Коли президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) 12 квітня вирушив до Варшави, громадськість ще не знала про іншу його поїздку, яка мала відбутися у суворо конфіденційному форматі. Президент Польщі Дуда протягом кількох днів виношував ідею візиту на найвищому рівні, під час якого президенти п'яти країн разом вирушать на зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Якби все пішло за планом, ця делегація зараз якраз перебувала б у дорозі. Однак раптово події у Варшаві набули непередбачуваного розвитку.
Коли Штайнмаєр на загальний подив ухилився від питань на пресконференції з Дудою, стало ясно: щось тут не так. За кілька хвилин стався скандал - найбільший німецький таблоїд опублікував екстрену новину під заголовком: "Зеленський забороняє президенту Штайнмаєру в'їзд в Україну!" Невдовзі після цього глава німецької держави з'явився перед камерами.
Читайте також: У Берліні здивовані рішенням Києва щодо візиту Штайнмаєра
У Києві Штайнмаєра не чекають
Його колега та друг, президент Польщі Анджей Дуда, запропонував Штайнмаєру разом вирушити до Києва у супроводі президентів країн Балтії, щоб "надіслати сильний сигнал солідарності з Україною", сказав Штайнмаєр у короткій заяві. "Я був готовий це зробити, але, мабуть, - і я повинен прийняти це до уваги, - у Києві цього не захотіли", - додав він.
Президент говорив лише про факти, проте було помітно, що ситуація зачепила його особисто. Багато років він інтенсивно займався темою України, і ось сьогодні він виявився змушений поставити питання, чому всі його зусилля перетворилися на купу черепків.
Про причину відмови прийняти Штайнмаєра у Києві не повідомлялося. Але вже зараз спекуляцій на цю тему достатньо. При цьому, якими б легітимними не були причини цієї відмови, сказати, що вона не була помилкою, неможливо.
Читайте також: Війна в Україні - ганьба для німецької зовнішньої політики
Розчарування - поганий порадник
Так, у короткостроковій перспективі цей крок, ймовірно, допоможе Києву дати вихід розчаруванню та розпачу щодо ролі Німеччини і, зокрема, Штайнмаєра у ситуації, що склалася. Протягом багатьох років президент Німеччини підтримував тісні стосунки з Москвою і недостатньо серйозно ставився до попереджень про загрозу з боку Росії щодо Східної Європи та особливо України.
Штайнмаєр підтримував будівництво газопроводів "Північний потік" і 2008 року, коли він обіймав посаду міністра закордонних справ в уряді тодішньої канцлерки ФРН Анґели Меркель (Angela Merkel), був причетний до вето Німеччини на членство України в НАТО. Тож приводів для розчарування у Києва достатньо, і всі вони виправдані. Сам Штайнмаєр нещодавно визнав помилки.
Очевидно, представник Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) замало розрізняв наміри та наслідки. В цьому сенсі нікого не повинно дивувати, що зусилля Німеччини щодо підтримки України, а також величезні фінансові ресурси, спрямовані туди ФРН за останні роки, забули. Так, німецькі політики діяли наївно та самовпевнено. Декому з них не завадив би розворот у зовнішній політиці - більше розуміння щодо східноєвропейських країн і менше - щодо Росії.
Проте звинувачувати Штайнмаєра у поганих намірах не можна. На жаль, розчарування минулого посилили нові помилки: поїздка канцлера Шольца до Києва, яка мала відбутися вже давно, так і не відбулася, з постачанням зброї зволікали, санкції проти Росії блокували. А якщо Шольц не хоче допомагати, то чому Зеленський повинен приймати в зоні воєнних дій главу німецької держави, який має представницькі функції? Очевидно, що президентові країни, яка виборює виживання, потрібні рішення, а не символічні жести. Також очевидно, що він не хоче грати роль статиста. Всі ці побоювання певною мірою зрозумілі.
Читайте також: До Києва замість президента Німеччини запросили канцлера
Фатальні наслідки
І все ж відмова прийняти Штайнмаєра є недалекоглядною, катастрофічною з політичного погляду і непродуманою відносно майбутнього кроком. Здійснювати будь-який вчинок, тільки тому, що правда на твоєму боці, - ще не означає діяти правильно. Оголошуючи приїзд Штайнмаєра небажаним, український уряд б'є повз ціль, оскільки спалює мости. Тепер канцлер Німеччини точно не поїде до Києва. Повага до найвищої державної посади ФРН забороняє йому це робити. Тож ранкове похмілля в Україні може виявитися тяжким - і той факт, що чотири інші президенти все одно приїдуть до Києва з візитом, цього не змінить. Усе це тільки робить нікому не потрібні тріщини в Європі ще помітнішими.
Різкий жест Зеленського ставить під загрозу і велику симпатію до України в Німеччині. Тим часом вона необхідна німецькому уряду, щоб залишатися сильним і стабільним на внутрішньополітичній арені і мати можливість надавати допомогу і в майбутньому. Якщо в Німеччині пануватиме ворожнеча, нікому легше не стане.
Чи таки стане? Одна людина, якій все це дуже на руку, все ж таки є. Це російський деспот, якому щодня потрібні нові теми для пропагандистської машини. Цього разу, на жаль, таку тему подарував йому Зеленський.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.