Хто і як намагається вигнати з Ради депутатів від ОПЗЖ
12 січня 2023 р.
На найближчому засіданні Верховна Рада розгляне проєкт постанови про дострокове припинення повноважень колишніх лідерів фракції партії "Опозиційна платформа - За життя" (ОПЗЖ) Віктора Медведчука, Тараса Козака, Ріната Кузьміна та Андрія Деркача. 10 січня президент Володимир Зеленський своїм указом позбавив їх громадянства України - що і стане підставою для відкликання мандатів цих народних депутатів, оголосив спікер парламенту Руслан Стефанчук. "Це відбудеться відповідно до вимог Конституції України, а не свавільних забаганок тих чи інших груп в межах парламенту", - написав він на своїй сторінці в Facebook.
Розкол у "слуг"
Під "тими чи іншими групами" Стефанчук вочевидь мав на увазі ініціативу члена фракції "Слуга народу", мажоритарника з Фастова Олега Дунди. З кінця минулого року той збирає підписи під зверненням до спікера про включення до порядку денного найближчого засідання законопроєктів про позбавлення мандатів усіх народних депутатів, обраних до Верховної Ради та місцевих рад від партії ОПЗЖ.
Йдеться насамперед про проєкт постанови, яку Дунда зареєстрував у серпні 2022 року разом з трьома народними депутатами від "Європейської солідарності": Олексієм Гончаренком, Володимиром Ар'євим та Софією Фединою. Постановою пропонується достроково припинити повноваження 42-х парламентарів, обраних за списком ОПЗЖ та на одномандатних округах. Підставами для цього буцімто є вихід депутатів з фракції, а також виїзд на постійне місце проживання за межі України. Обидві також вказані у Конституції як приводи для позбавлення парламентаря мандату. Хто саме з обранців залитшив країну, автори ініціативи не уточнюють.
Дунда у розмові з DW зазначив, що уже зібрав під зверненням понад 100 підписів зі 150 необхідних. Водночас він поскаржився, що негайний розгляд питання про позбавлення мандатів колишніх членів ОПЗЖ не підтримали чимало його колег по фракції, зокрема й голова Давид Арахамія. "Парламент зараз проходить певну точку біфуркації. Зрештою, кожен депутат має вирішити для себе особисто - чи є місце у Верховній Раді проросійській політичній силі", - переконує Дунда.
Читайте також: Кремлівський мандат: чого чекати від заборони проросійських партій в Україні
Партійна загроза
ОПЗЖ створена 1999 року як "Всеукраїнське об'єднання “Центр" набула свого сучасного вигляду восени 2018-го, коли Віктор Медведчук, Юрій Бойко та Вадим Рабінович вирішили створити майданчик "для об'єднання опозиційних сил на засадах встановлення безумовного миру в країні".
За результатами позачергових виборів 2019 року ОПЗЖ сформувала у Раді другу за розміром фракцію з 44-х депутатів. Та одразу увійшла в глибоку опозицію як до пропрезидентської фракції, так і до інших політичних сил, які показово відмовлялись від співпраці з нащадками "Партії регіонів" та Опозиційного блоку. Попри чисельність ОПЗЖ вдалося отримати лише одну керівну посаду в парламентських комітетах - традиційно "опозиційний" комітет з питань свободи слова очолив Нестор Шуфрич.
Та після повномасштабного вторгнення Росії в Україну справи у партії пішли ще гірше. У березні її діяльність призупинила Рада нацбезпеки і оборони, в червні позов міністерства юстиції про повну заборону ОПЗЖ задовольнив суд у Львові, у вересні це рішення остаточно підтвердив Верховний суд. Примітно, що підставою для цих судових рішень стали не тільки зібрані СБУ та ДБР матеріали кримінальних справ про державну зраду лідерів ОПЗЖ, а й поправки до закону "Про політичні партії", за які голосувала частина її депутатів, зокрема очільник Юрій Бойко.
"Зважаючи на ідеологічну спорідненість з політикою російського агресора, її підтримку як теперішньої медійної діяльності її лідерів та членів, так і їх діяльність у минулих роках, її подальше існування на політичній мапі держави й сама можливість як політичної одиниці впливати на політичні процеси, а також брати в них участь, поширюючи по суті проросійську ворожу пропаганду, діяльність політичної партії "ОПЗЖ" становить реальну загрозу національній безпеці, незалежності і територіальній цілісності України, її демократичному конституційному ладу", - зазначається у рішенні Верховного суду.
