Чи стане Україна "жорсткою президентською республікою"?

Україна, яка є парламентсько-президентською республікою, має стати "жорсткою президентською". Таку думку висловив секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олексій Данілов в інтерв'ю сайту "РБК-Україна". Цю позицію політик назвав особистою думкою, а не потенційним вектором розвитку держави. З іншого боку, політичні експерти зазначають, що президент України Володимир Зеленський і без зміни державного устрою все більше зосереджує навколо себе владу. Чи означає це, що Україна йде до авторитаризму?

Особиста думка чи зондування настроїв?

За словами Данілова, Україні потрібно "раз і назавжди" визначитися з державним устроєм. "У нас виходить, що ми всенародно обираємо президента, на нього покладаються надії, але за Конституцією у нас парламентсько-президентська республіка. Ну, тоді за логікою парламентсько-президентської республіки президента потрібно обирати в парламенті і поставити крапку в цьому питанні. Але народ не хоче, щоб у нього забрали право обрання президента", - зазначив секретар РНБО. На його думку, парламентсько-президентські республіки можуть існувати в умовах усталеної демократії, яка має коріння, і для цього "повинні пройти століття".

"Інтерв'ю Данілова відображало більше його особисту позицію, ніж якісь внутрішні процеси і роботу, яка б велась в цьому напрямку, - вважає директор департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко. - Тим більше всі розуміють, що для цього треба вносити зміни в Конституцію. А для цього необхідні дві сесії Верховної Ради, 300 голосів народних депутатів і доволі довгий проміжок часу. Сказати, що зараз є "запас міцності" у вигляді цих 300 голосів, не можна".

На думку ж білорусько-українського експерта програми "Міжнародна і внутрішня політика" Українського інституту майбутнього Ігоря Тишкевича, ця заява може бути зондуванням реакції політичних груп і ЗМІ на подібні ініціативи.

Читайте також: Коментар: Пів терміну Зеленського - втрачений шанс і жадоба влади

Керування державою як бізнесом

При цьому експерти погоджуються: державний устрій України за період президентства Зеленського фактично й так зміщається у бік президентсько-парламентської форми правління. Завдяки тому, що вперше в історії сучасної України у Верховній Раді є однопартійна пропрезидентська більшість, глава держави має можливості контролювати не лише парламент, а й уряд, зазначає керівник київського Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

"Юридично, формально Україна є парламентсько-президентською республікою. А де-факто діє режим президентсько-парламентської за рахунок того, що уряд знаходиться в повній залежності від Офісу президента (ОП). Кадрова політика визначається в ОП і так далі. Для Зеленського це зручно і, як мені здається, відповідає його управлінському світогляду. Як у бізнесі: керівник компанії - в даному випадку держави - одноосібно ухвалює рішення. Є радники, є виконавчий директор, у ролі якого зараз керівник ОП Андрій Єрмак, і через них вирішуються питання", - зазначає експерт. 

На думку Ігоря Петренка, тенденції до концентрації влади довкола президента мали місце в Україні й раніше. "З точки зору того, що є монобільшість, у Зеленського є більший вплив. Але в цілому не можна сказати, що це якась унікальна ситуація для влади. Будь-який президент за нинішньої форми правління завжди намагатиметься сконцентрувати владу, розширити її", - вважає він. На думку експерта, часто це робиться для реалізації рішень. Адже якщо нема можливості ефективно проводити закони через парламент, то обіцянки та пункти виборчої програми реалізувати не вдасться, додає Ігор Петренко.

Читайте також: Спікеріада: Дмитра Разумкова "пішли", але він обіцяв повернутися

Від концентрації влади до авторитаризму?

На думку політичних експертів, поки що говорити про те, що Україна рухається до авторитаризму, зарано. "При авторитарному режимі в Україні всі опозиційні лідери знаходились би або за ґратами, або сиділи б по лавках і нічого б не могли зробити", - зазначає Фесенко. З цим погоджується і Петренко: доки в Україні дійсно є система стримувань і противаг, опозиційні політичні сили і конкурентні вибори, стверджувати, що концентрація влади навколо Зеленського загрожує диктатурою, підстав нема.

Якщо в питанні концентрації влади у своїх руках Зеленський - не унікальний, то інструменти, які він використовує, дещо нетипові, додає Ігор Тишкевич. "Станом на сьогодні Зеленський через рішення РНБО намагається атакувати декілька промислово-економічних та політичних груп. За рахунок цього він отримає можливість ухвалення рішень і їх виконання. Питання в тому, що рішення РНБО - це не зміна механізму, це тимчасова латка. Але те, що такі рішення нібито можуть виконуватися швидко, подобається населенню - виборцям Зеленського", - вважає експерт.

Читайте також: Коментар: Санкції РНБО замість судових вироків шкодять інтересам України

На думку Тишкевича, подібні рішення РНБО можуть дати час на побудову повноцінної системи: законів та важелів, які забезпечать їх виконання. Він прогнозує, що перед Зеленським стоятиме вибір - спробувати побудувати таку систему, яка забезпечить виконання законів, або продовжити гонитву за легітимністю й рейтингами. У другому випадку, на думку Тишкевича, український президент може повторити шлях білоруського правителя Олександра Лукашенка зразка 1997 року - той обрав побудову диктатури, а не оновлення системи.