Казахстан-Росія: фактчекінг проти "торговельної війни"

У Казахстані у цілому позитивно сприйняли нещодавню заяву президента Касим-Жомарта Токаєва про небажання офіційного Нур-Султана визнавати незалежність квазідержавних утворень у Луганську та Донецьку - а ось повідомлення російських ЗМІ про майбутню торговельну війну з РФ викликали певне здивування.

Інформація почала з'являтися у суботу, 18 червня, у низці російських видань та Telegram-каналів. З неї випливало, що під приводом пошуку мін часів Другої світової війни в акваторії Чорного моря Росія запровадила обмеження на експорт казахстанської нафти Каспійським трубопровідним консорціумом (КТК) через термінал у Новоросійську. Одночасно почали з'являтися повідомлення про блокування Казахстаном транзиту відразу 1700 вагонів, що належать російській залізниці, з вугіллям у відповідь на обмеження експорту нафти. Виникла версія, що між Казахстаном та Росією почалася торговельна війна через той самий виступ казахстанського президента про "ДНР/ЛНР" на міжнародному економічному форумі в Санкт-Петербурзі, який не сподобався Кремлю.

Держчиновники проти торговельної війни

Таке трактування викликало в Казахстані подив і у населення країни, і у державних чиновників. Адже ще 15 червня міністр енергетики Болат Акчулаков в ефірі телеканалу Atameken Business роз'яснював повідомлення пресслужби КТК щодо планово-попереджувального ремонту в акваторії Новоросійського порту з 15 по 25 червня. "На жаль, з часів Другої світової не все розміновано. І коли починаються підводні роботи, а частина трубопроводу проходить дном, вони можуть бути проведені лише після виключення можливих аварій, пов'язаних з наявністю на дні боєприпасів, що залишилися після Другої світової війни", - наголосив Акчулаков, коментар якого було розміщено у ЗМІ повторно 18 червня.

У понеділок, 20 червня, на повідомлення в російських ЗМІ відреагувала і пресслужба міністерства індустрії та інфраструктурного розвитку Казахстану. У її прес-релізі було зазначено, що поширене виданнями з Росії повідомлення про затримку 1700 вагонів з російським вугіллям - це "навмисне вкидання, спрямоване на дискредитацію добросусідських відносин між двома країнами". Підтвердили інформацію міністерства і в казахстанській залізничній компанії "Казахстан темір жоли", зазначивши, що "на території Казахстану немає 1700 вагонів з російським вугіллям. На коліях РЗ теж немає вагонів з вугіллям, що стоять у напрямку Казахстану або з Республіки Казахстан".

Читайте також: Казахстан не хоче опинитися за "залізною завісою" з РФ

Реальні інтереси Росії та Казахстану

У свою чергу казахстанські експерти в розмові з DW поставили під сумнів можливість торговельної війни між Росією і Казахстаном. З точки зору депутата Мажиліса від правлячої партії "Аманат" (раніше "Нур-Отан") Каната Нурова, незважаючи на логістичну залежність Казахстану від Росії - майже весь експорт казахстанської нафти і газу в Європу йде через російську територію - торговельна війна, як і запровадження будь-яких санкцій Москви проти Республіки Казахстан є малоймовірним розвитком подій. "Ми справді геополітичні партнери та стратегічні союзники з РФ. Ми не тільки нейтралітету дотримуємося, але й безпосередньо є членами ОДКБ та ЄАЕС. Більше того, думаю, що Казахстан частково інтегрований з Росією у військово-політичному відношенні, наприклад, у частині ППО, захисту нашого неба. Тому будь-які інформаційні вкидання щодо цього абсолютно марні", - заявив у розмові з DW депутат парламенту Казахстану Канат Нуров.

