Найуспішніша місія: ЄС навчить 75 тис. українських солдатів
30 серпня 2024 р.
Європейський Союз вирішив розширити свою навчальну місію для українських військових і до кінця 2024 року підготувати у себе загалом 75 тисяч солдатів. Таким конкретним результатом завершилася неформальна зустріч міністрів оборони країн ЄС у Брюсселі у п'ятницю, 30 серпня. Очільники міністерств оборони країн Євросоюзу також вирішили відкрити координаційний офіс місії EUMAM безпосередньо в Україні - для кращої взаємодії з її Збройними силами (ЗСУ).
Про все це на підсумковій пресконференції повідомив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Він назвав EUMAM в Україні найуспішнішою навчальною місією в історії Європейського Союзу. Підготовку в її рамках пройшли вже 60 тисяч українських військових, що й було метою ЄС до кінця літа 2024 року. Загалом участь у місії взяли 24 держави-члени ЄС.
"Навчання дуже, дуже важливе, - наголосив у кулуарах засідання міністр оборони Естонії Ханно Певкур. - Ми всі розуміємо, що росіяни будуть сильно тиснути перед другим "самітом миру", який планує провести Володимир Зеленський, - в Індії чи деінде, ми поки не знаємо, - але у будь-якому разі на початку осені ми побачимо, що Росія буде сильно тиснути, щоб знищити українську інфраструктуру. Це означає, що українцям потрібні людські ресурси, тобто ми повинні проводити навчання". Він наголосив, що країни Євросоюзу мають бути готові збільшити навчальну місію EUMAM.
На думку його латвійського колеги Андріса Спрудса, ЄС має думати про нові місця та формати для місії, про те, як розширити та надати додаткового імпульсу навчанню та задовольнити запити української сторони.
Читайте також: ЗМІ: Брюссель адаптуватиме військові навчання до потреб ЗСУ
Тренувати військових безпосередньо в Україні ЄС не готовий
Водночас в ЄС вирішили не проводити навчання для українських солдатів на території України, як того просив Київ, оскільки для низки країн ця умова виявилася неприйнятною. Наприклад, Іспанія, яка вже підготувала шість тисяч українських військових, не має наміру відправляти своїх інструкторів на українську землю, заявила після засідання очільниця міноборони країни Маргарита Роблес.
Як пояснив Ханно Певкур, такий формат місії передбачав би й ризики, причому, не лише для інструкторів з ЄС. "Адже коли ми починаємо робити це на рівні роти або бригади, або навіть батальйону або бригади, це означає від тисячі до п'яти тисяч людей. Це значний ризик і для тих, кого ми готуємо", - сказав він. З іншого боку, естонський міністр вважає, що навчати невеликі групи, наприклад, саперів, в Україні було б цілком безпечно.
Глави оборонних відомств інших країн, наприклад, Швеції, теж не відкинули такої можливості, але всі наголошували, що в такому разі необхідна єдність Євросоюзу.
Дозвіл завдавати ударів по військових об'єктах у РФ
Не дійшли в ЄС єдиної думки і щодо дозволу для ЗСУ завдавати ударів далекобійною зброєю по цілях на території Росії. Як повідомив після зустрічі очільників міноборони Жозеп Боррель, країни ЄС вирішили, що "це відноситься до двосторонніх рішень кожної держави-члена, який надає озброєння Україні".
"Отже, стратегічна дискусія щодо цього питання відбулася, але це залишається національною політикою, і держави-члени хочуть, щоб це було національним рішенням у рамках двосторонніх домовленостей з Україною", - резюмував глава європейської дипломатії.
Водночас він кілька разів наголосив: той факт, що зброя, надана Україні, може бути використана для завдання ударів по російській території, зовсім не означає, що Євросоюз збирається вступити у війну з РФ. "Ніхто не хоче воювати з Росією. Ми просто підтримуємо Україну. Але поставте себе на місце українців, яких росіяни обстрілюють із місць, що перебувають поза межами досяжності їхніх можливостей. Вам хотілося б мати можливість битися на рівних", - сказав Боррель.
Він також зазначив, що країни, які не дають Києву дозволу на використання зброї великої дальності на російській території, роблять це не з правових, а з політичних причин, оскільки з точки зору міжнародного права такі заходи абсолютно легітимні.
Водночас міністр закордонних прав України Дмитро Кулеба, який відвідав Брюссель напередодні, повідомив про готовність низки країн ЄС "відгукнутися на заклик нашої держави та виступати за зняття обмежень на застосування зброї по всіх легітимних військових цілях в Росії у своїх двосторонніх діалогах з іншими членами коаліції".
До прикладу, Нідерланди завжди дуже чітко заявляли, що Україна має право на самооборону, і це також може означати, що її сили можуть вражати військові об'єкти в Росії, зазначив, спілкуючись із журналістами, міністр оборони цієї країни Рубен Брекельманс. "Ми завжди говорили, що Україна повинна дотримуватися міжнародного права, і не встановлювали жодних обмежень дальності в плані миль або кілометрів. Ми сказали, що Україна може використовувати цю зброю, і вона має бути призначена для самооборони, для ураження військових цілей, тому що це відповідає праву на самооборону і гуманітарному праву. Ось що є ключовим для Нідерландів", - сказав він.
Читайте також: Війна в Україні: два прохання Києва, які не виконав ЄС
Постачання обіцяних озброєнь
Брекельманса запитали і про те, коли Нідерланди відправлять Україні обіцянє озброєння - на липневому саміті НАТО йшлося, зокрема, і про ЗРК Patriot. "Я не роблю жодних конкретних заяв щодо точної дати поставки, і це не тому, що я не прагну прозорості, - відповів він. - Це тому, що ми не хочемо інформувати Росію, оскільки вони, звичайно, теж стежать за українськими можливостями в галузі ППО. Але загалом я можу сказати, що те, що ми обіцяли, ми виконуємо, і це буде зроблено найближчим часом".
Міністр закликав колег діяти швидше, активніше та послідовніше. Його іспанська колега Маргарита Роблес пообіцяла, що ще цього тижня Мадрид відправить в Україну засоби ППО.
Загалом, за даними зовнішньополітичної служби Євросоюзу, він і його країни-члени вже надали Україні військової допомоги на суму 43,5 мільярда євро, і ця цифра зростає щодня. За словами Борреля, не лише він сам, а й багато країн ЄС на зустрічі наголосили на важливості прискорення військових поставок Україні.