Глобальне потепління - просто примха природи?
2 липня 2021 р.
За 4,5 мільярда років своєї історії планета Земля пережила періоди потепління, і похолодання. Це факт. Температура змінювалася протягом багатьох тисячоліть. Такий процес спричиняла зміна орбіти, по якій Земля обертається навколо Сонця. Коли наша планета віддалялася від рідного світила, ставало холодніше й розпочинався льодовиковий період, а коли наближалася, - теплішало.
Коли, однак, наприкінці ХХ століття вчені почали вивчати довготривалі зміни температури на Землі, вони виявили, що з 1980-х років потепління стало відбуватися набагато швидше, ніж це бувало раніше.
Стрімке потепління в ХХ столітті
У 1998 році американські вчені з університету в Массачусетсі й лабораторії дендрохронології університету в Аризоні опублікували дослідження, що показує середньорічну температуру на Землі за останні тисячу років. Щоб визначити середньорічну температуру для того часу, коли ще не було термометрів, тобто, 500 і більше років тому, вони моделювали часові ряди, спираючись на "записи" в природних носіях інформації - льодовиках, річних кільцях дерев і коралах.
У підсумку з'ясувалося, що протягом багатьох століть відхилення від норми були незначними, а ось у ХХ столітті стався несподіваний стрімкий стрибок температури.
Автори опублікованого 2013 року в журналі Science дослідження проаналізували зміну температури на Землі у значно давніший період - 11 тисяч років тому. Їхній висновок аналогічний: у минулому наша планета нагрівалася швидше, ніж в будь-який інший проміжок часу після завершення попереднього льодовикового періоду.
Читайте також: Як глобальне потепління призводить до морозів і снігопадів у Європі
При цьому, згідно з даними вчених, за останні дві тисячі років Земля перебуває на такій орбіті до Сонця, за якої в колишні часи наставав період її природного охолодження. Однак, зазначається в дослідженні, це природне охолодження зараз не відчувається через безприкладне потепління, спричинене емісією парникових газів.
Який стосунок має емісія CO2 до змін клімату?
Парниковий ефект - це природний процес, який, власне, і робить можливим життя на Землі. Він виникає тому, що певні гази в нашій атмосфері поглинають тепло, що випромінюється Землею і частково повертають його назад - приблизно так це відбувається і в теплиці.
До природних парникових газів належать вуглекислий газ (СО2), метан і оксид азоту (звеселяючий газ). Упродовж тисячоліть природа оптимально регулювала вміст цих газів в атмосфері. Втім, усе змінилося, коли люди почали спалювати в значних кількостях викопне паливо для генерації енергії, що призвело до стрімкого збільшення викидів СО2. В результаті цього, а також іншої діяльності людства, природний баланс в атмосфері було порушено: Земля почала нагріватися дедалі швидше і швидше.
Згідно з доповіддю "Стан глобального клімату 2020" Всесвітньої метеорологічної організації ООН, торік середньорічна температура була на 1,2 градуса Цельсія вище, ніж в доіндустріальний період, тобто в проміжок часу з 1850 до 1900 року, коли викопна сировина ще не застосовувалося так широко, як енергоносій. Як вказують автори доповіді, спричинене людиною зростання емісії парникових газів є "однією з найважливіших причин змін клімату".
У 2001 році Міжурядова група експертів зі зміни клімату (IPCC) дійшла висновку, що протягом тисячоліть у доіндустріальний період концентрація СО2 в атмосфері становила 280 мільйонних часток (ppm). До 1999 року, за даними IPCC, вона збільшилася до 367 ppm.
Група IPCC була створена в 1988 році як орган ООН, в її роботі беруть участь представники 195 країн, які оцінюють наукові дані, пов'язані зі змінами клімату. У IPCC також вважають, що зростання СО2 в атмосфері - це наслідок сприченої людьми емісії, яка на три чверті складається з продуктів згоряння викопних енергоносіїв, а решту спричинено змінами в землекористуванні.
У травні 2021 року середня концентрація СО2 в атмосфері Землі становила 415 ppm. Востаннє така висока концентрація вуглекислого газу була в земній атмосфері кілька мільйонів років тому - коли сучасної людини ще не було, а рівень світового океану був в середньому на 30 метрів вище, ніж зараз.
Бенджамін Кук, який займається вивченням клімату в Інституті космічних досліджень NASA імені Роберта Годдарда, розповів, що коли наприкінці минулого століття вчені почали шукати пояснення глобальному потеплінню, вони стали вивчати різні чинники - такі, як парникові гази, сонячна енергія, циркуляція в океанах, вулканічна активність. "І тільки зростання емісії парникових газів в результаті спалювання викопних енергоносіїв відповідало потеплінню на Землі", - сказав Кук в інтерв'ю DW.
Наскільки одностайні вчені?
За словами Кука, наукова спільнота сьогодні переконана в рукотворності змін клімату, так само як в теорії гравітації. "У науці про клімат є деякі невизначеності й нюанси, про які можна сперечатися, - каже він, - але в одному сьогодні згодні практично всі вчені: потепління викликане спалюванням викопних енергоносіїв".
Читайте також: Чи допоможуть поїзди боротися зі змінами клімату в Європі
Аналіз 11 602 наукових статей, присвячених проблемам змін клімату, і опублікованих в перші сім місяців 2019 року, показав, що 100 відсотків вчених, які їх написали, згодні щодо тези про антропогенну природу глобального потепління. Цей аналіз проводив Джеймс Лоуренс Пауелл, відомий американський геолог і автор 11 книг про кліматичні зміни.
Альтернативи немає?
"Якби з'явилася альтернативна теорія, що пояснює зміни клімату інакше, ніж емісією парникових газів, і була доведена в рамках наукових досліджень, то це стало б справжнім проривом, - говорить Бенджамін Кук. - Це була б робота, гідна Нобелівської премії. Але поки про таке дослідження нічого не чути".
Читайте також: Уряд ФРН планує істотно посилити свої кліматичні цілі
Міжурядова група експертів зі змін клімату теж переконана, що глобальне потепління - справа рук людини. Ще в 1995 році в IPCC заявляли, що "наявні докази дозволяють з великою часткою ймовірності стверджувати, що людина спричиняє помітний вплив на глобальний клімат".
"У рамках наукового підходу для висновків необхідно зібрати дані, провести дослідження, зробити розрахунки, - каже Хелен Жако де Комб, наукова співробітниця Південнотихоокеанського університету на Фіджі, учасниця IPCC і радниця уряду Маршаллових островів. - І все це говорить нам про те, що відбуваються зміни клімату спричинені діяльністю людини".