"Ми повинні закінчити війну". Президент Індонезії Джоко Відодо на самому відкритті саміту порушив тему агресії Росії проти України, задаючи тон всій подальшій зустрічі на острові Балі. "Якщо війна не закінчиться, буде важко виконати наші зобов'язання перед майбутніми поколіннями" - зазначив Відодо. Його звернення прозвучало пафосно, але цій заяві за лаштунками передували місяці дипломатичного посередництва. Актуальність цих слів у вівторок увечері ще раз яскраво продемонструвало всім учасникам саміту падіння уламків ракет на території Польщі.
Відодо вже їздив до Москви та Києва напередодні саміту G20. Він опирався виключенню Росії з групи 20 найважливіших економік, хоча це було саме те, чого багато хто на Заході голосно вимагав. Завершуючи своє головування у G20, Індонезія була сповнена рішучості успішно провести саміт на Балі.
Індонезія як господар саміту показала себе з найкращого боку
Заслугою Індонезії є те, що саміт, всупереч очікуванням, завершився спільним комюніке - декларацією, в якій прямо зазначено, що більшість членів групи рішуче засуджують війну Росії. За словами дипломатів, господарі добре підготували зустріч і дуже вміло її вели. І це незважаючи на погані стартові позиції.
Були серйозні побоювання, що через непримиренність позицій не вдасться дійти жодної згоди, що Росія і Китай блокуватимуть усі зусилля, що більшість країн, що розвиваються, ухиляться від будь-якої критики Кремля і, зрештою, що G20 - майданчик, який виник у відповідь на фінансову кризу в Азії в 1990-их роках, - віджив своє.
Читайте також: Зеленський на G20 представив 10 рішень для завершення війни РФ проти Україні
Європейці вважають саміт успішним
Те, що цього не сталося, європейці називають і своїм успіхом. Справді, від початку війни (в Україні. - Ред.) вони намагалися переконати країни з економікою, що розвивається, в тому, що вторгнення Росії в Україну не було ані спровокованим, ані виправданим. Вони не втомлювалися наголошувати, що ця війна і є причиною того, що продовольство стало дефіцитним, а інфляція та ціни на енергоносії зростають.
Однак зусиль самих лише європейців на Балі напевно було б недостатньо, щоб зблизити позиції, адже російська брехня про те, що у всьому винен Захід і його санкції, і досі сприймається з довірою у різних куточках світу, особливо там, де Росія використовує слабкість Заходу та антиамериканський сентимент, щоби розширити свій вплив, і де Володимира Путіна ще вважають сильним чоловіком.
Читайте також: Путін не виступатиме на саміті G20 навіть онлайн
Балі як "сцена" для зустрічі Сі та Байдена
Балійська декларація не була б можливою без переговірних навичок Індонезії та прагнення країни відігравати більшу роль на міжнародній арені. Індонезія також забезпечила "сцену" для китайсько-американської зустрічі на вищому рівні, яка призвела до деескалації та, можливо, дещо пом'якшила підтримку Москви з боку Пекіна. Принаймні поки що.
Звісно, підсумкова декларація - лише папірець. І звичайно, на Балі йшлося про дотримання національних інтересів. Інтересів Індонезії, а також Індії та інших країн, що розвиваються, і які очолюватимуть G20 у наступні кілька років: Індія візьме на себе цю роль у 2023 році, Бразилія у 2024-му та Південна Африка у 2025-му. Вони прагнуть того, щоби цей форум найважливіших індустріалізованих країн і країн, що розвиваються, набував більшої ваги, а не втрачав її. Вони хочуть, щоби діалог з індустріалізованими країнами йшов "на рівних".
Читайте також: Лідери США та КНР застерегли від ядерної війни в Україні
Брехню Росії надалі сприймають у світі
Це навряд чи завадить Індії продовжувати користуватися перевагами від знижок на постачання російських енергоносіїв або купувати російську зброю. Але канцлер Німеччини має рацію, коли каже, що світ у майбутньому стане більш багатополярним. Якщо промислово розвинені країни хочуть захистити світовий порядок, заснований на цінностях, вони повинні разом працювати з іншими демократіями, навіть якщо ті не зовсім відповідають західним критеріям (ліберальної демократії. - Ред.)
Такі країни, що розвиваються, як Індонезія та Індія, показали на Балі, що вони до цього готові. Здається, вони готові взяти на себе більшу глобальну відповідальність. І це також відкриває багато можливостей для колективного Заходу.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.