Ліз Трасс, або Слідами Маргарет Тетчер
5 вересня 2022 р.От чого Ліз Трасс справді не бракує - то це курйозних заяв. Приміром, на проведеному 2014 року з'їзді Консервативної партії Великобританії Трасс, яка тоді очолювала міністерство сільського господарства, у своїй промові не без захвату вказувала на якість британських харчових продуктів, зокрема пшениці, та хвалилася обсягами продажів йоркширського чаю до Китаю. Коли раптом вона ледь не з криком констатувала, що дві третини обсягів сиру, що споживає Великобританія, - імпорт з-за кордону. "Це ганьба!" - вигукнула вона тоді. Либонь, після цих слів не кожному делегату з'їзду торі кортіло перекусити бутербродом на перервах між засіданнями.
Читайте також: Великобританія: хто стане наступником Бориса Джонсона?
Так само не менший резонанс викликала її заява, зроблена на посаді очільниці міністерства юстиції. Коли під час слухань у Палаті громад її запитали про те, яких заходів вживає її відомство задля протидії безпілотникам, якими до в'язниць доставляють наркотики, то Трасс відказала, що в одній із таких в'язниць цю проблему вирішують за допомогою спеціальних сторожових собак, які гавкають у разі чого. Соціальні мережі просто рясніють цими й подібними химерними заявами Трасс, котра нині претендує на те, щоб очолити уряд Великобританії після відставки Бориса Джонсона. До речі, опоненти не раз використовують вербальні ляпсуси Трасс проти неї ж самої як доказ некомпетентності й нераціональності.
Упертий шлях нагору
Упродовж останніх 12 років Ліз Трасс не просто зуміла вижити у кількох консервативних урядах. Адже її шлях щаблями кар'єрної драбини знав лише один напрямок - нагору, від мін'юсту до керівних посад у міністерстві фінансів та торгівлі, і, нарешті, до нинішнього посту глави британського МЗС. Попри те, що десятки її колег стали жертвами внутрішньопартійних чвар та інтриг, вона навіть зуміла безболісно пережити недавню хвилю відставок після розпуску уряду Терези Мей, так само її оминули й наслідки останньої великої кадрової перетасовки в кабінеті Бориса Джонсона. Ліз Трасс завжди вважалася вірною генеральній лінії та працьовитою, а щодо точніших оцінок успішності її діяльності, то таких ніхто ніколи не давав.
Однією з рис, які вирізняють цю британську політикиню, є те, що вона постійно працювала й працює над своїм публічним іміджем. З часу переходу до МЗС Трасс не оминала нагоди ефектно попозувати на публіці - чи то в хутряній шапці на Червоній площі в Москві, чи відвідуючи війська на танку у військовому однострої, і все це з неабиякою її активністю в платформах Instagram та Twitter. Крім того, вона завжди в супроводі гурту фотографів. Якщо опоненти висловлювали сумнів щодо її компетентності, приміром, коли вона переплутала Балтійське море з Чорним, Трасс у відповідь публікувала в соцмережах світлини зі свого візиту до України та присягалася, що протистоятиме Путіну. А таке - значно вагоміше в очах її однопартійців, ніж нечасті хиби у риториці та змісті заяв.
Зміна поглядів - не завада для кар'єри
Однак кар'єру в лавах консерваторів Ліз Трасс розпочала не з колиски. Під час свого останнього виступу на лондонському стадіоні "Вемблі", коли Трасс та її опонент Ріші Сунак вкотре виступали як кандидати на посаду партійного голови перед кількома тисячами членів Консервативної партії, вона визнала, що не має "традиційного консервативного походження". Її батько був професором математики, мати - медсестрою, а політичні погляди сім'ї були радше лівими. Батьки брали з собою маленьку Ліз на антиядерні протести, але для неї цю сторінку її минулого давно перегорнуто. Те саме можна сказати й про її перші кроки у політиці, коли ще студенткою вона спробувала знайти себе в Ліберальній партії. Про все це вона теж давно забула, як про невдалу юнацьку витівку.
Трасс так само спокійно коментує зміну власних поглядів та позицій, приміром, у її ставленні щодо Brexit. Якщо до референдуму в 2016 році вона сповідувала проєвропейську позицію, то тепер це одна з найзатятіших прихильниць виходу Великобританії зі складу ЄС. Останніми роками погляди Ліз Трасс дедалі різкіше зсувалися вправо, а тепер вона взагалі вважається однією з найзатятіших прихильниць суто консервативної доктрини. І така її позиція знаходить відгук серед членів партії у традиційних виборчих округах торі на півдні Англії.
