1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Глава МЗС Німеччини застеріг від економічної ізоляції Москви

Аніта Вінкельмаєр
1 липня 2021 р.

Глава МЗС Німеччини Гайко Маас застеріг від переривання економічних відносин із Росією. Його польський колега Збігнєв Рау нагадав, що Варшава від початку була проти газопроводу "Північний потік-2".

https://p.dw.com/p/3vuCc
Гайко Маас (ліворуч) та Збігнєв Рау під час зустрічі у Варшаві
Гайко Маас (ліворуч) та Збігнєв Рау під час зустрічі у ВаршавіФото: Thomas Koehler/photothek/imago images

Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас (Heiko Maas) під час візиту до Польщі в четвер, 1 липня, застеріг від переривання економічних відносин із Росією. Якщо одночасно ізолювати Китай, то це зблизить Пекін і Москву та створить найбільший у світі економічний простір, заявив Маас після переговорів із міністром закордонних справ Польщі Збігнєвом Рау. Однією з тем переговорів був газопровід "Північний потік-2".

Переривання економічних відносин із Росією - "не тільки неправильно, а й небезпечно, у тому числі для наших безпекових інтересів у Європі, тому ми не вважаємо це правильною стратегією", - цитує Мааса інформагенція dpa.

Польща - проти "Північного потоку-2"

Глава МЗС Польщі наголосив, що Варшава не підтримує будівництво "Північного потоку-2". "Ми проти цього проєкту і були проти від самого початку", - нагадав Рау. Варшава вважає, що добудова газопроводу загрожуватиме безпеці в регіоні, а в випадку України створить "безпековий вакуум".

Рау додав, що Польща дбає про диверсифікацію джерел постачання газу. На думку польського міністра, купівля газу в різних країнах, а не тільки в Росії, може бути вирішенням проблеми і для України.

Маас відповів, що Німеччина подбала про те, аби Україна залишалася транзитером для постачання російського газу. "Так само важливо подбати про те, щоб джерело доходів України (...) збереглося", - пояснив він. Глава німецького МЗС додав, що Берлін веде переговори про це не лише зі США, а й із Україною.

Читайте також: Кандидати у канцлери ФРН пригрозили Росії призупинкою роботи "Північного потоку-2"

Польща, Латвія, Литва, Естонія та Україна - найактивніші противники "Північного потоку-2". Проти добудови газопроводу також виступають США, зокрема накладають санкції на судна і компанії, які беруть участь у проєкті. Однак наприкінці травня адміністрація президента США Джо Байдена вирішила не запроваджувати санкції щодо компанії-оператора Nord Stream 2 AG та її генерального директора Маттіаса Варніґа (Matthias Warnig). У Вашингтоні це пояснили національними інтересами США.

Після того Вашингтон і Берлін почали обговорювати, як зменшити геополітичні вигоди Москви і наслідки для України, якщо газопровід запрацює.

Москва на початку червня заявляла, що планує постачати газ до Європи транзитом через територію України і після 2024 року.  Договір на транзит російського газу через Україну чинний до 2024 року.

Газопровід "Північний потік-2" пролягає дном Балтійського моря. Він має доставляти газ із Росії до Німеччини, а звідти - на решту європейського ринку. За даними Nord Stream 2 AG, на кінець березня укладено 95 відсотків газопровідної магістралі, тоді залишалося прокласти лише 93 кілометри труб в данських водах і 28 кілометрів - у німецьких.

Усі три кандидати у канцлери ФРН не виключають зупинки "Північного потоку-2" (28.06.2021)