Країни Заходу хочуть і будуть щепитися мРНК-вакцинами
10 травня 2021 р.
Жителям планети ввели вже понад 1 мільярд доз вакцин від коронавірусу, підрахувало наприкінці квітня французьке інформаційне агентство AFP. При цьому, за його даними, найпоширенішою в світі є розроблена науковцями Оксфордського університету вакцина британсько-шведської компанії AstraZeneca, яка отримала назву Vaxzevria: її використовують уже щонайменше в 156 країнах.
Багаті країни надають перевагу мРНК-вакцинам
Друге місце посідає Comirnaty, німецько-американська вакцина компаній BioNTech/Pfizer. Нею роблять щеплення у принаймні 91 країні, зокрема й в Україні. На третьому місці - американська Moderna, що застосовується в 46 країнах. Потім ідуть китайська Sinopharm, російська "Спутник V" та ще одна вакцина з КНР - Sinovac, повідомило AFP. У своїх підрахунках агентство, схоже, керувалося не фактом реєстрації препарату в тій чи іншій країні, а його реальним використанням під час масової вакцинації населення.
Як констатувало агентство, "оксфордська" вакцина поширена як у багатих, так і в бідних країнах, зокрема й тому, що AstraZeneca є ключовим постачальником міжнародної благодійної програми COVAX, покликаної забезпечити під егідою Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) справедливий розподіл вакцин по всьому світу. Водночас "дорожчі й складніші в збереженні" вакцини BioNTech/Pfizer і Moderna, відзначило AFP, "використовуються, в основному, в багатих країнах".
Однак стає дедалі більш очевидним, що справа тут не тільки й навіть не стільки в ціні й необхідності мати в достатній кількості холодильні установки з наднизькими температурами, скільки в самих типах цих вакцин. Події останніх тижнів надзвичайно наочно продемонстрували, що населення й уряди західних країн у широкому сенсі цього слова, чи то США, держави Євросоюзу, Швейцарія, Ізраїль чи Японія, явно надають перевагу препаратам BioNTech/Pfizer і Moderna, створеними на основі мРНК-технології. Водночас у цих країнах дедалі більш скептично ставляться до векторних вакцин. До цієї групи, крім препарату AstraZeneca, належать розробка американської корпорації Johnson&Johnson та російська "Спутник V".
Данія та Швеція відмовляються від AstraZeneca та Johnson&Johnson
Вельми показовою є динаміка суспільних настроїв та політичних рішень у Німеччині та скандинавських країнах. Про те, що жителі ФРН під час опитувань віддають перевагу препарату BioNTech/Pfizer і що німецькі медпрацівники відмовляються від щеплень вакциною AstraZeneca, DW у лютому вже писала.
Несприйняття цього векторного препарату попри все ще величезний незадоволений попит на вакцини від коронавірусу, посилилося після повідомлень про дуже рідкісні смерті від тромбозу серед деяких вакцинованих, найчастіше молодих. Тому 30 березня влада ФРН ухвалила рішення щепити цією вакциною переважно людей, старших за 60 років. Однак багато представників цієї вікової категорії від неї відмовляються, оскільки неодмінно хочуть вакцинуватися BioNTech/Pfizer.
Значно рішучіше діяла Данія. 14 квітня вона стала першою країною ЄС, котра цілком припинила використання вакцини AstraZeneca. А 3 травня данська влада відмовилася і від застосування препарату Johnson&Johnson, котрий у деяких випадках також призвів до утворення тромбів. Швеція оголосила про відмову від цієї вакцини ще 30 квітня, а 3 травня ця країна з 10-мільйонним населенням повідомила, що передасть ініціативі COVAX 1 мільйон доз препарату британсько-шведської фірми AstraZeneca, тому що внутрішній попит на нього виявився значно нижчим, ніж очікувалося.
Японія і Швейцарія визнають тільки BioNTech/Pfizer і Moderna
Схоже рішення ухвалила й адміністрація США, де вже повністю вакциновані понад 100 мільйонів осіб. 27 квітня Вашингтон оголосив, що дасть дозвіл на експорт 60 мільйонів доз виробленої на американській території вакцини AstraZeneca, щойно вона буде офіційно зареєстрована в країні.
До держав, котрі також не видали (поки) дозволу на застосування цього препарату, належать Швейцарія, де використовують обидві мРНК-вакцини, Японія, де із середини лютого застосовують BioNTech/Pfizer, а із середини травня планують почати використовувати також Moderna, та Ізраїль, де повністю зробили ставку на "пфайзерівську" вакцину.
Читайте також: Україна отримає ще 10 мільйонів доз вакцини від Pfizer - Степанов
Отже, на даний момент у цілій низці провідних індустріально розвинених демократичних держав Заходу населення щеплять або виключно мРНК-вакцинами (Японія, Ізраїль, Швейцарія, Данія), або переважно такими препаратами (США, ФРН, Швеція та інші країни ЄС).
Німеччина в рамках централізованих закупок ЄС і завдяки власним додатковим замовленням з кінця минулого року по 2 травня 2021 отримала, згідно з офіційними даними, загалом 35,7 мільйона доз. З них компанії BioNTech і Pfizer забезпечили 25,4 мільйона, AstraZeneca - майже 7 мільйона, Moderna - 3,1 мільйона, Johnson&Johnson - 257 тисяч. Як бачимо, приблизно 80 відсотків припадає на мРНК-вакцини.
Євросоюз відмовляється від додаткових партій векторних вакцин
Такі пропорції частково склалися ще й тому, що обидва виробники векторних вакцин зірвали графіки постачання. Компанія AstraZeneca, котра стала найпершим розробником, з яким Євросоюз уклав контракт ще влітку 2020 року, в першому півріччі 2021 року виконає свої зобов'язання, вочевидь, лише приблизно на третину, що сильно уповільнило хід вакцинації в ЄС. Через це Брюссель навіть вирішив судитися з цим виробником. Істотно пізніше й значно менше, ніж було домовлено, буде отримано доз і від Johnson&Johnson.
Тож поганий імідж у ЄС двох західних векторних вакцин викликаний не тільки медичними чинниками, що підірвали віру в їхню безпеку, але й виробничими проблемами, котрі породили сумніви в надійності цих постачальників. Тим більше, що цю пробоїну терміново перекрили BioNTech і Pfizer, пообіцявши до кінця червня надати ЄС додатково 50 мільйонів доз, вироблених з допомогою партнерів на реконструйованих заводах цих компаній у німецькому Марбурзі та бельгійському Пуурсі.
Читайте також: Чи справді вакцина BioNTech/Pfizer призводить до запалення серцевого м'яза?
З усього цього Євросоюз зробив відповідні висновки. 21 квітня стало відомо, що Брюссель відмовився від опціону на 100 мільйонів доз вакцини AstraZeneca, передбачених минулорічним договором на додаток до чітко обумовлених 300 мільйонів, і не скористається опціоном на 200 мільйонів доз препарату Johnson&Johnson, обмежившись закупівлею законтрактованих 200 мільйонів.
ЄС замовляє 1,8 мільярда доз для дорослих і дітей
А 23 квітня голова Єврокомиссии Урсула фон дер Ляйєн (Ursula von der Leyen) відвідала в Пуурсі підприємство американської корпорації Pfizer, де повідомила, що вже практично готовий новий договір про постачання в ЄС упродовж двох років 1,8 мільярда доз вакцини Comirnaty.
Такий величезний обсяг може знадобитися в 2022 та 2023 роках для повторного щеплення (ревакцинації) населення Євросоюзу, що становить 450 мільйонів осіб, включаючи дітей, котрих теж збираються вакцинувати в майбутньому. Європейське агентство лікарських засобів (EMA) вже розглядає заявку виробників вакцини BioNTech/Pfizer на її використання в віковій групі 12-15 років. У США відповідний дозвіл можуть видати вже найближчим часом.
Укладення настільки масштабного контракту свідчить про те, що Брюссель кардинально змінив свою закупівельну стратегію. Якщо влітку та восени минулого року, коли клінічні дослідження різних вакцин ще не були завершені, керівництво Євросоюзу не захотіло "класти всі яйця в один кошик" та уклало угоди з шістьма виробниками вакцин кількох типів, то тепер підкреслено зробило вибір на користь мРНК-технології.
При цьому ставка на лідера, консорціум компаній BioNTech і Pfizer, не означає надання йому монопольних прав. Дуже ймовірно, що в другій половині цього року в розпорядженні європейців та, зрештою, всього людства буде вибір з трьох таких препаратів. Адже щонайпізніше в червні очікується реєстрація другої німецької мРНК-вакцини, розробленої компанією CureVac, у якої ЄС замовив загалом 405 мільйонів доз.
Технологія мРНК: "приголомшливий потенціал" та "стратегічний пріоритет"
До того ж, на подальшу експансію в Європі та в глобальному масштабі налаштована американська Moderna. Лише цього року компанія має намір випустити 1 мільярд доз, у наступному році планується довести виробництво до 3 мільярдів доз, чому, зокрема, сприятиме збільшення потужностей двох заводів у Швейцарії та Іспанії. Причому Moderna готується до постачання не лише до багатих країн: 3 травня вона уклала контракт з благодійною програмою COVAX на надання їй за мінімальними цінами 500 мільйонів доз упродовж цього та наступного року.
І все це, скоріш за все, лише початкова фаза впровадження в сучасну фармацевтику мРНК-технології. Вона має "приголомшливий потенціал", заявив ще в березні виданню Wall Street Journal керівник Pfizer Альберт Бурла і повідомив, що корпорація буде тепер самостійно розробляти мРНК-препарати проти інших вірусів та хвороб.
А нова очільниця німецької фармацевтичної компанії Merck Белен Ґаріхо (Belen Garijo) заявила на початку травня газеті Handelsblatt: "Ніхто не очікував, що вакцини від COVID-19 на основі мРНК-технології виявляться настільки успішними. Їй знадобилося 20 років, щоби здійснити цей прорив. Є дуже добрі можливості для застосування цієї технології, наприклад, для лікуванні раку. Для Merck участь у її розвитку є одним із стратегічних пріоритетів".