Intel розпочинає в Німеччині мегапроєкт на 30 мільярдів євро

Мікрочіпи часто називають "нафтою XXI-го століття", і 19 червня Німеччина зробила великий крок до того, щоб увійти до числа провідних світових виробників цієї "сировини". Після зустрічі канцлера ФРН Олафа Шольца (Olaf Scholz) з керівником американського гіганта мікроелектроніки Intel Петом Гельсінджером у Берліні підписано остаточне рішення про найбільшу пряму іноземну інвестицію в історії Німеччини - будівництво комплексу з двох заводів з виробництва напівпровідників у східнонімецькому Магдебурзі за астрономічну суму 30 мільярдів євро, з яких майже 10 мільярдів надасть німецька держава.

Багатомісячна інтрига через держфінансування

Завершилася багатомісячна інтрига навколо участі німецьких платників податків у фінансуванні проєкту, про який корпорація Intel оголосила ще у березні 2022 року. Щоправда, тоді ще йшлося про інвестиції обсягом "лише" 17 мільярдів євро, але ця сума вже була рекордною в новітній німецькій історії створення промислових об'єктів. При цьому уряд ФРН гарантував американському інвесторові субсидії обсягом 6,8 мільярда євро.

Проте минулої осені справа застопорилася, і намічений на перші місяці 2023 початок будівництва було відкладено, хоча Intel вже купила ділянку землі поблизу Магдебурга і стала підводити до нього комунікації. Корпорація заявила, що через сплеск цін на будівельні матеріали та послуги, а також на електроенергію, вартість проєкту значно зросла. До того ж було вирішено оснастити майбутнє підприємство вже наступним поколінням обладнання, яке ще тільки на підході, через що кошторис ще більше зріс. Словом, американці попросили суттєво збільшити держпідтримку.

Загалом щедре субсидування великих інвесторів з індустрії напівпровідників - широко поширене явище в усьому світі, оскільки їхній прихід зазвичай дає потужний імпульс економічному розвитку цілого регіону і нерідко всієї країни. Тому Єврокомісія розробила закон про державну фінансову підтримку будівництва чіпових заводів під назвою European Chips Act, який відкриває широкі можливості для субсидування на європейському та національному рівнях приватних інвесторів. Стратегічна мета - знизити надмірну залежність ЄС від поставок зі США та особливо з Азії.

Адже практично будь-яка індустріальна продукція від верстатів та літаків до побутової техніки і навіть іграшок містить сьогодні мікрочіпи, не кажучи вже про комп'ютери та іншу електроніку. Так, вже зараз в один електромобіль вбудовують до 1500 різних чіпів, тому потреби одного лише німецького автопрому на тлі переведення його продукції на електричну тягу стрімко наростатимуть.

Читайте також: Tesla, Apple, Intel: фірми зі США вкладають мільярди у Німеччині

За та проти субсидій для заводу Intel

Тож у Німеччині знайшлося чимало прихильників збільшення держпідтримки корпорації Intel. Особливо активно його лобіювала, звісно, влада федеральної землі Саксонія-Ангальт, столицею якої і є Магдебург. Регіон навколо міста не може похвалитися потужною індустріальною базою, для нього прихід такого інвестора, та ще з такою сумою, - це унікальний історичний шанс на створення великої кількості високооплачуваних робочих місць, на прихід інших фірм, які обслуговують виробничі потреби Intel, на перетворення Магдебурзького університету на центр навчання та наукових досліджень у галузі мікроелектроніки.

Але були й противники збільшення субсидій, які казали, що не треба піддаватися шантажу американського гіганта, що державі не слід страхувати підприємницькі ризики корпорацій, що гроші краще напряму спрямувати на наукові дослідження. Серед противників виділення додаткових коштів був лідер ліберальної Вільної демократичної партії, міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер (Christian Lindner).

Зрештою, в уряді знайшли компромісне рішення. Субсидії від держави корпорації Intel зростуть до 9,9 мільярда євро, але гроші будуть виділені не з федерального бюджету, а із спеціального фонду для фінансування екологічної трансформації економіки, яким розпоряджається міністерство економіки та захисту клімату ФРН. Його голова, віцеканцлер Роберт Габек (Robert Habeck) від партії Зелених, є активним прихильником проєкту в Магдебурзі. Отже, грошей Німеччині доведеться тепер заплатити значно більше, водночас частка субсидій у фінансуванні проєкту знизиться: у первісному варіанті вона становила 40 відсотків, тепер вона зменшилася до 33 відсотків.

Читайте також: Схід Німеччини стає європейським центром індустрії чіпів

Олаф Шольц дає старт трьом проєктам з випуску чипів

Для Олафа Шольца це була вже третя цього року участь у запуску на території Німеччини проєктів у галузі мікроелектроніки. 1 лютого 2023 року в Енсдорфі у федеральній землі Саар американська корпорація Wolfspeed у присутності канцлера оприлюднила плани будівництва за 2,75 мільярда євро найбільшого у світі заводу з випуску напівпровідників на основі карбіду кремнію.

Карбідокремнієві чіпи забезпечують більш швидке заряджання акумуляторних батарей, ніж кремнієві чіпи, і збільшують дальність пробігу електромобілів. Вони також потрібні в енергетиці та виробництві промислового обладнання. Завод планують запустити в 2027 році, у його спорудженні візьме участь німецький постачальник компонентів для автомобілів ZF Friedrichshafen.

На початку травня Олаф Шольц разом із головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн (Ursula von der Leyen) взяв участь у Дрездені (столиці Саксонії, так само в Східній Німеччині) на символічній церемонії початку будівництва німецьким концерном Infineon свого другого в цьому місті заводу з випуску чіпів. У його спорудження та, головне, оснащення найновішим обладнанням буде вкладено п'ять мільйрдів євро, що стане найбільшою інвестицією в окреме підприємство в історії концерну.

Запланований на осінь 2026 року запуск нового заводу забезпечить Дрездену 1000 нових високооплачуваних робочих місць. Це підприємство ще більше зміцнить європейське лідерство кластера підприємств і наукових установ у сфері мікроелектроніки, що сформувався в місті та отримав назву "Кремнієва Саксонія". "Вже сьогодні тут випускають кожен третій чіп у Європі", - наголосив тоді канцлер ФРН.

І ось тепер, 19 червня 2023 року, у присутності канцлера Шольца було підписано угоду, яка фактично дає старт будівництву комплексу Intel у Магдебурзі. Воно триватиме до 2027 чи 2028 року і дасть роботу приблизно 7000 будівельників. Потім на самому підприємстві буде створено щонайменше 3000 робочих місць, до того ж довкола нього розгорнуть виробництво різні фірми-постачальники.

Читайте також: Єврокомісар про техніку з Китаю: Вони можуть отримувати наші секрети

Міжнародна експансія Intel: Німеччина, Ізраїль, Польща

Для гіганта мікроелектроніки з каліфорнійської Кремнієвої долини цей проєкт стає, своєю чергою, одним із ключових елементів його нової глобальної експансії, під час якої американська корпорація кардинально розширить свою присутність на європейському ринку, але водночас значно зміцнить індустріальний потенціал країн ЄС та їхніх найближчих партнерів.

Адже буквально напередодні, 18 червня, прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху оголосив про будівництво в місті Кір'ят Гат заводу Intel вартістю 25 мільярдів доларів, який мають запустити в 2027 році. Це стане, як і в Німеччині, найбільшою прямою іноземною інвестицією в історії держави Ізраїль.

А 16 червня Пет Гельсінджер повідомив у польському Вроцлаві, що корпорація вкладе 4,6 мільярда доларів у будівництво заводу, на якому монтуватимуться та тестуватимуться мікрочіпи. Про розмір субсидій нічого не повідомляється, проте очільник Intel зазначив, що Польща, мовляв, виявила більше бажання отримати цю інвестицію, ніж інші країни.