1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Зеленський кинув виклик Путіну

Український журналіст Сергій Руденко
Сергій Руденко
3 лютого 2021 р.

Чим би не завершилася історія з забороною телеканалів, Зеленського буде важко звинувачувати в симпатіях до Медведчука і Путіна. Він завдав відчутного удару "русскому миру" в Україні, вважає Сергій Руденко.

https://p.dw.com/p/3oqFC
Володимир Зеленський
Володимир ЗеленськийФото: picture-alliance/AP Photo/Ukrainian Presidential Press Office

Президент України Володимир Зеленський, посилаючись на рішення Ради нацбезпеки і оборони (РНБО), на 5 років заборонив роботу трьох українських телеканалів - ZIK, NewsOne та "112 Україна". Де-юре вони належать депутату Ради Тарасу Козаку. Де-факто ці ЗМІ контролює кум президента Росії Віктор Медведчук. Свої дії Зеленський пояснив боротьбою з антиукраїнською пропагандою, яку фінансує Москва. З цього випливає, що президент України кинув виклик не Козаку і Медведчуку, а безпосередньо Володимиру Путіну.

Удар по ЗМІ кума Путіна

Зеленський нарешті зробив те, на що так і не наважився його попередник Петро Порошенко. Адже ще в жовтні 2018 року Верховна Рада звернулася до РНБО з проханням запровадити санкції щодо двох телеканалів, які на той час вже контролював Віктор Медведчук - "112 Україна" і NewsOne. Але команда Порошенка на це не пішла. Як зараз стверджує сам експрезидент, він не хотів ставити під сумнів чесність і прозорість виборів 2019 року, які він в результаті і програв Зеленському. А ЗМІ Медведчука після цього поповнилися ще одним телеканалом - ZIK.

Читайте також: Санкції проти телеканалів - заради рейтингів чи заради України?

Протягом останніх трьох років в Україні активно формувався пул телеканалів, порядок денний яких збігався з російськими медіа. ZIK, NewsOne та "112 Україна" до останнього наполегливо називали війну в Донбасі громадянською, вишукували в країні "українських фашистів", спекулювали на мовній темі, тиражували нісенітниці про заборону в Україні творів Булгакова. І на чолі всього цього, звичайно ж, стояв не Тарас Козак, на якого де-юре оформлена вся телевласність, а Віктор Медведчук зі своїми соратниками з проросійської партії "Опозиційна платформа - За життя" (ОПЗЖ).

Сергій Руденко, український журналіст і політичний оглядач
Сергій Руденко, український журналіст і політичний оглядач

Чому ж в умовах війни з Росією в країні так довго існував відверто антиукраїнський телевізійний пул? Відповідь, здавалося б, очевидна: для припинення його роботи не вистачало політичної волі. Хтось не хотів сваритися з Медведчуком і Путіним. Хтось вміло користувався цими медіаресурсами. А хтось, напевно, сподівався "віджати" їх під себе. Але якщо це так, то що ж сталося зараз? Чому після двох років свого президентства Зеленський наважився на санкції щодо телеканалів, які контролює кум Путіна?

Хто "вкусив" Зеленського?

Сьогодні існує щонайменше дві версії того, що відбувається в інформаційному полі України. Перша - низькі рейтинги самого Зеленського, які він намагається врятувати забороною проросійських ЗМІ в Україні. Друга - тиск на Київ з боку Вашингтона, який підштовхує Зеленського до рішучих дій. До речі, посольство США в Україні вже підтримало санкції РНБО щодо телеканалів Медведчука.

Нинішнє рішення президента - спірне і викликає масу питань у юристів, перш за все - чи можна застосовувати санкції до юридичних і фізичних осіб України. Очевидно, Козак і Медведчук відстоюватимуть свої інтереси в суді. ОПЗЖ максимально намагатиметься використовувати ситуацію для нарощування свого електорального потенціалу. Партія вже заявила про бажання оголосити імпічмент шостому президенту України. Але Зеленський зробив те, чого від нього не очікував ніхто, навіть затяті опоненти: він відправив у нокдаун пул прокремлівських ЗМІ. Звичайно, завжди є загроза, що схожим чином президент може вчинити і з будь-яким іншим українським медіа-ресурсом. Але, сподіваюся, що запобіжником в такому випадку все ж стане суспільство, яке пережило два Майдани і війну.

Читайте також: Секретар РНБО погрожує санкціями щодо інших телеканалів

Чим би тепер не завершилася історія з ZIK, NewsOne та "112 Україна", чинному президенту дуже важко буде поставити в провину симпатії до Медведчука або Путіна. Невідомо, чи усвідомлює це до кінця він сам, але на сьомому році війни в країні Зеленський завдав відчутного удару по представникам "русского мира" в країні. Козак з Медведчуком, які частіше бувають в Москві, ніж вдома, - тільки верхівка проросійського політичного айсберга в Україні. Для закріплення успіху Зеленському не можна відступати ні на крок. Навпаки - він повинен продовжити атакувати проросійські сили. Інакше пропагандистська машина РФ, представниками якої і є ZIK, NewsOne та "112 Україна", його перемеле.

Зеленський зрозумів: шукати підтримки у Путіна марно

Ніхто не сумнівається, що Володимир Путін володіє величезним інструментарієм для того, щоб поставити на місце "недбалого" Володимира Зеленського. Від військового - ескалація на Донбасі, до політичного - створення підручними силами кризи всередині України. Не виключено, що найближчим часом ми побачимо і почуємо багато чого про Зеленського та його оточення. Адже до нульових вони працювали в Росії. І хто знає, що там в архівах ФСБ зберігається на колишнього капітана команди КВК "95-й Квартал" і тих, кого він сьогодні привів до влади в Україні.

Читайте також: Санкції щодо 112, ZIK і NewsOne: ОПЗЖ ініціює імпічмент Зеленського

У діях Зеленського на посаді президента багато дурних, поспішних і дилетантських дій. Але одне за останні два роки, судячи з усього, він таки зрозумів: шукати підтримки у Путіна безглуздо. Очі Володимира Володимировича, в які ще півтора роки тому так хотів зазирнути Володимир Олександрович, порожні. У них немає співчуття і розуміння. Там, де Путін, - там смерть, гібридна війна, підступність і бажання домінувати. Будь-якою ціною і будь-якими засобами.

І хотілося б вірити, що історія з ZIK, NewsOne та "112 Україна" це не чергова постановка команди Володимира Зеленського. В іншому разі вона дуже дорого коштуватиме не тільки президенту, але і всім українцям.

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle в цілому.

Олігархи і ТБ: хто контролює українські телеканали? (12.06.2020)