На власні очі: Херсон після знищення Каховської ГЕС
9 червня 2023 р.Вранці 6 червня стало відомо про знищення зведеної наприкінці 1950-х Каховської гідроелектростанції, яку з лютого 2022 року, під час війни Росії проти України, контролювали російські війська. За даними Києва, які заперечує Москва, у ніч на 6 червня було вчинено підрив станції, внаслідок чого стався прорив греблі, а сама станція і гребля були зруйновані. Рівень води у Каховськом водосховищі почав стрімко падати, навколишні райони у пониззі Дніпра, а також Херсон затоплювались. До Херсона відбув кореспондент DW. Його щоденник останніх трьох днів - у DW.
Читайте також: "Чорнобиль для Путіна": німецькі ЗМІ про руйнування Каховської ГЕС
Ранок 7 червня
Десятки приголомшених херсонців, які стоять під монументом загиблим у Другій світовій війні, дивляться, як величезні тополі проносяться Дніпром повз набережну у бік Чорного моря. Дещо раніше туди ж потягнуло дві баржі, зірвані течією з якорів.
До набережної від монументу спускаються гранітні сходи, що десятиріччями слугували концертним майданчиком для місцевих опен-ейрів - нині під водою вже нижні три прольоти, і вода продовжує прибувати. На обличчях у городян, які пережили вісім місяців окупації і пів року обстрілів на передовій, розгубленість і здивування - такого ще не бачив ніхто.
Максим, чоловік років під 40, каже, що гіпотетичне руйнування греблі - тема в розмовах херсонців не нова. "Востаннє, сильно панікували, здається аж 2000 року, коли всі боялися комп'ютерного збою через міленіум - тоді багато говорили про цунамі, - каже Максим. - Але ж тоді інженери пояснювали, що в Херсоні підтопить хіба що нижні квартали". Чоловік розповідає, що зараз прихистив колегу з Обленерго, чий будинок у приміському селищі Камишани день тому опинився під водою.
Читайте також: Прорив греблі Каховської ГЕС: якими можуть бути наслідки для контрнаступу ЗСУ
"Ні-ні, було вже таке, що нас вже підтоплювало сильно мені тоді п'ять, здається було", - пригадує якусь масштабну повінь 78-річна Марія, що стоїть поруч і одразу ж починає плутатись в роках і подіях. Її син, Ігор, згоджується провести нас вузькою стежкою поміж приватними будинками ближче до дому матері, дах якого нині ледь стирчить з води. "Мамо, та ви ж помідори вчора полили", - намагається триматись жартами чоловік. До його хати воді підійматися ще метрів 10-15 - залишати її родина не збирається.
Між тим трьома кілометрами нижче за течією мешканці вулиці Воронцовської від самого ранку опинились у пастці: за ніч берегова лінія "посунулась" на 500 метрів від будівлі річкового вокзалу, затопивши кілька кварталів багатоповерхівок до рівня другого поверху, а подекуди і вище.
Вдень 7 червня
На новому "березі" Херсона збираються рятувальники, поліцейські, військові, журналісти і волонтери, які з'їжджаються до міста з усієї країни. З багатоповерхівок треба витягати людей, кілька гумових моторних човнів забирають їх просто з вікон та піддашків. Дехто рятується в самому спідньому, багато речей з собою взяти все одно не дають, хіба що гроші і документи. А ще ледь не половина волонтерів і човнів тут займається порятунком домашніх улюбленців - після нещодавніх новин про загибель зоопарку у Новій Каховці, що на окупованому лівому березі Дніпра, ніхто не хоче полишати тварин у біді.
Ранок 8 червня
Вода підіймається ще на кілька метрів та все ще не здатна затопити високі схили Дніпра повністю. Про це й казали й раніше: через особливості рельєфу правобережжю загрожує хіба що часткове підтоплення. Утім, херсонський Острів - він же мікрорайон Корабел - пішов під воду майже повністю. Евакуація тих небагатьох мешканців, хто лишався там після пів року нещадних артилерійських обстрілів, почалася від перших же новин про руйнування Каховської ГЕС і греблі. На третій день рятувальники на човнах, здається вишукують поміж будинками тільки тварин.
Човнів більшає щогодини. Взагалі-то Херсон - місто корабелів, до війни тут працювали кілька суднобудівних верфей, пара яхтклубів, а моторний човен був чи не у кожного мешканця прибережних районів. Та в листопаді, відступаючи на лівоборежжя, російська армія "віджимала" усі наявні плавзасоби. Тепер їх збирають по всьому півдню і навіть по всій Україні – човен стає універсальною перепусткою в місто, яке військові час від часу пориваються закрити на в‘їзд через небезпеку авіаційних та артилерійських ударів по великих скупченнях людей.
Опівдні 8 червня
До Херсона прибув президент України Володимир Зеленський. Після наради з рятувальниками та військовими він спускається на вже добряче підтоплену Корабельну площу - звідси на Острів веде міст, від якого зараз немає ніякої користі, адже дістатись туди можна тільки на човнах.
Кількома кварталами північніше кореспондент DW і колеги знаходять плавзасіб під себе - невеличкий гумовий човен без мотора, "тузік" - як називають його місцеві яхтсмени. Він лежить без господаря на спорожнілому провулку, тож на самих веслах ми втрьох повільно обпливаємо чиїсь сади, продуктову ятку, від якої з води стирчить саме лише вивіска. Людей вже немає ані тут, ані в сусідніх багатоповерхівках.
Пообіді 8 червня
Просто над головами починають свистіти міни - з лівого берега саме обстрілюють Корабельну площу. Логічно пояснити цю атаку важко – український президент покинув місце вже понад годину тому, евакуаційні роботи тривають, тож мішенню стають рятувальники, поліцейські, волонтери та журналісти. Після кількох вибухів, які завершуються залпом із "граду" дев'ятеро поранених, у тому числі волонтер з Німеччини.
Кореспондент DW і двоє колег у цей час втискаються на "тузіку" у жовту стіну напівзатопленої двоповерхівки, тримаючись за якісь кабелі, щоб не знесло течією. Одна з мін потрапляє в будинок в 30 метрах від човна, на щастя порожній. Добряче почекавши, поки артилерія з обох боків остаточно затихне, журналісти з подвійним ентузіазмом гребуть назад до берега.
Вечір 8 червня
9 червня
Але не припиняються обстріли, які тривають 9 червня. Попри занепокоєння ООН і більш різкі заяви гуманітарних організацій, бойові дії тривають. Згідно з супутниковими знімками та інформацією, якою обмінюються в чатах мешканці лівобережжя, повінь таки змусила російську армію відійти подалі від Дніпра. Відстань і досі досяжна для артилерії та реактивних систем залпового вогню, але в Херсоні більшає помилкових влучань по цивільних об'єктах. У цей день один зі снарядів влучає в гімназію неподалік від берега, інший - під дах дев'ятиповерхівки у Шуменському мікрорайоні. На щастя, обходиться без жертв.
Втім, повінь дає можливість українським військовим обережно пропливати до лівого берега. В першу чергу - до Олешок, які затопило майже повністю. Соцмережами ширяться відео, на яких видно місцевих, які чекають на порятунок, сидячи просто на дахах. Кільком групам рятувальників вдається дістатись Олешок з Херсона на важких човнах - гумові просто зносить течією.
Читайте також: "Крим без повноцінного водозабезпечення, на Херсонщині - пустеля"
Та швидко постає інша проблема - паводок підняв з берегів міни, якими військові обороняли підходи до своїх позицій останні пів року. Після перших повідомлень про підірвані човни, військові намагаються обмежити рятувальну навігацію чи принаймні взяти під контроль всю цю волонтерську флотилію.
Констатується початок відтоку води. Втім, до попереднього рівня вода вже не опуститься, пояснюють місцеві екологи, що означає, що з підтоплених будинків її скоро доведеться відкачувати. "Насоси і хімічні засоби очищення води», - так коротко описують найактуальніші потреби міста на найближчі місяці в місцевому гуманітарному штабі.