Читайте також: Майбутня опозиція: амбіції і ризик ізоляції ОПЗЖ у новій Раді
Платформа навпіл
Утім, заборона партії майже не вплинула на статус обранців. За особистою заявою ще до рішення РНБО Рада позбавила мандата Іллю Киву, а пізніше - Вадима Рабіновича, якого президент також позбавив українського громадянства. Сама ж фракція розпустилася у квітні, її учасники створили у парламенті два депутатські об'єднання: "Платформа за життя та мир" на чолі з Бойком та "Відновлення України" під керівництвом Ігоря Абрамовича.
Обидві групи ще з весни дивують оглядачів політичною підтримкою більшості ініціатив "слуг народу". Так, зокрема, у громадському русі "Чесно" їм закидають ключову роль у підтримці скандальної містобудівної реформи. "Вони (колишні члени фракції ОПЗЖ - Ред.) стали найбільш надійним і найбільш дешевим союзником влади. Їм не потрібні портфелі в кабінеті чи посади всередині парламенту - достатньо зберегти поточний статус-кво", - погоджується у розмові з DW голова Комітету виборців України Олексій Кошель.
Депутати від ОПЗЖ лишаються на посадах заступників ще дев'яти комітетів парламенту, зазначає "Чесно". У громадському русі обурюються: замість того, щоб мінімізувати вплив обранців від проросійської сили на законотворчий процес, Рада у грудні призначила одного з ключових функціонерів "Партії регіонів", Опоблоку і ОПЗЖ, а тепер члена "Платформи за життя та мир" Миколу Скорика у Комітет з питань бюджету.
Читайте також: Як в Україні забороняють проросійські політичні партії
Голос виборців
Минулого тижня "Чесно" оприлюднив результати соцопитування, що його в грудні проводив на замовлення руху Фонд "Демократичні ініціативи" спільно з Центром Разумкова. Як виявилось, абсолютна більшість опитаних виступає за дострокове припинення повноважень обранців від проросійських партій, а понад половина підтримує ідею заборони їм балотуватись і в подальшому. Лише три відсотки учасників опитування згодні дозволити народним депутатам допрацювати до наступних виборів.
На думку Олега Дунди, перебування обранців від ОПЗЖ у парламенті є питанням уже навіть не репрезентації політичних поглядів виборців, а національної безпеки. "Поки ці депутати легітимні, існує високий ризик того, що Росія намагатиметься використовувати це і спробує залучити їх до якихось переговорів", - пояснює він.
DW намагалася отримати коментар від кількох народних депутатів з груп "Платформа за життя та мир" на та "Відновлення України", втім всі вони або відмовлялися говорити на цю тему телефоном, або не відповідали на дзвінки. Та Нестор Шуфрич у грудневому інтерв'ю виданню "Детектор медіа" стверджував, що позбавлення його посади у Комітеті з питань свободи слова та депутатського мандату суперечитиме демократичному вибору громадян. "Безумовно, ми добудемо свою каденцію до кінця. Щодо мене особисто, то я ніколи не тікав із корабля, тим паче з корабля, який рухається вперед", - запевнив депутат, який працює у Верховній Раді вже шосте скликання поспіль.
Обирати депутатів парламенту українці мали б вже цього року, якби не війна. "Тож Рада дев'ятого скликання, швидше за все, працюватиме до закінчення воєнного стану", - пояснює Олексій Кошель.
У розмові з DW голова Комітету виборців України підтримує не лише ідею "вигнання" з парламенту колишніх членів ОПЗЖ, а й тимчасову заборону їм балотуватися їм до рад усіх рівнів - принаймні на кілька найближчих виборчих циклів. Однак, на його думку, для цього парламентарям та уряду потрібно знайти більш обґрунтований спосіб, ніж його пропонує Олег Дунда. "Важливо напрацювати дієвий консенсус щодо позбавлення мандатів депутатів ОПЗЖ, який має об’єднати різні політичні сили, а не бути приватними ініціативами окремих народних депутатів", - ідеться у заяві Комітету.
Втім, Олег Дунда переконаний, що припинення повноважень обранців від ОПЗЖ - нагальна для парламенту проблема. "Все, що ухвалює Рада, - законне, поки не оскаржено в Конституційному суді, тож достатньо просто зібратись і проголосувати", - переконаний народний депутат.