Молдова зробила вибір: чи йде країна в ЄС і хто президент?

У понеділок, 21 жовтня 2024 року, ЦВК Молдови опублікувала попередні результати президентських виборів і референдуму щодо вступу Молдови до ЄС, які відбулися днем раніше. Президентська кампанія не принесла сенсацій: за чинну проєвропейську президентку Майю Санду голоси віддали 42 відсотки виборців, а за її опонента від проросійської опозиційної Партії соціалістів (ПСРМ), ексгенпрокурора Молдови Олександра Стояногло - 26 відсотків. Оскільки ніхто з кандидатів не набрав абсолютної більшості голосів, Санду і Стояногло боротимуться за президентське крісло у другому турі, який відбудеться 3 листопада.

Третю сходинку на президентських виборах посів лідер "Нашої партії" Ренато Усатий, отримавши 13,8 відсотка голосів. Далі йде ексбашкан Гагаузії Ірина Влах, яка намагається стати політиком національного масштабу - у неї понад 5 відсотків голосів, а слідом за нею 4,4 відсотка набрала ставлениця Ілана Шора, колишня прокурорка Вікторія Фуртуне. Усіх цих кандидатів вважають проросійськими, і на них, як застерігають експерти, Кремль може зробити ставку на парламентських виборах у країні, які відбудуться за рік. 

"Холодний душ" для прихильників євроінтеграції

Що стосується референдуму про євроінтеграцію Молдови, то його підсумок став "холодним душем" для єврооптимістів. Усередині країни "за" внесення поправок до конституції з метою приєднання Республіки Молдова до ЄС проголосували 46 відсотків громадян, і лише діаспора за кордоном "витягнула" результат на дуже символічні, але достатні для перемоги 50,4 відсотка.

Результати референдуму всередині країни шокували проєвропейськи налаштованих мешканців столиці, які не спали цілу ніч, очікуючи підсумків. Підрахунок голосів починався з сільських територій, де більшість - 54 відсотки, сказала євроінтеграції "ні". Вочевидь, і в правлячій партії "Дія і солідарність" (PAS) очікували іншого.

Президентка Майя Санду навіть перенесла свій вечірній брифінг, вона вийшла до преси лише о другій годині ночі. Її заява була короткою і тривожною, хоча цифри після опівночі поступово стали зрівнюватися. Санду розповіла про "безпрецедентну атаку кримінальних сил на Молдову" і про підкуп 300 тисяч голосів виборців, що насправді нікого не здивувало. Президентка пообіцяла "повернутися до рішень, коли стануть відомі фінальні результати". Остання фраза означала одне - вся надія на діаспору.

Кишинівський політолог Віталій Андрієвський ще за місяць до виборів у коментарі для DW попереджав, що проросійські сили, які отримують фінансування від Кремля, змінюють тактику і роблять ставку не на вуличні акції протесту, а на бойкот референдуму або голосування проти євроінтеграції. Завданням Москви було показати нібито небажання жителів Молдови йти в ЄС.

Як Ілан Шор втрутився у вибори  

"Молдова сьогодні - це полігон для відпрацювання кремлівських політтехнологій, які будуть придатні для країн Європи й колишнього СРСР", - так Віталій Андрієвський коментує результати референдуму, який майже вдалося провалити втікачу-олігархові Ілану Шору, який ховається в Росії і якого заочно засуджено в Молдові до 15 років в'язниці за банківське шахрайство.

Випробувана тут схема, застерігає Андрієвський, незабаром може бути реалізована в країнах Центральної Азії або невеликих державах у ЄС. А 300 тисяч підкуплених виборців, про які говорила вночі президентка Молдови, це реальна кількість активістів, які входять, за його висловом, у "секту Шора".

Читайте також: Молдавський олігарх Шор працює на обхід санкцій проти РФ - ЗМІ

Технологія її створення проста. У Молдові працюють соціальні магазини "Мерішор", у яких пенсіонерам і малозабезпеченим іноді продають продукти нижче за їх собівартість. Наприклад, у липні 2022 року парламент навіть ухвалив закон про внутрішню торгівлю, що забороняє продавати хліб за 1 лей - тобто, практично роздавати безплатно.

Щоб стати користувачем таких магазинів, потрібно дати свої особисті дані, адресу та телефон і отримати фірмову картку. Для пенсіонерів Ілан Шор у такий спосіб стає турботливим меценатом, а координатори олігарха отримують базу даних людей, яких можна використовувати в політичних акціях за гроші невідомого походження. Паралельно Кремль працює з політиками, журналістами та лідерами громадської думки. А сам Ілан Шор роздає грандіозні обіцянки - від будівництва аеропорту в Гагаузії до "Молдавської АЕС". Молдова підтвердила перспективність такої схеми для будь-якої країни, попереджає Віталій Андрієвський.

Між проєвропейськими й проросійськими силами в Молдові поки що нічия

Політичний аналітик Віктор Чобану вважає, що, за підсумками голосування, між проєвропейськими і проросійськими силами наразі нічия: успіх правлячої партії PAS зовсім не переконливий, але і Кремль не завалив референдум. А далі все залежатиме від рішучості проєвропейського уряду в боротьбі з машиною підкупу виборців, каже Чобану: "Це заходи, можливо, навіть за межею загальноприйнятої європейської легальності".

Віктор Чобану зазначає, що 300 тисяч членів мережі Ілана Шора - а це 10 відсотків від загальної кількості виборців - практично забезпечують його партіям проходження до парламенту. А стратегічна мета Кремля - реалізувати в Молдові 2025 року грузинський сценарій, де законодавчий орган перебуває під контролем проросійської більшості.

Експерт із безпеки спільноти WatchDog Андрій Курерару зазначає, що на юридичному рівні покарати 300 тисяч активістів Шора справді нереально. Найперспективніше - це домогтися самовикриття членів виборчої мережі, які потрапили під нагляд поліції, тоді вони звільняються від відповідальності. Якщо говорити про перспективу на рік, то на тисячу координаторів мережі Шора мають бути порушені кримінальні справи й потрібні вироки. "Інших форматів юридичного рішення немає, санкції ЄС чи інших країн їм ні до чого", - вважає Андрій Курерару.

Що ж стосується долі референдуму, веде далі експерт, то ЦВК Молдови надасть рапорт Конституційному суду (КС), включно з інформацією про порушення в день голосування. Протягом десятиденного періоду КС має ухвалити рішення про його легітимність. Якщо рішення буде позитивним, то конституція автоматично поповниться новою нормою про євроінтеграцію.