УГС: Ініціатива МЗС щодо консульських послуг дискримінаційна

Розпорядження міністерства закордонних справ України (МЗС), яке передбачає, що від вівторка, 23 квітня, дипломатичні установи за кордоном тимчасово призупинили всі консульські дії для чоловіків призовного віку (18-60 років), має ознаки порушення прав людини. Про це у коментарі DW заявив виконавчий директор Української Гельсінської спілки (УГС) з прав людини Олександр Павліченко.

Він наголосив, що обмеження стосуватимуться не лише видачі документів, але й усього спектру консульських послуг. "Я можу сказати, що це не працюватиме. Бувають трагічні випадки, як-от ДТП. Українці, які потрапили у ДТП за кордоном, потребують зокрема і консульської допомоги. То що тепер буде? Уявіть, є 10 потерпілих, з них - двоє чоловіків призовного віку. І консул скаже: "Цим вісьмом я допоможу з документами, а цим двом - допомагати не буду, тому що нам заборонено". І тоді це буде навіть не порушення, а нехтування правами людини. Як на мене, це дискримінаційний підхід", - пояснює Павліченко.

Правозахисник нагадує, що людина, яка перебуває за кордоном, окрім послуг потребує ще й консульського захисту і супроводу. І відмова у цьому рівнозначна порушенню права на захист за кордоном, яке має забезпечувати Україна для свої громадян, каже він.

Читайте також: Зеленський: Чоловіки призовного віку мають бути в Україні

В УГС також вважають, що мобілізації такі дії не сприятимуть

На думку Павліченка, ефективність спроби МЗС у такий спосіб вплинути на чоловіків призовного віку, які перебувають за кордоном, з тим, щоб вони поверталися в Україну, викликає сумніви.

Він пояснив, що є дві категорії чоловіків призовного віку, які перебувають за кордоном - ті, хто виїхали і перебувають там на законних підставах й ті, які незаконно виїхали з України. Ті чоловіки, які мали законні підстави виїхати за кордон, повинні будуть пройти додаткову процедуру - повернутися в Україну, пройти ВЛК, підтвердити свій статус, повернутися знов до держави перебування. Представники другої категорії просто повинні повернутися і залишитися в Україні, каже правозахисник. "Скільки з тих чоловіків, які вже втекли за кордон, будуть повертатися саме для того, щоб залишитися? Ми розуміємо, що кількість таких майже дорівнює нулю в цьому випадку. А кого ж вони хочуть тоді повернути? Тих, хто і так має законні підстави, аби виїхати? То вони знову пройдуть ВЛК і виїдуть назад, просто витратять на це додатковий ресурс і час на те, аби це все зробити. Тому доречність цих дій, м’яко кажучи, викликає сумнів", - пояснює свою позицію Павліченко.

Так само не матимуть дії МЗС впливу й на чоловіків призовного віку, які вже давно проживають за кордоном, вважає правозахисник. Для них обмеження доступу до консульських послуг може стати стимулом набути громадянство іншої країни.

Читайте також: Покарання ухилянтів: Рада схвалила законопроєкт у першому читанні

Кулеба: Перебування за кордоном не звільняє від обов'язків 

Нагадаємо, як випливає з листа новопризначеного першого заступника міністра закордонних справ Андрія Сибіги, який опинився у розпорядженні видання "Дзеркало тижня", відповідне доручення, що обмежує надання консульських послуг, було підписане ним "з метою недопущення уникнення громадянами України обов'язку з врегулювання питання військового обліку з територіальними центрами комплектування й соціальної підтримки (ТЦК) та наявності військово-облікових документів".

Виняток становитимуть послуги з оформлення документів для повернення в Україну. В листі Сибіги йдеться, що розпорядження діятиме до отримання роз'яснень положень закону про зміни до мобілізації який набуде чинності 18 травня.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в дописі у соціальній мережі Х прокоментував це так: "Якщо ці люди вважають, що хтось там, далеко на фронті, воює і віддає свої життя за цю державу, а хтось посидить за кордоном, але при цьому буде отримувати послуги від цієї держави, - то так це не працює. Перебування за кордоном не звільняє громадянина від обов'язків перед Батьківщиною".

Він пообіцяв, що невдовзі МЗС надасть уточнені роз'яснення щодо порядку отримання консульських послуг чоловіками за кордоном. 

Читайте також: Закон про мобілізацію: що змінюється?