Маріуполь став символом жорстокості російських бойових дій в Україні. Путінські війська не випадково стріляють по житлових будинках, лікарнях, ринках та притулках. З того часу, як йому (Володимирові Путіну. - Ред.) стало ясно, що українське населення підтримує військовий опір, він дедалі частіше завдає ударів по цивільних об'єктах у районах бойових дій.
Він хоче змусити українців здатися за допомогою справжнісінького терору. Харків, Суми, Чернігів, Київ та багато інших українських міст стикаються з цим щодня. На прикладі блокадного Маріуполя російський правитель показує, що на їхніх жителів чекають ще страшніші події, якщо його війська продовжать наступ.
Погрози Москви на адресу "націоналістів" у Маріуполі також свідчать, що припинення бойових дій не призведе до припинення терору. Багато людей, які беруть активну участь у політичному житті та громадянському суспільстві або іншим чином публічно проявляють себе прихильниками незалежної України, повинні готуватися до найгіршого у разі перемоги Росії. І варто побоюватися, що дії окупантів будуть тим більш жорстокими, чим потужнішим був опір.
Вже лише за воєнні злочини в Маріуполі Володимир Путін та його спільники мають бути відправлені під суд. На жаль, надії на те, що це колись станеться, мало. Адже зараз неможливо обійтися без переговорів із російським правителем, якщо хочеш покласти край кровопролиттю.
Але що жорстокішими стають військові дії Росії, тим гостріше постає питання, наскільки розумно вести переговори з нинішнім керівництвом у Кремлі. І все ж, поза сумнівом, Захід та Україна мають намагатися їх вести.
Проте мова, яку Путін розуміє найкраще, - це мова збройного опору. Він - найбільший шанс протистояти режиму залякування. Для цього Україні потрібно більше підтримки із боку Заходу, ніж було надано досі.
Автор: Райнгард Фезер, оглядач Frankfurter Allgemeine Zeitung
Без права перевидання. © Frankfurter Allgemeine Zeitung GmbH, Франкфурт-на-Майні.
Сайт газети Frankfurter Allgemeine Zeitung
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.