1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Ішинґер різко розкритикував стриманість ФРН у конфлікті з РФ

Ольга Демидова | Євгенія Наконечна
30 січня 2022 р.

Через нерішучу позицію в кризі, яка виникла на тлі загрози російського вторгнення в Україну, ФРН втратила або ризикує втратити довіру багатьох партнерів, заявив глава Мюнхенської конференції з безпеки.

https://p.dw.com/p/46HK1
Глава Мюнхенської конференції з безпеки Вольфґанґ Ішинґер
Глава Мюнхенської конференції з безпеки Вольфґанґ ІшинґерФото: picture-alliance/AA/Abdulhamid Hosbas

"Незграбність" Берліна у питаннях про суперечливий газопровід "Північний потік - 2" та постачання зброї Україні призвела до того, що Німеччина постала "у непривабливому, поганому світлі" перед США та іншими країнами-союзницями. Таку думку висловив в опублікованому в неділю, 30 січня, інтерв'ю агентству dpa глава Мюнхенської конференції з безпеки Вольфґанґ Ішинґер (Wolfgang Ischinger). Тим самим він різко розкритикував стриману поведінку уряду ФРН у кризі, яка виникла на тлі загрози російського вторгнення в Україну.

"Німеччина вже втратила довіру цілої низки партнерів або ризикує її втратити", - нарікає Ішинґер. За його словами, така стримана поведінка Берліна грає на руку Росії: "Вагання деяких німецьких політиків, природньо, помітили в Москві".

Читайте також: Юрій Андрухович: Мутації голосу

Крім того Ішинґер, який у 2001-2006 роках був послом ФРН у США, заявив, що йому "стає страшно" від того, що останніми днями говорять про Німеччину у Вашингтоні, Брюсселі та Києві та пишуть у міжнародній пресі. "Була скоєна низка незграбних дій. Я не вважаю їх неповоротними, але шкоду репутації вже завдано", - додав він.

Берлін відмовляється постачати зброю Україні

Канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz), який очолив уряд країни наприкінці 2021 року, лише у середині січня заявив про санкції проти добудованого, але не введеного в експлуатацію газопроводу "Північний потік - 2", які можуть бути введені у разі вторгнення РФ в Україну . Водночас уряд Німеччини, на відміну від влади інших країн НАТО, відмовляється постачати зброю Україні, що викликає різку критику не лише у Києві, а й у Польщі, балтійських країнах, а також у низці інших держав.

Напруга довкола України

За даними Заходу, Росія перекинула до анексованого Криму та до кордону з Україною до 120 тисяч військовослужбовців. Москва заперечує підготовку до нового вторгнення та звинувачує європейців та американців у озброєнні України та проведенні маневрів поблизу кордонів РФ.

Наприкінці грудня Росія виставила низку вимог до США та НАТО щодо скорочення американських військ та озброєнь у Європі та відмови від подальшого розширення альянсу на схід. Вашингтон та керівництво НАТО відповіли на них відмовою. Серія січневих переговорів із РФ закінчилася безуспішно. Захід закликає Москву відвести війська від українського кордону та загрожує масштабними санкціями у разі можливого вторгнення.

Газ, зброя, Крим: чого чекати Україні від нового уряду ФРН