Київ має відмовитися від формату телемарафону - посолка ФРН
28 вересня 2022 р.Україні було б доцільно відмовитися від формату національного телемарафону, натомість забезпечити мовлення різних телеканалів, вважає посолка ФРН в Україні Анка Фельдгузен (Anka Feldhusen). Таку думку вона висловила в інтерв'ю "Європейській правді", оприлюдненому у середу, 28 вересня.
У відповідь на питання про її ставлення до відключення від ефіру трьох опозиційних телеканалів - "5 каналу", "Прямого" та "Еспресо", дипломатка зазначила, що у ЄС постійно непублічно наголошують - Україна має бути демократією і під час війни.
"Ми, можливо, не публічно, але весь час говоримо про ці речі з українським урядом. У нас є спільна мета: щоб Україна залишилася демократичною і під час війни" , - наголосила посолка та додала, що розуміє відключення проросійських телеканалів.
Втім оскільки під заборону потрапили й інші, на думку Фельдгузен, Києву варто виходити у більш відкритий простір.
Читайте також: Сховати стандарти у валізу: як і чому українська влада обмежує свободу ЗМІ на війні
Альтернативні джерела важливі
На питання видання, чи йдеться про відмову від формату єдиного телемарафону на користь різних телеканалів, посолка відповіла ствердно.
"Люди повинні мати альтернативні джерела інформації. Мені здається, що всі ваші політичні сили зараз - патріотичні. Усі хочуть, щоб Україна перемогла. Можливо, є різні погляди, але все-таки всі - патріоти. А людям треба дати можливість обирати, що вони хочуть дивитися.", - вважає німецька дипломатка.
Телемарафон "Єдині новини" під координацією Міністерства культури та інформаційної політики запустили у перший день повномасштабної війни РФ. На думку медіаекспертів, це фактично позбавило українських телеглядачів альтернативного погляду на події в країні. Спроби телеканалів "Прямий", "Еспресо" та "5 каналу", близьких до п'ятого президента України Петра Порошенка, "розбавляти" марафон власними інформаційними програми призвели до їх відключення від цифрового ефіру у квітні 2022 року.
Читайте також: Вимоги ЄС чи інструмент для цензури: чому не вщухає дискусія навколо законопроєкту про медіа