Що відбувається після пожежі у таборі біженців на Лесбосі
15 вересня 2020 р.
На острові Лесбос, на військовому полігоні, де раніше проходили маневри, грецький уряд разом з Управлінням верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ) терміново споруджує нове тимчасове житло для біженців із згорілого табору "Морія". У ньому проживало близько 12 600 осіб. Після пожежі, яка в ніч на 9 вересня практично повністю знищила найбільший у ЄС табір для біженців, тисячі людей залишилися без даху над головою і змушені ночувати на узбіччях доріг або в полях недалеко від колишнього табору.
Протягом кількох днів поблизу селища Панагіуда, розташованого в мальовничій бухті на узбережжі, встановлюють намети, куди вже вселилися 300 осіб. "Тут я почуваюся у більшій безпеці", - зізнається сирієць, який одним з перших добровільно оселився в новому таборі. Взагалі-то, як обіцяє грецька влада, місця повинно вистачити всім, хто після пожежі залишився без даху над головою. Але далеко не всі хочуть і далі залишатися на Лесбосі в очікуванні свого шансу опинитися в одній з країн Західної Європи.
Багато біженців з "Морії" не хочуть залишатися на Лесбосі
"Я не хочу в жоден інший табір! Я хочу, нарешті, виїхати з Лесбосу!", - говорить англійською молодий афганець на ім'я Реза. Після пожежі він, як і багато інших біженців, які втратили житло, вирушив пішки в Мітіліні - найбільше місто на острові. Звідти він будь-якими шляхами має намір потрапити до Німеччини або іншу благополучну країну Західної Європи.
"Я вже два дні нічого не їв", - розповідає він і при цьому нервово сміється. Надія вибратися з Лесбосу сильніша, ніж голод і страх перед майбутнім. Приблизно так само себе почувають і інші біженці, які, як і Реза, відкинули пропозицію грецької влади переїхати в новий табір і побудували вздовж дороги, що веде від Панагіуди в Мітіліні, тимчасове житло з картону, гілок дерев та іншого матеріалу. Тут, на відміну від споруджуваного нового табору, панує повний хаос.
Читайте також: ФРН, Франція і Нідерланди приймуть дітей-біженців з Лесбоса
Як на Лесбосі допомагають волонтери
До надання допомоги біженцям на Лесбосі залучені представники різних неурядових організацій, які роздають біженцям воду і їжу. Часом це закінчується драматичними сценами. У маленьких автобусах волонтери розвозять воду. Люди, які годинами перебувають на спеці, кидаються до зупиненого автобусу, виникає тиснява. Волонтери намагаються закликати біженців до порядку, кидають пляшки з водою в натовп. Люди б'ються, одна жінка падає безпритомна на землю. Чоловік ламає руку.
У ситуаціях, подібних до цієї, волонтери часто не знають, як себе поводити. У них немає ані необхідних засобів, ані відповідних знань. Але вони навчаються на ходу. На другий день вони вже стають у живий ланцюг при роздачі їжі і води біженцям, щоб не допустити хаосу та тисняви. Ще через день вони пакують хліб і овочі, а також пляшки з водою, в пакети і організовано роздають біженцям.
За цю роботу волонтерам ніхто не платить. Але саме вони допомагають виправляти помилки, допущені ЄС в його міграційній політиці, і в ситуації хаосу допомагають грецьким чиновникам гуманніше ставитися до біженців. Це - мотивовані молоді люди, які добровільно приїхали сюди з різних країн. Вони самі оплачують свій приїзд і перебування на Лесбосі.
"Перші дні після пожежі було дуже важко. Біженці були всюди. Вони блокували вулиці. Було дуже складно кудись дістатися", - ділиться Генк Дінкельман (Henk Dinkelman), волонтер з організації Euro Relief, яка вже була відповідальна за розміщення біженців в "Морії" і після пожежі забезпечувала їх усім необхідним. "У "Морії" у нас було все, щоб забезпечити людей їжею. Але в нових умовах нам потрібен час, щоб вибудувати все заново, - додає волонтер. - Поки ми використовуємо автомобілі, щоб розвозити їжу. Але, звичайно, потрібні певні об'єкти інфраструктури, щоб все організувати".
На Лесбосі будують новий табір для біженців
Через п'ять днів після пожежі грецька влада встановила у тимчасовому таборі перші намети, облаштувала спальні місця і налагодила доставку їжі для біженців зі згорілого табору. Але санітарні умови тут, як і раніше, погані.
З неділі, 13 вересня, журналістам обмежено доступ в ті місця, де масово перебувають біженці. Ці вулиці перекриті. Дістатися туди немає майже жодної можливості. Для преси був відкритий один маршрут, щоб показати, як йдуть роботи зі зведення табору, і позбавити ЗМІ можливості спілкуватися з біженцями, що залишились просто неба. Відтак з офіційною заявою виступив грецький міністр у справах міграції та притулку Нотіс Мітаракіс. "У перші дні нашим пріоритетом було забезпечення безпеки самих біженців та місцевого населення. Після того, як нам вдалося організувати безперебійне забезпечення їжею і водою, а також надання медичної допомоги, ми створили кілька тисяч спальних місць в новому тимчасовому таборі", - зазначив міністр.
Після цієї заяви могло скластися враження, що відбулося диво і ситуація під контролем. Але журналісти, які змогли проникнути на закриту територію, повідомляють, що майже нічого не змінилося. Біженці раз у раз демонструють обурення, часом вони спеціально провокують чиновників, тому що сцени насильства при зіткненнях з поліцією привертають найбільшу увагу громадськості до їхнього становища.
Читайте також: Ситуація з біженцями на Лесбосі погіршується: немає їжі і води
Чого побоюються у ЄС
Після пожежі в таборі "Морія" Брюссель і Афіни заявили про будівництво нового табору на грецькому острові Лесбос. На самому Лесбосі цього не хоче ніхто. Але уряди країн Західної Європи, схоже, це не сильно цікавить. Мало хто висловив бажання прийняти біженців.
Зараз всі у Євросоюзі стурбовані тим, що і на інших грецьких островах може повторитися те, що сталося на Лесбосі - спалахнуть пожежі в інших таборах, щоб біженці в результаті могли перебратися в ті країни ЄС, де вони бачать для себе перспективу.
Але, щоб цього не допустити і знайти оптимальне вирішення проблеми, всі терміни вже збігли. Самі лише слова зараз не допоможуть. А географічне положення Греції не дозволить ігнорувати проблему. Лише одне абсолютно очевидно: в країни Західної Європи знову кинуться біженці. І утримати всіх бажаючих потрапити туди навряд чи допоможе один новий табір.