Інфраструктура та брак кадрів: ФРН стикнулася з проблемами
29 серпня 2023 р.
Британський журнал The Economist майже чверть століття тому назвав Німеччину "хворою людиною Європи" через її тодішню економічну слабкість і нібито відсутність інноваційних можливостей. У серпні 2023 року The Economist знову вийшов із заголовком на головній сторінці "Німеччина знову стала хворою людиною Європи?" А генеральний секретар опозиційної партії Християнсько-демократичний союз (ХДС) Карстен Ліннеманн (Carsten Linnemann) вважає Німеччину "хворою людиною світу". Звідки такий песимізм?
Інфраструктура
Німецька економіка постала перед серйозними труднощами у сфері інфраструктури. Лише кілька прикладів - автомобільні мости зі жвавим рухом легкових автомобілів, якими вантажівки не можуть проїхати близько десяти років; цілі ділянки автомагістралей залишаються зачиненими на роки через зруйновані мости; залізничні перевезення, що перетворюються на одіссею через постійні збої й затримки: у німецької інфраструктури масивні проблеми. Тривалий час автомобільні траси та залізниці експлуатували без постійних капіталовкладень та оновлень, поки в якийсь момент вони не почали виходити з ладу.
Проблема полягає в тому, що якщо упродовж минулих років економічного буму Німеччина могла дозволити собі майже без проблем здійснювати багато інвестицій із надзвичайно низькими відсотковими ставками, то зараз будівництво має здійснюватися в набагато складніших умовах. Сьогоднішня економіка перебуває в стані стагнації, висока інфляція призводить до різкого зростання витрат на будівництво, а держборг - величезний. Однак без модернізації інфраструктури створити успішну економіку неможливо.
Читайте також: Німеччина - більше не країна інженерів?
Енергопостачання
Мета німецького уряду - забезпечити енергопостачання майже винятково з відновлювальних джерел енергії, таких як вітер і сонячна енергія. Для цього протягом багатьох років відбувалася масштабна розбудова вітряної та сонячної енергетики. Передбачалося, що на період переходу від традиційної енергетики до відновлюваної, а також на випадок відсутності сонця й вітру вугільні електростанції в Німеччині замінять газовими, що працюють на дешевій сировині з Росії.
Однак із початком війни в Україні цей варіант відпав. Федеральний уряд гарячково намагається заповнити прогалину скрапленим газом з інших країн-імпортерів. Хоча це і вдалося зробити, але ціною дуже великих витрат.
Читайте також: Економіка ФРН добре адаптувалася без газу з РФ - дослідження
Існують і інші проблеми. Зокрема, курс на заміну автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння на електромобілі призведе до значного збільшення споживання електроенергії. Як і спроби замінити газові та масляні обігрівачі, що використовуються для опалення, електричними тепловими насосами.
Водночас уряд закриває три останні атомні електростанції та відмовляється запровадити субсидовану ціну на промислову електроенергію. Як результат: енергія в Німеччині значно дорожча, ніж у сусідніх країнах. А промислове виробництво для збереження конкурентоспроможності може переміститися за кордон. Тоді як розвиток відновлюваних джерел енергії та електромереж триває, однак наражається на дедалі більший опір з боку населення.
Брак спеціалістів
Практично всі галузі промисловості Німеччини скаржаться на брак кваліфікованих кадрів. Фахівців бракує скрізь - у сфері охорони здоров'я, інженерних бюро, перукарнях і пекарнях. Пов'язано це з демографічними змінами в суспільстві. Багаточисельне покоління 1950-60-х років, так звані бебі-бумери, виходить на пенсію, а народжуваність у наступні роки значно знизилася.
Федеральний уряд пропонує три шляхи для виходу зі скрутного становища. Перший - залучення на повну ставку людей, переважно жінок, які досі працювали неповний робочий день. Однак щоб зробити це можливим, необхідно розширити систему дитячих дошкільних установ і груп продовженого дня у школі. Другий - залучення до роботи осіб пенсійного віку та поступове підвищення вікової межі для виходу на пенсію. Водночас федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) пообіцяв, що найближчим часом додаткового підвищення пенсійного віку не очікується.
Урешті-решт планується залучити іноземних фахівців. Однак багато висококваліфікованих кадрів вважають за краще оминати Німеччину, зокрема, через високі податки, мовний бар'єр та надмірну бюрократію.
Читайте також: За що іноземні фахівці не люблять Німеччину
Бюрократія
Справді, бюрократія залишається однією з вічних проблем Німеччини. Майже кожен федеральний уряд обіцяє скоротити бюрократичний апарат, спростити адміністрування та скасувати непотрібні правила - але зрештою зазнає невдач у своїх намаганнях.
Ба більше, постійно з'являються нові правила й бюрократичні обмеження. Наприклад, будівельна галузь нарікає, що вимоги до енергопостачання будівель стали настільки великими і суворими, що будівництво часто стає нерентабельним.
Ще однією перешкодою для скорочення бюрократії є високий рівень вимог справедливості: наприклад, податкове законодавство Німеччини є особливо складним, оскільки політика вимагає максимально справедливого оподаткування, що враховує, по можливості, кожен випадок і кожну особливість.
Тут виникає класичний конфлікт цілей, за якого треба обирати: або простіша система і мала несправедливість, або складніша система, яка прагне справедливості, але більша бюрократія. Щоправда, за більшої бюрократії у виграші все одно залишаються ті, у кого є гроші, щоб найняти хорошого податкового консультанта.
Цифровізація
Що стосується оцифрування даних, то за цим показником Німеччина вважається країною, що розвивається. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), частка оптоволоконних з'єднань у країні становить лише близько восьми відсотків. Це четверте місце з кінця серед 38 країн ОЕСР. Для порівняння: у Південній Кореї, Японії чи Іспанії цей показник удесятеро вищий - понад 80 відсотків. При цьому саме швидкісний інтернет є вирішальним фактором під час вибору місця розміщення виробництва.
Крім того, багато питань, які в інших країнах можна вирішити онлайн - реєстрація на новому місці проживання, перереєстрація автомобіля - у Німеччині можна вирішити лише особисто, що вимагає більшої трати часу. Проблема відома, вона вирішується, але з великим запізненням.
Довіра до демократії та державних інститутів
Тоді як зовсім інша проблема - це зниження довіри німців до державних інститутів та дотримання демократичних принципів.
У недавньому опитуванні соціологічного інституту Forsa, проведеному на замовлення профспілки держслужбовців ФРН, тільки 27 відсотків респондентів, як і раніше, вважають державу здатною виконувати свої обов'язки. 69 відсотків опитаних вважають, що держава перевантажена роботою, наприклад, у сфері надання притулку й політики щодо біженців.
Про падіння довіри до демократичних інститутів свідчить дослідження, проведене Фондом імені Конрада Аденауера. Лише за пів року - з грудня 2022 року по червень 2023 року - рівень задоволеності демократією в Німеччині знизився на 14 процентних пунктів, з 52-х до 38 відсотків. Спад був особливо значним у Західній Німеччині, а також серед прихильників ХДС/ХСС і Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН).
Це означає, що довіру, особливо серед широких верств населення, які раніше підтримували політичну систему, сильно підірвано. Щоправда, не в демократію як форму правління, а в те, як її уявляють собі громадяни. Для політиків це має стати тривожним сигналом, а відновлення довіри до демократії - завданням на наступні роки.