Італія виходить з проєкту Китаю "Шовковий шлях" - ЗМІ
10 вересня 2023 р.
Італія припиняє свою участь у реалізації китайського інфраструктурного глобального проєкту "Шовковий шлях". Як повідомили у неділю, 10 вересня, італійські видання, прем'єр-міністрка Італії Джорджа Мелоні поінформувала свого китайського колегу Лі Цяна про вихід італійської сторони з проєкту. Це відбулося під час їхньої зустрічі на полях саміту Великої двадцятки (G20) в Індії, додало видання.
Натомість Рим пропонує Пекіну відновити дію підписаної 2004 року угоди про двостороннє стратегічне партнерство з Китаєм, що спрямована на розвиток економічної співпраці. Це рішення не було продиктоване США, йдеться далі в статті.
Італія була єдиним учасником суперечливого китайського мегапроєкту з країн-членів G7
Італія приєдналася до реалізації китайського інфраструктурного проєкту ще 2019 року, ставши єдиною країною-членом Великої сімки (G7), яка погодилася на це. Водночас чимало італійських політиків побоюються, що зростання китайського впливу може призвести до нової спіралі напруженості та тертя із західними союзниками. Італія головує в G7 наступного року, агентство Reuters.
Протягом багатьох років Китай інвестував уже сотні мільярдів доларів у реалізацію свого велетенського інфраструктурного проєкту. За задумом керівництва в Пекіні, проєкт "Шовковий шлях" має поєднати мережею залізниць та автомагістралей головні євразійські промислові кластери, зокрема ті, що на сході Китаю з Західною Європою. Самі транспортні артерії мають пролягти численними країнами Азії, Близького Сходу та Східної Європи.
Захід з союзниками представили альтернативу планам КНР
Як повідомлялося, напередодні на саміті G20 США, Євросоюз, Індія, Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати представили декларацію про наміри щодо проєкту, який має скласти конкуренцію "Шовковому шляху". Він передбачає спільний розвиток залізничних ліній і портів на Близькому Сході та в Південній Азії, щоб поєднати Західну Європу з Індією через Близький Схід.
На його реалізацію учасники так само планують витратити сотні мільярдів доларів. Водночас у Вашингтоні та Брюсселі переконані, що втілення цього мегапроєкту допоможе подолати нинішній економічний розрив між Південною Азією та Заходом.