1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Коломойський публічно шантажує Зеленського

Український журналіст Сергій Руденко
Сергій Руденко
10 квітня 2020 р.

16 тисяч поправок до "антиколомойського" закону ставлять під загрозу подальше кредитування України з боку МВФ. Таким чином олігарх шантажує президента Зеленського, вважає Сергій Руденко.

https://p.dw.com/p/3aj5u
Український олігарх Ігор Коломойський
Український олігарх Ігор КоломойськийФото: picture-alliance/Press service Dnipropetrovsk

Понад 16 тисяч поправок, поданих народними депутатами України до так званого "антиколомойського" закону, це - виклик не тільки всьому парламенту. Це - публічний шантаж олігархом Ігорем Коломойським президента України Володимира Зеленського. На кону - фінансова допомога країні від Міжнародного валютного фонду (МВФ), надання якої безпосередньо пов'язане з ухваленням цього закону. Від позиції Зеленського з цього питання залежатимуть не тільки його відносини з Ігорем Коломойським, а й майбутнє української держави.

"Приватний" інтерес Коломойського

Три з половиною роки тому уряд України вирішив націоналізувати один з найбільших приватних банків країни - "Приватбанк", що належав Геннадію Боголюбову й Ігорю Коломойському. Ці двоє, як було повідомлено офіційно, добровільно ініціювали перехід фінансової установи під контроль держави. Причина - "дірка" у 150 мільярдів гривень у балансі банку, що ставило під загрозу існування "Привату". Тому 18 грудня 2016 року Нацбанк України і уряд за підтримки Ради національної безпеки і оборони ухвалили рішення про його націоналізацію.

Український журналіст та політичний оглядач Сергій Руденко
Український журналіст та політичний оглядач Сергій Руденко

Втім, дуже скоро виявилося, що перехід банку з приватної у державну власність був не таким вже й добровільним. А точніше - примусовим. Про це свідчать понад 800 судових процесів, які на даний час ведуть між собою Нацбанк і колишні власники "Приватбанку". Коломойський наполягає на тому, що українська держава винна йому два мільярди доларів. Своєю чергою, тепер уже державний "Приватбанк" намагається стягнути з колишніх власників 8,5 мільярда доларів, п'ять мільярдів з яких були виведені з банку перед його націоналізацією.

Читайте також: Політиків у ЄС приголомшила велика кількість поправок до "антиколомойського" закону

У всій цій історії Ігор Коломойський щиро сподівався, що з приходом до влади "свого" президента, яким він, очевидно, небезпідставно вважав Володимира Зеленського, питання з "Приватбанком" буде закрите на його користь. Рік тому, між першим і другим турами президентських виборів, в одному з інтерв'ю олігарх заявив: "Мені не потрібен "Приват", нехай повернуть два мільярди".

Минув рік. Команда президента Зеленського ні кроку не зробила у бік Коломойського. Більше того - 30 березня Верховна Рада ухвалила у першому читанні так званий "антиколомойський" закон про банки, який закриває шлях Ігорю Валерійовичу до повернення у власність "Приватбанку". Останнього Коломойський стерпіти не зміг і почав публічно шантажувати Володимира Зеленського. Навряд чи він розраховує повернути собі "Приват". Схоже, він просто хоче, щоб з ним рахувалися.

16 тисяч поправок - "ніж у спину Зеленського"

Ухвалення "антиколомойського" закону, як відомо, одна з головних і основних вимог МВФ до України. Без її виконання офіційному Києву не бачити відновлення кредитування, яке так необхідно українській державі в нинішніх непростих умовах. До чого це може призвести - розуміють усі: дефолт країни і зубожіння українців. Зеленський, звичайно ж, у багатьох питаннях управління держави виглядає як дилетант, але він не схожий на політичного самовбивцю. Саме тому він наполіг на тому, щоб парламент у першому читанні підтримав "антиколомойський" закон.

Читайте також: На краю прірви. Остаточне ухвалення "антиколомойського" закону під загрозою?

Зараз, коли в законопроєкт запропоновано внесення понад 16 тисяч поправок, хтось стверджує, що Зеленський від початку підігравав Ігорю Валерійовичу в провалі закону, хтось - що Володимир Олександрович випадково потрапив у пастку олігарха. Хоча, очевидно, ці поправки - ніщо інше, як публічний шантаж олігархом президента України. Звичайно ж, зараз Коломойський відхрещується від того, що саме за його вказівкою запущений весь цей законодавчий спам. Ігор Валерійович б'є себе в груди. Однак факт залишається фактом: авторами цієї атаки на закон є депутати "Слуги народу", які раніше працювали в структурах Ігоря Валерійовича, з якими він продовжує спілкуватися.

Сьогодні від публічної реакції Зеленського на те, що відбувається навколо "антиколомойського" закону залежать не тільки його відносини з олігархом, але і майбутнє країни. Президент, який рік тому отримав довіру 73 відсотків українців з тих, хто голосував, повинен нарешті зробити вибір між Коломойським і Україною. Так-так, питання стоїть саме так, а не інакше. У разі, якщо Верховна Рада в умовах пандемії COVID-19 увійде в голосування всіх 16 тисяч поправок до "антиколомойського" закону, Зеленський повинен буде не тільки чітко артикулювати, хто, навіщо і чому веде країну до дефолту, а й запропонувати свій план виходу з ситуації, що склалась. Якщо, звичайно, для цього у нинішнього президента вистачить сил.

Розриву Зеленського з Коломойським не уникнути

Розгляд "антиколомойського" закону в другому читанні очікується у Верховній Раді наступного тижня. До того народні депутати повинні вирішити, що ж їм робити з 16 тисячами поправок. Якщо вони підуть за процедурою, розгляд закону затягнеться до осені. Якщо ж парламентський регламент буде порушений - закон можна буде легко оскаржити в Конституційному суді. Словом, дилема. Оскільки і перший, і другий варіанти навряд чи влаштують Міжнародний валютний фонд. А вже тим більше - українське керівництво, яке за допомогою фонду розраховує врегулювати ситуацію в країні.

Утім, як би там не було, публічний шантаж з боку Коломойського може поставити жирну крапку в його стосунках з Володимиром Зеленським. З усіма наслідками - розвалом монобільшості, яку частково контролює Ігор Валерійович, з медіа-атаками телегрупи олігарха на президента, ну, і пошуком Коломойським нового фаворита для участі в наступних виборах глави держави. Чи готовий до цього Зеленський? Невідомо. Як і те, чи розуміє він, що, піддавшись один раз на шантаж олігарха, опиняється у ще більшій залежності від нього. Хоча, на мій погляд, це очевидно.

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.