Чи можна врятувати економіку України без емісії гривні

У розмові з бізнесменами у Чернівецькій області, яка відбулася 8 липня, президент України Володимир Зеленський скаржився на занадто міцну національну валюту. За його словами, через відносно високий курс гривні українські підприємства "недоотримали мільйони" і були змушені закритися. При цьому команда Зеленського, за його власними словами, боролася з укріпленням національної валюти, втім, у відповідь отримувала нагадування про незалежність Національного банку України (НБУ). "Так, і ми підтримуємо незалежність Національного банку України, але говорили всім, що як ми можемо жити, якщо у нас навіть бюджет порахований за курсом 30. А гривня, ви бачите, яка у нас", - цитують українські ЗМІ слова президента.

Про те, що низька інфляція шкодить економіці країни, а вимога МВФ не давати їй сильно зростати - це, мовляв, втручання в суверенітет країни, у середині червня заявляв і голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев. А Людмила Буймистер, народна депутатка від "Слуги народу", взагалі у своєму відеозверненні назвала емісію шляхом порятунку економіки, яка "падає в прірву". Окрім усього іншого, депутатка заявила, що у банківській системі через начебто "спекуляції" НБУ "застрягли" 200 мільярдів гривень. Тому, згідно з порадами неназваних нею "провідних економістів світу", необхідно розпочати емісію гривні і таким чином профінансувати безкоштовні кредити малому і середньому бізнесу, дофінансувати житлове будівництво, будівництво доріг і великі інфраструктурні проєкти, а також "роздати по три тисячі гривень кожному українцю".

Читайте також: Продав-купив ОВДП і не повідомив - Зеленський зізнався у порушенні закону

Невже у всьому винний НБУ?

Виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук називає озвучену Буймистер цифру у 200 мільйонів гривень не випадковою. Саме такої суми владі не вистачає для того, аби профінансувати дефіцит державного бюджету на цей рік вже після отримання позик від Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Європейського Союзу.

Утім, за словами директора інституту соціально-економічної трансформації Іллі Несходовського, нинішній курс валюти жодним чином не є наслідком політики НБУ. Натомість він спричинений низкою об'єктивних чинників: відносно нормальною ситуацією на зовнішніх ринках для українських експортерів та низькими цінами на імпортні нафту та газ. "Національний банк при цьому останнім часом викуповує валюту, інакше б курс гривні був ще вищим - на рівні 25 гривень за долар", - пояснює експерт. Для порівняння, станом на ранок п'ятниці, 10 липня, офіційний курс НБУ становив 26,93 гривні до одного долара.

Звідки ж тоді дефіцит бюджету?

Несходовський нагадує, що курс у 29,5 гривні за долар у макроекономічний прогноз бюджету на 2020 рік заклали під час перегляду бюджету України в квітні цього року. У попередньому варіанті бюджету курс закладався на рівні 27 гривень за долар, а оптимістичний сценарій міністерства економіки взагалі передбачав співвідношення 24,8 гривні відносно американського долара. Готуючи оновлений макропрогноз, в уряді пояснювали свої розрахунки епідемією COVID-19. Однак Несходовьский зазанчає: рішення переглянути курс гривні у бюджеті більше схоже на маніпуляцію, завдяки якій вдалося збільшити показники запланованих надходжень до бюджета.

У Центрі економічної стратегії також зазначають, що девальвація гривні дозволяє державі отримати більше прибутків від податку на додану вартість з імпорту та мит. У аналітичному центрі називають такий крок "інфляційним податком", який накладається на все населення, а потім політики "роздають" ці гроші як нібито державні. Експертка Центру економічної стратегії Марія Репко при цьому зазначає: НБУ дійсно є найбільшим гравцем на валютному ринку України, а курсові прогнози можуть відрізнятися від реальності. "Нормально при цьому коригувати свою поведінку, очікування та видатки, але не підганяти баланс на валютному ринку під цифри прогнозу", - каже експертка.

Боярчук при цьому додає, що значну частину бюджетного дефіциту становлять кошти, виділені на подолання епідемії COVID-19 у країні. "Втім, якщо вже зараз половину цих коштів спрямовують на будівництво доріг, а не на засоби захисту для медиків, ліки та тести, то, ймовірно, потреба у фінансуванні боротьби з хворобою не така вже велика", - розмірковує експерт. А за словами Несходовського, розглядати подібне будівництво як метод стимулювання зайнятості у часи спричиненого епідемією безробіття також важко, адже частка витрат на працю у дорожніх роботах складуть не більше семи відсотків.

Але хіба емісія гривні - це так погано?

За словами Боярчука, найбільша загроза такої поведінки влади полягає у порушенні умов співробітництва з МВФ та іншими міжнародними кредиторами, для яких принциповим є питання незалежності НБУ. Однак після останніх заяв можновладців щодо необхідності домогтися від регулятора пом'якшення курсу гривні та звільнення очільника національного банку Якова Смолія на початку липня, фактично одразу після отримання позики МВФ, довіра до Києва буде надовго підірвана, переконаний експерт. "Фактично, це шахрайство, якого собі не дозволяли навіть Янукович чи Тимошенко - обурюється Боярчук. - Кого б тепер не призначили головою НБУ, у Заходу буде підозра, що він керується з офісу президента". Все це, пояснює експерт, може закрити для України шлях до подальшого фінансування від західних донорів.

Читайте також: Німецький економіст: Відставка голови НБУ Смолія - негативний сигнал для всіх

Також, за словами Несходовського, емісія в українському випадку невідворотно призведе до інфляції та девальвації гривні. Втім, якщо для звичайних громадян України це означатиме зростання цін, особливо на імпортні товари, українські олігархи від цього можуть лише виграти, пояснює експерт. Для їхнього бізнесу, який отримує прибутки у іноземній валюті і більшість витрат якого закріплені у гривні, така ситуація відверто вигідна.

Боярчук додає, що навряд чи гроші, які будуть вкинуті в обіг за допомогою емісії гривні, в повному обсязі надалі циркулюватимуть в українській економіці. Значну частину цих коштів головні вигодонабувачі цього кроку влади, найімовірніше, виведуть з країни. "Але найголовніша проблема - це те, що щойно не дуже фахові люди отримають можливість так просто вирішувати фінансові проблеми, їм буде дуже важко зупинитися", - попереджає експерт.