"Я вірю, Володимире, що (на майбутній саміт. - Ред.) ви зможете прибути в костюмі як президент країни, яка більше не перебуває у стані війни, як президент країни, що повернулася до стабільності та яка повернула мир і спокій". Слова президента Польщі Анджея Дуди, адресовані Володимиру Зеленському, які стосувалися стилю одягу "мілітарі", що його носить президент України від початку повномасштабної російської агресії проти його країни, звучали тепло і щиро. Але рішення, ухвалені 11 квітня на саміті об'єднання "Ініціатива трьох морів" ("Тримор'я") у Вільнюсі, де ці слова пролунали, поки що не дають змоги сподіватися на такий результат найближчим часом.
ППО для Києва в пріоритеті
Виступаючи на зустрічі, яка вкотре зібрала глав держав і урядів 13 держав, розташованих між Балтійським, Чорним і Адріатичним морями, президент України закликав терміново поставити його країні системи ППО для захисту від російських повітряних атак. Однак можливості учасників "Ініціативи трьох морів" обмежені. Анджей Дуда сказав, що у Польщі немає комплексів ППО Patriot, про які буквально благає Київ. Дуда запропонував Зеленському передати Україні старі радянські моделі комплексів протиповітряної оборони. Вони є на складах польських збройних сил. Це краще, ніж нічого, але явно недостатньо для відбиття російських атак.
У Вільнюсі Зеленський підписав угоду з Латвією, ще однією країною, яка приєдналася до торішньої декларації G7 про підтримку України. Латвія зобов'язалася надавати Києву підтримку в розмірі 0,25 відсотка свого ВВП. Кошти підуть на кіберзахист, розмінування, технології, пов'язані з дронами, і проєкти, спрямовані на інтеграцію України в НАТО і ЄС.
На саміті Зеленський також зробив нову спробу налагодити діалог з Угорщиною - ймовірно, найбільш скептично, якщо не сказати антиукраїнськи налаштованою країною НАТО і ЄС. Він зустрівся у Вільнюсі з новим президентом країни Тамашем Шуйоком і запросив його на саміт миру, який має відбутися в червні у Швейцарії.
Читайте також: "Саміт миру" пройде в Швейцарії 15-16 червня. Очікується участь Байдена
У принципі, це максимум того, що Зеленський міг зробити на саміті - хоча сам по собі формат "Тримор'я" для Києва дуже зручний і перспективний.
У червні 2022 року, у розпал повномасштабного російського вторгнення, майбутнє України багатьом на Заході здавалося, м'яко кажучи, туманним. Саме в червні того року "Ініціатива", яка початково об'єднала 12 держав, розташованих між Балтійським, Чорним і Адріатичним морями, запросила Україну стати партнером. Відтоді до "Ініціативи" приєдналися Греція (учасникця) і Молдова (партнерка-учасниця).
Більшість країн-учасниць об'єднання мають досвід радянської окупації. Знову ж таки і їхній політичний клас, і громадяни вважають сусідство з путінською Росією загрозою, а збереження найтіснішого зв'язку зі США та американської військової присутності в Європі неодмінною гарантією безпеки всього континенту. Це збігається з позицією України. До того ж, Єврокомісія, США, Німеччина (а після вільнюського саміту і Японія) - партнери "Ініціативи".
"Тримор'я": підтримка Молдови і заслін Китаю
Формально "Тримор'я" - об'єднання, що займається транспортним, інфраструктурним та енергетичним розвитком країн-учасниць. Реально - це, по суті, економічний клуб підтримки східного флангу НАТО. Суть більшості проєктів "Ініціативи" - у максимальній ізоляції та незалежності від Росії. Після початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну багато з них набувають військового значення. Наприклад, проєкт швидкісної залізничної магістралі Таллінн-Варшава Rail Baltica, який затягнувся на роки і покликаний назавжди покінчити з радянською залізничною спадщиною в Балтії, буквально "ожив" після того, як став одним із пріоритетів "Ініціативи трьох морів". Магістраллю в майбутньому будуть постачатися бази союзників по НАТО в балтійському регіоні, включно з бригадою Бундесверу в Литві.
Україна, яка воює, і Молдова, яка перебуває під постійною загрозою російського втручання, в найближчому майбутньому фокусуватимуть увагу учасників об'єднання на Чорному морі. Це збігається з підвищеним інтересом НАТО до регіону. І це Київ цілком міг би використати для реалізації своїх інтересів.
По суті, суверенітет Молдови сьогодні можуть гарантувати тільки дві сусідні країни - Україна і Румунія. Цілком зрозумілим є небажання румунського керівництва йти на конфлікт із Москвою: у Бухаресті бояться, що він може призвести до конфронтації Росії та НАТО. Однак для України створення російського плацдарму в Гагаузії, наприклад, означатиме пряму загрозу Одесі. У цьому сенсі, максимальне політичне сприяння Молдові, зокрема, через структури "Ініціативи трьох морів" (представники Кишинева у Вільнюсі вперше запропонували три проєкти у сфері енергетики) - у національних інтересах України. Президентка Молдови Майя Санду це розуміє. Її не було у Вільнюсі, але вона закликала Захід поставити Україні "велику кількість" систем ППО.
Приєднання до "Ініціативи" Японії також вигідне Києву. У Токіо, як і в Німеччині, після лютого 2022 року стався свій "історичний поворот". Там остаточно зрозуміли, що поки при владі в Москві Путін, про вирішення територіальної суперечки щодо Курил можна забути.
Та й стратегічне партнерство Росії та Пекіна прямо загрожує безпеці Японії. Сьогодні Токіо - поряд з ЄС і США - один із головних союзників України. І для американців, і для японців "Тримор'я" - потенційний заслін поширенню в Європі китайського проєкту "Один пояс, один шлях". Це те, що може привернути до "Ініціативи" ще більшу увагу Вашингтона, особливо якщо в Білий дім у 2025 році повернеться Дональд Трамп, налаштований на протистояння з Пекіном.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом