, застеріг у розмові з DW берлінський експерт з Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Ґустав Ґрессель (Gustav Gressel). За найгіршим сценарієм, наслідком у перспективі може стати повна окупація РФ Донецької області.
Водночас директор міжнародних програм київського "Центру армії, конверсії та роззброєння" Михайло Самусь у коментарі DW висловив думку, що навіть у разі виходу військ РФ на рубежі Покровська, ЗСУ ще матимуть можливість перерізати їм наземні коридори. "Якщо просто продовжувати прорив на Покровський напрямок, росіяни ризикують дуже сильно створити такий собі коридор, який можна потім буде перерізати", - каже він. На думку Самуся, саме через небезпечну ситуацію з флангами армія РФ цього тижня почала наступ на місто Селидове, що близько 20 кілометрів від Покровська. "І вони будуть намагатися якраз південний і, в принципі, північний фланг свого наступального угруповання на Покровському напрямку розширяти. Без цього їм рухатися далі на Покровський напрямок дуже небезпечно", - вважає Самусь.
Читайте також: ЗМІ: Україна очікувала масштабнішого перекидання військ РФ на Курщину
Курськ і Донбас - частина одного рівняння?
Чимало з резервних бригад, якими можна було би посилити оборону складних ділянок фронту в Україні, нині задіяні в операції на території Курської області Росії. Стратегічні цілі наступу України на Курщині, що почався 6 серпня, і надалі оповиті "туманом війни". За даними Києва, під контроль наразі взято близько 1300 квадратних кілометрів території ворога і понад 100 населених пунктів.
Курська операція є частиною більшого плану України з перемоги, заявив президент Володимир Зеленський на пресконференції у Києві 27 серпня. Він не став розкривати подробиці цього плану, але пообіцяв, що у вересні передасть його президентові США Джо Байдену та обом кандидатам у президенти США.
У свою чергу, головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський, того ж дня, виступаючи на форумі "Україна 2024. Незалежність", повідомив про 30 тисяч військових, які РФ була змушена перекинути на Курськ.
Але якщо однією з цілей українського наступу на Курщині було змусити РФ перекинути критичну масу зі сходу України на Курський напрямок, то цієї цілі досі не було досягнуто, вважає Маркус Райснер. Він додає, що Кремль лише частково перекинув туди деякі більш досвідчені кадри, задіяні в Україні.
Натомість, судячи з численних свідчень у ЗМІ, у Москві до оборони Курщини залучили в тому числі й молодих солдатів - строковиків. У російських соцмережах в серпні з'явилися повідомлення про їхню термінову відправку в Курську область, з'ясувала раніше DW.
594 російських солдатів ЗСУ взяли у полон на Курщині з початку операції, заявляють у Генштабі ЗСУ. Газета The Washington Post змогла підтвердити полон принаймні 247 військових РФ, багато з яких - строковики. На зв'язок не виходять ще десятки солдатів строкової служби, які охороняли кордон, поки їхні родичі записують звернення до Путіна. 24 серпня сторони провели обмін полоненими: 115 строковиків із Курщини обміняли на оборонців Азовсталі та Чонгару.
Та в Кремлі вирішили свідомо применшувати значення українського наступу, маскуючи власні провали і виставляючи для світу й власного населення присутність українського війська на території РФ "новою нормою", так, ніби нічого й не сталося, вказує у своїй статті експерт вашингтонської Атлантичної Ради Пітер Дікенсон.
Водночас Кремль, вдаючи, що все буденно, зберігає імпульс на Донбасі й продовжує там наступати, попри український наступ на Курськ, констатує Маркус Райснер. "На жаль, операція в Курську не має жодного впливу на ситуацію на Донбасі", - каже він. Попри ситуацію на Курщині наступ у Донецькій області для РФ залишається пріоритетом, підтверджують цей висновок аналітики ISW.
За оцінками, приблизно шість українських бригад, які обороняють Покровськ, чисельно поступаються силам РФ. Оглядачі побоюються, що без термінового посилення у них не залишиться іншого вибору, як незабаром здати місто.
Михайло Самусь, натомість, не поділяє панічних настроїв і закликає поглянути на ширшу картину в контексті наступу ЗСУ на Курщині. Адже чимдалі, тим більше Кремль буде змушений забирати ресурси з України, перекидаючи їх на курський напрямок. "Вони кидають всі наявні сили на Покровський напрямок для того, щоб досягти цього пропагандистського ефекту, захопити Покровськ, зобразити це як перемогу на 2024-ий рік, зупинитися і почати якось перегруповуватися і спробувати відправити резерви на Курську область", - вважає він.
Читайте також: Що відбувається в Суджі - російському місті, зайнятому Україною
Варіанти на роздоріжжі
Які варіанти має сьогодні українське командування для того, щоби не допустити падіння "Фортеці Покровськ"? Маркус Райснер вважає, що є лише два реалістичні рішення - це посилювати захист Покровська стратегічними резервами ЗСУ або ж далі пробувати змусити противника розпорошувати й відволікати сили з українського фронту на Курськ.
І у цьому сенсі, як вважає Ґустав Ґрессель, Курський наступ ЗСУ ще не вичерпав свого потенціалу. "Так, Курська операція - це ризикована гра, яка містить високі військові ризики. Але якщо подивитися на всі інші варіанти, що стоять перед Україною, то вони також містять високі політичні ризики", - зауважує він і вказує на листопадові вибори у США, дебати про скорочення німецької допомоги Україні та своєчасність поставок зброї.
Звідки РФ може планувати головний удар на Покровськ - достеменно невідомо, але аналітики ISW припускають, що він може прийтися з напрямку Новогродівка - Гродівка на схід від міста або з околиць Селидового.
Який з варіантів подальшої оброни Покровська обере українське командування, проясниться найближчими тижнями, адже з наближенням осінньо-зимового бездоріжжя обидві сторони не зможуть далі так активно продовжувати наступальні дії. Напередодні головнокомандувач ЗСУ генерал Сирський, розповідаючи про плани Генштабу на найближчі дні, зазначив, що Росія кидає у бій "все, що може рухатись і наступати" і пообіцяв, що зараз головною задачею стане посилення оборони.