Нечітка програма
На стадіоні "Вемблі" Ліз Трасс вкотре чітко наголосила, чого вона не прагне, а саме підвищення податків. Вкотре вона розчарувала всіх, хто намагався з'ясувати, як вона планує впоратися з нинішньою кризою, насамперед зі зростанням цін на енергоносії та шаленими темпами інфляції у Великобританії. У той час як у країні дедалі більше говорять про те, що наступної зими багатьом британцям доведеться обирати між "опаленням та їжею", Трасс обмежилася лише словами про те, що вона особисто не вірить в ефективність політики роздачі "подарунків" від держави, а натомість робить ставку на перевірений часом шлях до економічного зростання - зниження податкового тиску.
Читайте також: Великобританія допоможе розслідувати звірства РФ в Україні
Тут вона вважає себе наступницею Маргрет Тетчер, яка у 1980-х роках підштовхнула британську економіку на шлях до зростання внаслідок проведення радикального курсу приватизації та дерегулювання. Ліз Трасс не відмовляється від ідеї протидії нинішнім високим темпам інфляції за допомогою зниження податків, навіть якщо економісти Банку Англії не поділяють її поглядів, побоюючись натомість, що такі кроки можуть натомість ще дужче розкрутити цінову спіраль. Утім, Трасс не згадала, як вона допомагатиме сім'ям, які незабаром не зможуть оплатити рахунки за електроенергію. Урядовиця пояснила, що цим питанням доведеться займатися наступному міністру фінансів. Але наступний міністр фінансів, ймовірно, зможе зібрати потрібні на це мільярдні кошти лише шляхом збільшення держборгу. Це тоді, що держборг Великобританії різко виріс ще під час кризи унаслідок пандемії коронавірусу. Тож якщо тепер до цього додасться ще й потреба у подальших комплексних програмах допомоги, то борговий тягар тільки зростатиме.
Залізна тиша замість "залізної леді"?
Однак щодо цього Ліз Трасс взагалі нічого не обіцяє. Вона представить свій проєкт бюджету, коли обійме посаду, - лаконічно запевнила вона. Зниження податків забезпечить "людям більше грошей у кишенях". Однак для величезного числа британців з низьким рівнем доходів, яким тепер доведеться значно більше платити за комунальні послуги, зокрема, за газ і електрику, такі заяви - порожній звук. А протидіяти різкому зростанню цін на енергоносії Трасс планує простим збільшенням обсягів пропозиції на ринку енергоносіїв. Для цього вона задумала істотне збільшення видачі дозволів на видобуток нафти та газу в акваторії Північного моря. При цьому можливі екологічні проблеми не відіграють для неї жодної ролі. Так само питання про те, чи хоче вона реформувати енергетичний ринок, приміром, шляхом встановлення граничних цін або відмови від прив'язки цін на електроенергію до ціни на газ, вона теж залишає відкритим.
Особливість її ситуації у тому, що їй не потрібно переконувати у доцільності своїх планів та задумів більшість британського народу, а натомість лише близько 160 тисяч членів Консервативної партії, які становлять приблизно 1,5 відсотка виборців у Великобританії. Чергові вибори пройдуть лише через два роки, хоча багато хто сумнівається, що уряд Ліз Трасс зможе протриматися так довго. Та й справді, більшість депутатів-консерваторів радше віддали б перевагу її опоненту, міністру фінансів Ріші Сунаку. Чи будуть вони підтримувати Трасс і як довго - взагалі невідомо. Вони вже показали на прикладі Терези Мей, а зовсім нещодавно й Бориса Джонсона, як вони вчиняють з не досить успішними прем'єр-міністрами.
Тим часом справжнім випробуванням на міцність для Трасс та її уряду може виявитися майбутня зима, що невблаганно насувається на Великобританію й британців, коли вже зараз преса рясніє заголовками про випадки недоїдання і зростаня бідності, колапс системи охорони здоров'я й оголошені хвилі страйків. Чи відмовиться Ліз Трасс від своєї консервативної ідеології на тлі всіх цих труднощів і негараздів так само швидко, як і від своїх колишніх переконань, сказати важко. У будь-якому разі, буде цікаво подивитися на зіткнення суворої реальності з її мінливими переконаннями.