Хіджаб, чадра, паранджа: у чому різниця?

Відмінності в деяких елементах традиційного мусульманського жіночого одягу часом здаються незначними. Не дивно, що багато хто нерідко плутає нікаб з паранджею або чадрою. Крім того, жінки часто носять різні елементи одягу в поєднанні, що тільки посилює плутанину. Чим відрізняються традиційні головні убори й елементи одягу мусульманок - у галереї DW.

Довгий прямокутний шарф, який вільно обертають навколо голови і кладуть на плечі. Шейли бувають різних кольорів. Такий варіант головного убору найбільш розповсюджений у країнах Персидської затоки.

У більш широкому розумінні хіджаб - це будь-який одяг, який відповідає нормам шаріату. Однак у західних країнах хіджабом називають традиційну жіночу мусульманську хустку, яка повністю закриває волосся, вуха та шию і в більшості випадків злегка вкриває плечі. Обличчя при цьому залишається відкритим.

Цей головний убір складається із двох частин. Одна з них щільно облягає голову на зразок шапочки, інша - це шарф у формі рукава, який вдягають зверху, щоб закрити плечі. Саме слово "аміра" перекладається з арабської як "принцеса".

Накидка з прорізом для обличчя, яка закриває волосся, вуха і плечі та доходить до талії. Хімар поширений на Близькому Сході і в Туреччині.

Довге покривало, що закриває усе тіло з голови до п'ят. Чадра ніяк не кріпиться до одягу і не має застібок, жінка зазвичай сама притримує її руками. Чадра обличчя не закриває, але за бажання жінка може зробити це краєм покривала. Її часто носять у поєднанні з нікабом. Поширена в Ірані.

Головний убір чорного кольору, який повністю закриває обличчя та волосся, залишаючи лише проріз для очей. Нікаб поєднують з іншими видами традиційного мусульманського одягу, наприклад, з абаєю - довгою сукнею з рукавами і без паска. Найчастіше нікаб носять у країнах Персидської затоки, Ємені і Пакистані.

Довге покривало, яке повністю вкриває тіло та обличчя. Проріз для очей в паранджі закритий щільною сіткою - чачваном. Цей вид одягу розповсюджений у Середній Азії та Афганістані.