1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Греція купує у Франції фрегати на три мільярди доларів

Олена Губар
28 вересня 2021 р.

Греція домовилися з Францією про купівлю військових кораблів Belharra на три мільярди доларів. Фрегати мають бути поставлені до 2026 року та відповідають потребам Афін з огляду на суперечку з Анкарою.

https://p.dw.com/p/40zs1
Кіріакос Міцотакіс та Еммануель Макрон під час зустрічі в Парижі
Кіріакос Міцотакіс та Еммануель Макрон під час зустрічі в ПарижіФото: Ludovic Marin/AFP/AP/picture alliance

Президент Франції Еммануель Макрон і прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс у вівторок, 28 вересня, домовилися щодо угоди про продаж трьох французьких військових кораблів грецькій армії. Цієї домовленості досягнуто за два тижні після того, як Австралія розірвала вже підписаний контракт з Францією про постачання 12 субмарин вартістю 56 мільярдів євро.

Греція та Франція також запевнили одна одну у взаємній підтримці у разі нападу в рамках "стратегічного партнерства". Макрон заявив про "перший сміливий крок до стратегічної європейської автономії". "Європейці повинні позбутися своєї наївності", - зазначив він, цитує інформагенція AFP

Міцотакіс заявив, що замовлені у Франції фрегати відповідають потребам Греції в озброєнні з огляду на суперечку з Туреччиною. "Наші дві країни створили дуже міцний союз, який виходить за рамки наших взаємних зобов'язань (в рамках ЄС і НАТО. - Ред.)", - сказав Міцотакіс. Нагадаємо, останнім часом між Анкарою і Афінами мало місце загострення суперечки через багатий покладами природного газу шельф у східній частині Середземного моря.

​​Три замовлені Грецією фрегати Belharra мають бути побудовані у Франції та поставлені у 2025-26 роках. Також Греція може купити четвертий корабель. За даними міноборони Франції, остаточна угода про купівлю вартістю три мільярди євро має бути підписана до кінця року.

Суперечка щодо підводних човнів

15 вересня США, Великобританія і Австралія оголосили про створення нового оборонного альянсу проти Китаю під назвою AUKUS. У рамках цього пакту Вашингтон і Лондон пообіцяли допомогти Канберрі створити власний атомний підводний флот. Через це Австралія розірвала вже підписаний контракт з Францією про постачання 12 субмарин вартістю 56 мільярдів євро.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан назвав такий розвиток подій "ударом в спину" і "неприйнятною поведінкою між союзниками і партнерами". На знак протесту Париж відкликав із США і Австралії своїх послів для консультацій. Утім, згодом після дзвінка президента США Джо Байдена своєму французькому колезі Еммануелю Макрону напруженість між державами вдалося послабити.