У Німеччині не повинно бути нових "шредерів", слід покласти край переходу відомих і впливових представників німецької політичної еліти на службу до російських державних компаній. Такий недвозначний сигнал надійшов від міністерства закордонних справ Німеччини.
Зовнішньополітичне відмоство заборонило колишньому дипломату Дітеру Вальтеру Галлеру (Dieter Walter Haller) обійняти посаду голови наглядової ради нової німецької фірми "Газпрому" Gas for Europe GmbH, яку створили для сертифікації "Північного потоку-2".
Дітер Галлер - спочатку дипломат, згодом лобіст
Галлер двічі був послом Німеччини в Саудівській Аравії, працював у відомстві федерального канцлера, а в 2014-2016 роках очолював економічний відділ МЗС Німеччини. Саме в ці роки був підготовлений і запущений за активної участі німецьких фірм проєкт газопроводу "Північний потік-2".
Після завершення роботи в Ер-Ріяді в 2018 році дипломат вийшов на пенсію і відразу ж зайнявся консалтингом, створив власну фірму і водночас прийняв запрошення іншої компанії, що надає PR-послуги уряду Саудівської Аравії.
Саме така людина нам потрібна, вирішили в Москві й запропонували Галлеру посаду, яку можна порівняти з тими, що їх колишній канцлер Німеччини Ґергард Шредер обіймає в швейцарських дочірніх компаніях "Газпрому" Nord Stream AG і Nord Stream 2 AG. Він там, зрозуміло, не обтяжений оперативним керівництвом і не ухвалює принципових рішень - це роблять у Кремлі, який жорстко контролює газову сферу. Але він лобіює інтереси російської сторони, використовуючи свій авторитет, вплив і зв'язки.
Навіщо фірмі Gas for Europe наглядова рада?
Необхідність створення дочірньої компанії Nord Stream 2 AG в Німеччині постала тому, що німецький регулятор, Федеральне агентство мереж BNetzA, під час сертифікації "Північного потоку-2" висунуло вимогу щодо створення юридичної особи у відповідності з німецьким законодавством.
Але при цьому не було жодної необхідності включати в штатний розклад нової фірми такий орган, як наглядова рада: за німецькими законами він є обов'язковим тільки для акціонерних товариств (AG) - і для великих товариств з обмеженою відповідальністю (GmbH) з понад 500 співробітниками.
Зареєстрована в німецькому Шверіні компанія Gas for Europe має явно значно скромніші масштаби, але, незважаючи на це, її вирішили наділити ще й наглядовою радою - і тим самим створити можливість офіційно взяти на роботу німецьку публічну фігуру для політичного лобіювання.
МЗС Німеччини не дає згоди
Дипломат Галлер поінформував свого колишнього працедавця про нову посаду, як того вимагає німецький закон про державних службовців, і, мабуть, очікував, що отримання дозволу буде простою формальністю. Адже МЗС Німеччини свого часу не стало забороняти послу, котрий повернувся з Ер-Ріада, займатися консалтинговою діяльністю у фірмі, яка має контракт з урядом Саудівської Аравії.
Однак часи змінилися - і керівництво в німецькому МЗС теж. Поки що немає жодних ознак того, що заборону оголосила саме Анналена Бербок (Annalena Baerbock), але якось не віриться, що нову міністерку закордонних справ Німеччини, яка, схоже, всі останні тижні тільки й займається комплексом проблем, пов'язаних із загрозою масштабної агресії РФ проти України, у тому числі й можливими санкціями проти "Північного потоку-2", не поінформували про наміри Дітера Галлера працювати на благо цього проєкту.
Повільна реакція "Газпрому" чи неслухняність дипломата?
Як би там не було, наступного дня після того, як "Північний потік-2" оголосив про створення дочірньої компанії Gas for Europe, в ЗМІ з'явилися перші повідомлення про принципове заперечення МЗС Німеччини щодо такого працевлаштування Галлера. Через день, 28 січня, заборону офіційно підтвердив прессекретар міністерства.
Щоправда в понеділок, 31 січня, сайт компанії все ще представляв Галлера як голову наглядової ради. Незабаром стане зрозуміло, пов'язано це з повільною реакцією дочки "Газпрому" чи свідомою непокорою колишнього дипломата. Він, звичайно, має право спробувати оскаржити рішення свого колишнього працедавця в суді. Але ця юридична історія стане лише додатковою лінією головного сюжету.
Цього разу "схема Ґергарда Шредера" не спрацювала
Головне вже сталося: Берлін надіслав чіткий політичний сигнал, що вважає неприйнятним обслуговування інтересів російських державних компаній для тих, хто раніше на державних посадах працював на користь інтересів Німеччини. Призначення Галлера дезавуйовано, на саму цю посаду лягла густа тінь сумнівів, що значно зменшить вплив кожного, хто б не погодився тепер її обійняти. Отже "Газпрому" й Кремлю цього разу не вдалося реалізувати в Німеччині "схему Ґергарда Шредера".
І, швидше за все, вже і не вдасться. Про це свідчить дедалі потужніша критика самого Ґергарда Шредера в Німеччині в останні дні (і до того ж дедалі жорсткіша) - особливо після його фрази про те, що Україні пора нарешті припинити брязкати зброєю. Більше того, під шквальним вогнем дедалі більше опиняється вся Соціал-демократична партія Німеччини, а разом з нею неминуче й канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz).
СДПН критикують як через її політику щодо Росії, так і через численні, як зараз з'ясовується, зв'язки її функціонерів різного рівня з російськими державними компаніями, офіційними установами і центрами впливу.
"Шредеризацію Європи" породила ФРН, вона ж намагається й покінчити з нею
Свого часу саме Німеччина збагатила політичну лексику терміном "шредеризація Європи". Його використовують, коли звичайні колишні політики з Німеччини, Австрії, Франції та інших країн обіймають добре оплачувані посади в російських державних або близьких до влади компаніях.
Однак зараз - на тлі раптової реальної загрози великої війни Росії проти України - в ЄС швидко починають розуміти, яку небезпеку для міцності власних тилів становить це російське підгодовування європейських політичних еліт.
Історія з Дітером Галлером наочно показує: "шредеризація" зародилася в Німеччині, але тепер тут їй намагаються покласти край.
Автор: Андрій Гурков, економічний оглядач Deutsche Welle
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.