1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Коронавірус: як Україна бореться з COVID-19 в умовах війни

17 березня 2022 р.

В умовах бойових дій в Ураїні МОЗ продовжує моніторити ситуацію з поширенням COVID-19. Чи є у українців доступ до лікування і вакцинації - у матеріалі DW.

https://p.dw.com/p/48ZzX
Українці чекають поїзду Польщу
МОЗ закликає українців, які залишили країну через війну, вакцинуватися за кордономФото: PAVLO PALAMARCHUK/REUTERS

За кілька днів до початку війни в Україні міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко повідомив, що Україна проходить пік нової хвилі захворюваності на COVID-19. На той момент, за його прогнозами, до завершення важкого епідеміологічного періоду залишалося "два - три тижні". З 24 лютого, коли Росія розпочала повномасштабну війну проти України, міністерство охорони здоров'я (МОЗ) припинило інформувати про ситуацію з захворюваністю на коронавірусну інфекцію, зосередившись на питаннях, пов'язаних з допомогою постраждалим внаслідок бойових дій та на медичному забезпеченні потреб українців.

Проте, хоча тема ковіду і відійшла на другий план, епідеміологічній моніторинг в Україні все ще ведеться - там, де це можливо, розповіли DW в Центрі громадського здоров'я (ЦГЗ) при МОЗ. 

Як зараз збираються дані щодо захворюваності

На території областей, де бойові дії наразі не ведуться, епіднагляд за випадками COVID-19 проводиться без змін та в повному обсязі. У регіонах, де точаться бої, моніторинг проводять лише у тих районах, в яких це можливо. Проте наразі ЦГЗ отримує дані з усіх адміністративних територій України, розповіла керівниця організації епіднагляду ЦГЗ Оксана Кошалко.

За період з 7 по 13 березня (це нині найсвіжіші дані, надані ЦГЗ), в Україні було виявлено 31 401 нових випадків COVID-19. За даними ЦГЗ, одужали за цей період більше 150 тисяч людей. 505 людей з підтвердженим діагнозом COVID-19 померли.

Водночас, як повідомляють у ЦГЗ, загальний рівень захворюваності на COVID-19 в Україні знизився на 20,6 відсотка у порівнянні з попереднім тижнем - з 28 лютого по 6 березня. Це, за словами Кошалко, обумовление як закономірностями епідемічного процесу, так і початком війни, через яку люди менше звертаються до сімейних лікарів та проходять тестування на COVID-19. "Також спад захворюваності може бути частково пов'язаний із природнім процесом зниження захворюваності після її піку. Найвищі рівні в Україні реєструвалися з 31 січня по 6 лютого. На момент нападу Російської Федерації на Україну вже реєструвалося зниження рівня захворюваності", - пояснила вона.

Читайте також: 90 відсотків українців можуть опинитися за межею бідності через війну - ООН

Яку допомогу під час війни можуть отримати пацієнти з COVID-19

З початком війни ЦГЗ рекомендував спростити процедуру встановлення діагнозу COVID-19 в регіонах, де через бойові дії неможливо провести обов'язкове лабораторне обстеження пацієнтів з усіма симптомами інфекції. В таких умовах лікарі можуть діагностувати коронавірусну інфекцію на основі лише клінічних ознак. "Такі люди мають отримувати медичну допомогу відразу після встановлення діагнозу за клінічними ознаками", - зазначає Кошалко.

У ЦГЗ пояснюють: таке спрощення процедури необхідне з кількох причин. По-перше, коронавірусна інфекція має визначений протокол лікування, і призначення пацієнт отримає одразу, не чекаючи можливості підтвердити його тестуванням. Також завдяки цьому лікарі зможуть надати допомогу тим пацієнтам, яким буде потрібна госпіталізація. Фіксація діагнозів також важлива і для епіднагляду за захворюваністю в країні, кажуть у відомстві.

Окрім того, наразі медичні заклади продовжують надавати стаціонарну допомогу українцям, які захворіли на COVID-19, хоча можливості госпіталізовувати людей скоротилися, зазначають у ЦГЗ. Проте їх вистачає - нині зайнято лише 9 відсотків виділених для пацієнтів ліжок з киснем, каже Кошалко.

Загалом, за даними ЦГЗ, за час війни в Україні з підозроюю на коронавірусну інфекцію чи вже з підтвердженим діагнозом госпіталізувати 13 782 людини.

Читайте також: Довготривалий ковід: що про нього відомо зараз

Вакцинація в умовах війни

Через напад Росії на Україну і запровадження воєнного стану тимчасово припинили роботу більшість центрів вакцинації, мобільні бригади теж працюють не так активно. Проте хоча й в обмеженому вигляді, але вакцинація від COVID-19 в Україні все ж проводиться, розповідає керівник відділу імунізації ЦГЗ Олександр Заіка.

"Можливо вас це здивує, але люди продовжують вакцинуватися в усіх областях України, а наші медики активно їм у цьому сприяють. Навіть на територіях, які знаходяться під обстрілами, працюють наші люди, українці, і вакцинують українців, за що ми їм дуже вдячні", - каже він.

Зробити щеплення наразі українці можуть у 1800 пунктах вакцинації, кажуть в ЦГЗ. Завдяки тому, що до початку війни всі заклади були забезпечені вакцинами й необхідним обладнанням, вакцинальна кампанія продовжується, попри те, що багато транспортних шляхів зруйновано, підкреслює Заіка. Загалом за період з 24 лютого до 14 березня в Україні було зроблено більше 175 тисяч щеплень від COVID-19, повідомляють у ЦГЗ.

У питанні вакцинації в умовах війни на поступки йде і МОЗ - відомство зупинило дію наказу про відсторонення від роботи невакцинованих представників ряду професій. Окрім того, в міністерстві рекомендують українцям, які вимушено виїхали за кордон, обов'язково робити щеплення від COVID-19 в країні перебування.

Зеленський у Бундестазі: "Пане Шольц, руйнуйте цю стіну!"