Сам німецький канцлер так високо підняв планку очікувань від своєї поїздки до Києва, що вже закралися побоювання щодо того, що виправдати очікування він навряд чи зможе. "Я не збираюся приєднуватися до групи людей, які заради короткої метушні їздитимуть туди-сюди й робитимуть фотосесію. Якщо вже їхати, то заради цілком конкретних результатів", - сказав він місяць тому.
Олаф Шольц (Olaf Scholz) поїхав до Києва не сам, а з двома іншими лідерами країн Західної Європи - президентом Франції Еммануелем Макроном та прем'єр-міністром Італії Маріо Драгі. Ця трійця представляє три найпотужніші економічні сили і політичних важковаговиків Європи. Вже на місці до них у ролі представника Східної Європи приєднався президент Румунії Клаус Йоганніс. Хоча візит був коротким, і знайшлося місце й фотосесіям, насправді результати виявилися більшими, ніж просто "метушня".
Читайте також: Європейський квартет у Києві: беззаперечна підтримка України на шляху до ЄС
Високі очікування
Поїздку трьох західних лідерів слід передусім розуміти як знак європейської солідарності з українцями. Але хай там скільки символіки не було б в поїздці, найважливіше, що гості не розчарували конкретикою. Передусім Олаф Шольц - бо саме до нього насамперед було прикуто (українські) погляди.
Після понад 100 днів війни канцлер Німеччини нарешті сів у спецпоїзд до Києва і вирушив у, можливо, найважливіший візит у його політичній кар'єрі.
Влада в Україні очікувала передусім двох речей: збільшення постачань важкої зброї із Заходу та підтримки України у статусі країни-кандидатки на членство в ЄС. Що стосується зброї, то результати лише частково задовільні. Хоча Шольц пообіцяв подальші поставки важкої техніки, про часові рамки він сказав мало. Тож на це піде якийсь час, навіть якщо Шольц і наголошував, що навчання українських військових у Німеччині (роботі з технікою - Ред.) вже давно почалося.
Водночас щодо другого пункту, усвідомлюючи виклик часу, канцлер не розчарував. Як лідер наймогутнішої країни у ЄС, а також враховуючи історичну відповідальність, він прямо заявив: "Україна є частиною європейської сім'ї". Цією заявою у Києві Шольц перейняв на себе роль лідера, як то і належить канцлерові. Для нього це було єдине правильне рішення.
Те, що Зеленський назвав це "історичним результатом", стало розумною демонстрацією єдності з Європою - попри всі очікувані розбіжності на довгому шляху від статусу кандидата до членства. Український президент публічно наголосив: "Я задоволений".
Читайте також: Більшість німців підтримують вступ України до ЄС
Перспективи євроінтеграції
Коливання та зволікання німецького уряду останніх місяців, здавалося, похитнули довіру українців (і східних європейців) до надійності Німеччини. У цій поїздці Шольцу вдалося хоча б частково позбутися свого іміджу кунктатора.
І для Зеленського цей день приніс не тільки формальну перспективу членства України в ЄС. У його країні вирує війна. Його співвітчизники проявляють мужність і бойовий дух, яких у Європі не було з часів Другої світової війни. Щодня іде боротьба за те, щоб вистояти. Перспектива європейського майбутнього їм допомагає. Коли Шольц каже, що вони належать до Європи, це дає їм розуміння, що боротьба за свободу не даремна. З точки зору внутрішньої політики, Зеленський також потребував цих (європейських - Ред.) заяв, адже на країну чекають важкі місяці.
І ще щось, що дуже допомогло Києву. "Україна має виграти війну", - сказав президент Франції, надіславши чіткий меседж не лише Україні, а й Москві. Ці слова також принесли полегшення та надію на Сході.
Читайте також: Макрон, Шольц і Драгі могли закликати Зеленського до переговорів з Путіним - Welt
Шольц все зрозумів
Ця поїздка, авжеж, не виправдала геть усіх сподівань Києва. Україна має набратися терпіння, особливо коли йдеться про важке озброєння. Але для Зеленського цього дня більше йшлося про самі принципи. Перед поїздкою він сказав: "Нам потрібна від канцлера Шольца впевненість у тому, що Німеччина підтримує Україну". Шпагат між Україною та відносинами з Росією неприпустимий, наголошував він.
Шольц цей меседж зрозумів і своєю підтримкою України на її шляху до ЄС він домігся того, що його поїздку до Києва можна вважати успіхом. Це не варто недооцінювати. Шольца і Макрона довгий час вважали в українському питанні найбільшими скептиками Європи. Франко-німецький дует критикували за невдалу "східну політику" і близькі відносини з Москвою. Мінські угоди, досягнуті за участі Берліна і Парижа, є мертвими і не є варіантом для Зеленського. Те, що у Києві лідери трьох західноєвропейських держав так чітко позиціонували свою підтримку України як частини Європи, є новою якістю.
Для Олафа Шольца ця поїздка була також нагодою приглушити критику його попереднього курсу зволікань. Для того, щоби ефект не вивітрився, канцлер тепер повинен триматися цього курсу.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.