Історична реформа календаря ПЦУ набула чиності

Перше релігійне свято, Різдво Пресвятої Богородиці, яке відзначалося 21 вересня, у Православна церква України (ПЦУ) тепер святкуватимуть 8 вересня. У зв'язку з переходом на новоюліанський календар відповідно на 13 днів назад змістяться й більшість інших християнських свят - день святого Миколая з 19 на 6 грудня, Різдво Христове з 7 січня на 25 грудня, Щедрий вечір - з 13 січня на 31 грудня, Водохреще - з 19 на 6 січня.

Водночас зміни не торкнуться Великодня, Квітної неділі, Вознесіння та Зелених свят. Їх у ПЦУ відзначатимуть за чинною пасхалією - методикою визначення дати Великодня. Так вирішила церква на засіданні архієрейського собору, який відбувся 24 травня 2023 року. 

"Прагнення збереження і утвердження своєї, української, духовної ідентичності, захист від агресії "русского мира", вимагають від нас назрілого рішення - долучитися до більшості помісних православних церков і запровадити у вжиток новоюліанський календар", - йшлося в повідомленні пресслужби ПЦУ, оприлюдненому після архієрейського собору. При цьому собор визначив, що за парафіями та монастирями, які цього бажають, зберігається право використовувати старий календар.

Коментуючи перехід на новоюліанський календар, голова ПЦУ митрополит Епіфаній визнав, що це було "непросте" рішення. "Ми йшли до нього тривалий час, поступово, крок за кроком, і робимо його зважено. Але воно так само необхідне, як свого часу було необхідним рішення запровадити українську живу мову в богослужінні замість традиційної слов'янської, запровадити автокефальний устрій життя церкви замість багатостолітньої підлеглості", - пояснював Епіфаній.

Читайте також: Російські наративи Франциска обурили не тільки українців

Війна РФ проти України посилила підтримку календарної реформи

Більшість православних церков перейшли на новоюліанський календар 100 років тому під час Всеправославного конгресу, що проходив у Константинополі у травні 1923 року, і користуються ним донині, називаючи більш точним. Старим юліанським календарем, який відстає від світського календаря на 13 днів, продовжують користуватися російська, грузинська, сербська та македонська православні церкви, а також Єрусалимський патріархат.

Переходу на новоюліанський календар ПЦУ прагнула ще від отримання Томоса - документу про автокефалію від Константинопольського патріархату, яким було започатковано церкву 2019 року. Утім, впевненості, що українці схвально сприймуть календарну реформу, у той час не було навіть серед ключових осіб у ПЦУ. Оскільки, за даними опитувань соціологічної групи "Рейтинг", у 2019 році лише 25 відсотків опитаних українців підтримували ідею перенесення святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня. "Поспішна календарна реформа потенційно законсервує в Московському патріархаті тисячі громад з мільйонами вірян і внесе сум'яття в українське православ'я на десятиліття вперед", - застерігав тоді заступник голови управління Православної церкви України з зовнішніх зав'язків Євстратій Зоря.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, однак, кардинально змінило ситуацію у релігійному житті українців. У листопаді 2022 року, за даними соціологів, уже 44 відсотків українців були готові перенести святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня. Згідно ж з опитуванням, що його соціологічна група "Рейтинг" провела на початку червня 2023 року в Україні за винятком окупованих територій, перехід на новий церковний календар підтримали вже 63 відсотки респондентів.

Читайте також: Різдво під час війни: коли святкуватимуть українці

На зміни календаря ПЦУ довелося реагувати й державі

Реагувати на зміни у церковному житті довелося й державі. У липні Верховна Рада ухвалила ініційований президентом України Володимиром Зеленським закон про зміну дат державних свят. Згідно з документом, 7 січня більше не є святковим і неробочим днем. Вихідним, у який святкуватимуть Різдво, залишиться лише 25 грудня.

Через зміну дати відзначення Різдва також перенесли на 13 календарних днів День української державності, коли вшановується пам'ять князя Київського Володимира Великого, та День захисників і захисниць України, пов'язаний з традиціями вшанування Дня покрови пресвятої Богородиці. Отже, День української державності святкуватимуть 15 липня замість 28 липня, а День захисників і захисниць - 1 жовтня замість 14 жовтня.

Читайте також: Святогірській лаврі приготуватися? Що буде з УПЦ МП на Донбасі

Попри календарну реформу в Україні залишаться й "старокалендарники"

Утім, тих, хто й надалі дотримуватиметься юліанського календаря і відзначатиме релігійні свята по-старому, в Україні ще якийсь час буде чимало. Принаймні так вважає голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський. Однак те, що ПЦУ залишила перехід на новий календар на розсуд релігійних громад і монастирів, Єленський вітає. "Це дуже добре, що є право вибору. Бо у 1920-х роках, коли такі календарний перехід відбувався, наприклад, у Греції, там були "старокалендарні розколи". Вони пов’язані з церковними традиціями, які дуже сильні. Тому цей календарний перехід потребуватиме серйозної роз'яснювальної роботи і серед мирян, і серед священників", - каже Віктор Єленський у розмові з DW.

УПЦ МП та віряни цієї церкви, швидше за все, ігноруватимуть календарну реформу ПЦУ, продовжуватимуть дотримуватися "старого календаря" та святкуватимуть Різдво саме 7 січня, припускає релігієзнавиця Ірина Богачевська. "Думаю, що у кожної з церков тепер буде своє Різдво. Окрім цього, УПЦ МП спекулюватиме на цьому, називаючи ПЦУ ще більшими "розкольниками", прозахідними, продажними тощо. Це буде карта, яку підхопить і далі розігруватиме Російська православна церква в Україні (УПЦ МП. - Ред.)", - вважає Богачевська. На її думку, це ще більше посилюватиме світоглядний розкол між церквами, в результаті якого УПЦ МП закінчить своє існування в Україні, оскільки більшість вірян перейде до ПЦУ. "Якби УПЦ МП вела більш розумну політику, то б зараз також перейшла на новоюліанський календар, і це б було доказом, що ця церква порвала з Москвою і РПЦ. Але ж вони, скоріш за все, цього не зроблять", - прогнозує релігієзнавиця.

Від початку повномасштабної російської війни Українська православна церква активно намагається позиціонуватися як незалежна від Москви. Зокрема, церква змінила свій статут. З нього, як заявили пізніше в церкві, "були виключені всі норми, які хоч якось натякали або говорили про зв'язок з Москвою". Утім, в українському суспільстві та владі багато хто не вірить у цей розрив, вважаючи його лише формальним.