Колега Нурова з парламентської фракції, політолог Айдос Сарим у своєму коментарі зауважив, що роздуми про торговельну війну, які з'явилися після виступу Токаєва в Санкт-Петербурзі, зовсім не враховують тісний взаємозв'язок між економіками обох країн. "Треба вміти визнавати очевидні факти. У нас 7,5 тисячі кілометрів загального кордону, величезна кількість бенефіціарів прикордонної торгівлі, дуже багато спільних підприємств, кількість яких до кінця року може значно зрости у зв'язку з релокацією росіян, що спостерігається. Я не думаю, що Казахстан і Росія дійдуть до періоду торговельних воєн та санкцій. Зрештою, це контрпродуктивно", - поділився з DW своєю думкою політолог. При цьому він висловив сподівання, що державний політичний клас Росії, який ухвалює рішення, враховує реальні інтереси народів та бізнесу обох країн.

Читайте також: Казахстан шукає маршрути перевезення вантажів в обхід РФ

Казахстан має "розглядати всі варіанти"

Водночас Айдос Сарим визнав, що Казахстан зараз шукає альтернативу російському напрямку для імпорту та експорту товарів на світові ринки. Багато в чому цим і пояснюються поїздки президента Токаєва до Ірану та Катару, які він здійснив одразу після участі на форумі у Санкт-Петербурзі. "Це життєва необхідність. Особливо я покладаю надії на підсумки візиту до Тегерана. Завдяки поставкам з Ірану є можливість гарантувати продовольчу безпеку західним регіонам Казахстану. Не виключено й відновлення своп-угод з Іраном з нафти. Казахстан сьогодні має всі варіанти розглядати, тому у нас слід чекати на гіперактивне десятиліття у зовнішній політиці", - вважає депутат Мажилісу.

Читайте також: Коментар: Операція з примусу Казахстану до дружби

Думка фінансиста Расула Рисмамбетова відрізняється від погляду депутатів парламенту. У розмові з DW він зауважив, що до війни в Україні завдяки корпоративній стратегії західних компаній Росія була найважливішим торговельним партнером Казахстану. "Але зараз ситуація змінилася. Західні корпорації пішли або призупинили свою діяльність у Росії. Це відбилося і на Казахстані. Що стосується ЄАЕС, то він ніколи не працював повною мірою. Завжди були нетарифні обмеження з боку Росії щодо товарів із Казахстану. Тому, якщо між нашими країнами виникнуть розбіжності, що поки що малоймовірно, то нічого страшного в цьому немає", - сказав Рисмамбетов.

"Але зараз ситуація змінилася. Західні корпорації пішли або призупинили свою діяльність у Росії. Це відбилося і на Казахстані. Що стосується ЄАЕС, то він ніколи не працював повною мірою. Завжди були нетарифні обмеження з боку Росії щодо товарів із Казахстану. Тому, якщо між нашими країнами виникнуть розбіжності, що поки що малоймовірно, то нічого страшного в цьому немає", - сказав Рисмамбетов.

Казахстанський фінансист вважає, що проблеми Росії та Білорусі у взаєминах із Заходом нехай і болючі для Казахстану, але в результаті йдуть на користь його економіці. "На мій погляд, чим більше Кремль запровадить обмежень, наприклад, стосовно нашої сировини, тим для нас краще, оскільки вона залишиться у нас. Ми помучимося з рік, але цей процес підштовхне розвиток, скажімо, нашої нафтогазохімії. Тим більше що наші переробники весь час скаржилися на нестачу сировини - все йшло на Захід і в Росію", - наголосив Рисмамбетов, допустивши збільшення кількості нелогічних рішень Кремля після не найприємніших для Москви слів Касим-Жомарта Токаєва.

Тим часом, виступаючи 21 червня вже на економічному форумі в Досі, Касим-Жомарт Токаєв зауважив, що між ним та Путіним склалися дружні стосунки. "Путін, як і раніше, є надійним союзником. І я, як глава держави, радий повідомити, що у мене близькі стосунки з Путіним", - заявив президент Казахстану на панельній сесії Катарського економічного форуму, трохи пізніше додавши, що хотів би мати дружні та передбачувані відносини з США.