Гендерно нейтральна мова в Німеччині - Lufthansa не перша

Найбільша німецька авіакомпанія - Lufthansa - днями повідомила, що запроваджує на борту своїх літаків гендерно нейтральні звертання до пасажирів. На практиці це означає, що замість звертань на кшталт "шановні пані та панове" подорожувальників вітатимуть так, аби адресатами себе відчули не лише ті, хто почувається чоловіком або жінкою.  Цього хочуть досягти звертаннями на кшталт "Добрий день", "Добрий вечір", "Шановні гості" або "Щиро вітаємо на борту". Як саме звертатися до пасажирів, вирішуватимуть командири літаків.

Читайте також: Чоловік, жінка… і не тільки, або Біологічні загадки хромосомів

Через упізнаваність німецької авіакомпанії ця новина розлетілася далеко за межі країни. Але рішення Lufthansa не унікальне - воно лише відбиває тренд, який існує у країні останніми роками. На початку липня дослідницький інститут ifo оприлюднив результати опитування серед німецьких підприємств. Воно продемонструвало, що майже кожна третя компанія в країні використовує гендерно нейтральну мову - передусім у зовнішній комунікації (35 відсотків), значно менше у внутрішній (25 відсотків). "Ці результати поширюються на всі галузі економіки, яких торкнулося дослідження. Але воно демонструє також, що в питанні гендерно нейтральної мови ще є куди рухатися", - каже Юлія Фройдінґ (Julia Freuding) з інституту ifo. Серед великих німецьких компаній, у яких працює понад 500 людей, гендерно нейтральну мову використовує близько половини, серед маленьких фірм - суттєво менше.

Бурхлива реакція соцмереж на гендерну нейтральність

Та попри однозначний тренд використання гендерно нейтральних звертань досі дуже неоднозначно сприймається у німецькому суспільстві. Приміром, на рішення Lufthansa деякі користувачі соцмережі Twitter відреагували різко негативно, заявивши, що в майбутньому намагатимуться не користуватися послугами авіакомпанії. Водночас інші хвалять Lufthansa за відкритість та солідарність із ЛГБТІК-спільнотою, називаючи рішення компанії таким, що відповідає духові часу. Дехто навіть вимагає, аби приклад із авіаліній взяли інші великі німецькі компанії - приміром, залізниця Deutsche Bahn чи великі автоконцерни.

Тим більше що серед останніх уже є прецедент - у березні на "гендерно чутливий правопис" перейшов автовиробник Audi, що входить до концерну Volkswagen. У компанії навіть розробили для цього спеціальний посібник, у якому співробітникам на 13 сторінках пояснюють, які слова варто використовувати, а які ні, а також пропонують гендерно нейтральні альтернативи словам, які раніше вживалися переважно у чоловічому роді - від директора, керівника і фахівця до співробітника, учасника і постачальника. 

Позов до суду проти Audi через гендерно нейтральну мову

Ця новина так само викликала бурхливу дискусію в соцмережах, на концерн обвалився шквал злісних коментарів противників гендерно нейтральної мови. Але в Audi, схоже, через це особливо не переймаються. Антонія Ваде (Antonia Wadé) з відділу кадрів компанії була причетна до розробки нових мовних правил. Вона називає реакцію у соцмережах "очікуваною" і нагадує, що гучні слова там - радше правило, ніж виняток. "Ніхто не відмовився від замовленого в нас автомобіля через те, що ми використовуємо гендерно чутливу мову", - сказала вона наприкінці березня в розмові з німецьким виданням Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Читайте також: Гендерні стереотипи і виховання дітей в Україні: за помилки карають матерів

Чи змінилася ситуація за кілька місяців, що минули, невідомо. Але вже у травні один зі співробітників Audi подав позов проти компанії, адже почувається дискримінованим через мовні приписи концерну. "Ми вважаємо, що концерн не може приписувати своїм співробітникам використання певного типу мови", - цитувала тоді одного з адвокатів позивача новинна вебсторінка телеканалу ARD.

Противників гендерно нейтральної мови у Німеччині активно підтримує Спілка німецької мови (VDS). В одній із петицій під гаслом "Кінець гендерній маячні!", яку спілка поширила ще 2019 року і яка за цей час зібрала понад 86 тисяч підписів, ініціатори аргументують свою позицію тим, що між граматичним родом та природною статтю, мовляв, немає прямого зв'язку. При цьому різні гендерно нейтральні новоутворення в німецькій мові противники називають "посміховиськом", а мовні приписи різних інституцій - "диктатом".

Гендерно нейтральна мова - більшість німців проти

Палка суспільна дискусія щодо гендерно нейтральної мови відбивається і на німецькій політиці. Якщо із лав партій лівого спектру (СДПН, Зелені, Ліва партія) лунають голоси переважно на користь гендерно нейтральної партії, то від представників правих партій (ХДС/ХСС, ВДП, АдН) частіше можна почути або відверте несприйняття подібних мовних нововведень, або принаймні скепсис. При цьому соцопитування серед німецького населення показують, що більшість населення гендерно нейтральні зміни в мові не підтримує. Щоправда, дані різних дослідницьких установ почасти суттєво різняться. Частка прибічників гендерно нейтральних конструкцій коливається між 20 та 35 відсотками, противників - між 55 та 70 відсотками, пише видання FAZ.

Читайте також: Мовознавиця про фемінітиви в українській: Час розставить усе на свої місця

Примітно, що критиків чи скептиків щодо гендерно нейтральної мови можна зустріти і серед тих, хто загалом активно бореться за права жінок та ЛГБТІК. Дехто закидає компаніям, які переходять на гендерно нейтральну мову, так званий pink washing - свого роду лицемірство, коли фірми презентують себе громадськості відкритими і розмаїтими, хоча насправді такими не є. А відома представниця Лівої партії Сара Ваґенкнехт (Sahra Wagenknecht), яка ще нещодавно очолювала фракцію партії в Бундестазі, закинула своїй партії, що вона у рік виборів до Бундестагу надто багато уваги приділяє гендерно нейтральній мові: "Коли ми ведемо зверхні дебати про мовні правила та питання стилю життя, ми забуваємо про людей, які особливо в часи пандемії ковіду мають багато соціальних проблем".

Один із головних агрументів прибічників - те, що мова впливає на наше мислення. Мовляв, хто постійно чує професію в чоловічому чи жіночому роді, автоматично уявляє собі представників тієї чи іншої статі - жінку-прибиральницю чи чоловіка-керівника. "Це часто суперечить реальності, адже у більшості сфер нашого суспільства вже зараз присутні всі люди, незалежно від їхньої статі", - йдеться на сайті geschicktgendern.de, який заснувала педагогиня Йоганна Узінґер (Johanna Usinger) з міста Кіль разом зі своїм братом, журналістом Філіппом Мюллером (Philipp Müller). Заснований 2015 року сайт став першим німецьким онлайн-довідником гендерно нейтральних позначень. "Ми почали зі 150 слів, зараз ми маємо вже понад 1600. І їх стає дедалі більше. На нашому сайті є можливість просто надіслати нам слово, якого ми ще не маємо в нашому гендерному словнику. Щодня ми отримуємо нові пропозиції", - каже Узінґер в інтерв'ю проєкту genderleicht.de.