Газова суперечка Молдови й Росії: геополітика чи бізнес? 

Європейський Союз надасть Молдові 60 мільйонів євро для подолання газової кризи. Так Брюссель 27 жовтня відреагував на конфлікт, який розгорівся між Молдовою та Росією через постачання російського блакитного палива. У чому причина цього конфлікту? Ідеться тут лише про господарчу суперечку "Газпрому" з клієнтом щодо ціни, боргів та умов нового контракту? Чи мова про черговий приклад використання Росією природного газу як зброї для досягнення геополітичних цілей? DW зібрала факти, заяви й відкриті питання, які варто враховувати в оцінці ситуації, що склалася.

Читайте також: ЄС звинуватив Кремль у використанні газу як зброї проти Молдови

Відмова "Газпрому" вчергове продовжити договір 2006 року

Буквально до останніх днів Республіка Молдова ще з радянських часів отримувала природний газ виключно з території Росії транзитом через Україну. У 2006 році Кишинів підписав контракт із "Газпромом" на п'ять років, який після цього щороку подовжували на 12 місяців. Однак цьогоріч російський державний концерн вирішив не подовжувати договір, термін дії якого сплив 30 вересня. 

Однак "Газпром" погодився постачати Молдові протягом жовтня 67 відсотків від попереднього місячного обсягу газу, аби до 1 листопада завершити переговори щодо нового контракту. Окрім того, у "Газпромі" заявили про готовність не припиняти постачання газу до 1 грудня, за умови, що Кишинів заплатить газ, вже відібраний у вересні та жовтні.  

Чому "Газпром" почав наполягати на підписанні нового договору саме у 2021 році? Можливе пояснення: коли попередній договір вкотре подовжували, президентом Молдови був Ігор Додон, який вважається проросійським політиком. 

15 листопада 2020 року він поступився у другому турі президентських виборів Майї Санду, яка виступає за зближення Молдови з Євросоюзом. Створена нею ліберальна проєвропейська партія "Дія і справедливість" 11 липня 2021 року перемогла на дострокових парламентських виборах і сформувала новий уряд Молдови. 28 липня голова правління компанії Moldovagaz Вадим Чебан повідомив про те, що з "Газпромом" розпочалися переговори щодо нового газового контракту.

Читайте також: Газова суперечка Росії та України: постраждає Молдова?

Переговори про газ веде адміністрація президента Росії

21-22 жовтня до переговорного процесу щодо майбутніх поставок газу до Молдови в Москві активно долучився заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак. У 2018 році російський президент Володимир Путін призначив Козака, тоді ще віцепрем'єра російського уряду, своїм спецпредставником із торговельно-економічних відносин з Молдовою. 11 серпня 2021 року Дмитро Козак обговорював у Кишиневі з Майєю Санду, згідно з пресрелізом на сайті молдовської президентки, "новий контракт на постачання газу", а також "питання врегулювання придністровського конфлікту". Придністров'я - це невизнаний сепаратистський проросійський регіон на лівому березі Дністра.

Тепер у Москві керівництво Молдови на переговорах із Дмитром Козаком представляли віцепрем'єр, міністр інфраструктури і регіонального розвитку Андрій Спину, відповідальний у молдовському уряді за газопостачання, та віцепрем'єр Владислав Кульмінський, який займається питаннями Придністров'я.

Москва озвучує розмір боргу Молдови

Після того, як переговори у Кремлі з Дмитром Козаком закінчилися безрезультатно, офіційний представник "Газпрому" Сергій Купріянов 23 жовтня вперше публічно у гострій формі порушив тему молдовських боргів. "Нині склалася доволі складна ситуація з поставками російського газу до Молдови, - заявив він. - Провина за це цілковито лежить на владі Молдови. Мова йде про кризу неплатежів з боку Молдови за російський газ".

За словами Купріянова, "на даний момент тіло боргу становить 433 мільйони доларів, а з урахуванням прострочення платежів загальна сума заборгованості становить 709 мільйонів доларів". Він запевнив, що у вимозі погасити заборгованість "немає жодної політики, "Газпром" - акціонерне товариство і не може працювати у збиток, не може допустити втрат податкових виплат до бюджету РФ".

Судячи з того, що пеня за несплату боргу сягнула 276 мільйонів доларів і перевищила 60 відсотків самого боргу, виник він уже доволі давно. Але чому російське акціонерне товариство в інтересах своїх акціонерів не почало вимагати його повернення значно раніше? Чому російська державна компанія не переймалася відповідними виплатами до російського бюджету, наприклад, після рецесії 2015 року і впродовж усього періоду президентства Ігоря Додона (2016-2020 роки) щорічно подовжувала контракт 2006 року?

Учасник переговорів від Молдови Moldovagaz - дочірня фірма "Газпрому"

Черговий раунд переговорів, який відбувся 27 жовтня, цього разу за участю голови "Газпрому" Олексія Міллера, знову закінчився безрезультатно. Специфіка цих переговорів полягає в тому, що інтереси Молдови разом з урядом представляє компанія Moldovagaz, яка є дочірньою фірмою "Газпрому". Російському постачальнику належать 50 відсотків плюс одна акція молдовського покупця його продукції, уряд Молдови володіє приблизно 35 відсотками, понад 13 відсотків контролюють у Придністров'ї.

Через таку структуру власності абсолютно незрозуміло, скільки саме "дочка" насправді заборгувала материнському концерну, стверджує Серджіу Тофілат, кишинівський експерт з енергетики та колишній радник президентки Майї Санду. "У минулому в Moldovagaz пропадали гігантські суми через шахрайство та корупцію. Хто кому скільки заборгував, потрібно було б з'ясувати в ході всебічної перевірки фінансової звітності цієї компанії, проте такого аудиту ніколи не було", - заявив він у розмові з DW. На переговорах із Москвою Кишинів тепер вимагає проведення незалежного аудиту під час визначення розміру боргу.

Основні обсяги газу в Молдові споживає сепаратистське Придністров'я

Специфіка газового ринку Молдови полягає в тому, що основну частину російського блакитного палива споживає сепаратистська територія - невизнана Придністровська республіка. Потреба країни в газі становить приблизно три мільярди кубометрів газу на рік, при цьому на правий берег Дністра зі столицею Кишиневом припадає близько 1,1 мільярда кубометрів, тоді як майже дві третини споживають на лівому березі річки.

Щоправда, там знаходиться Молдовська державна районна електростанція. "Вона споживає приблизно одну третину всього газу, який імпортується до Молдови. За рахунок цього газу виробляється вся електроенергія, яку ми споживаємо", - пояснює віцепрем'єр Молдови Андрій Спину.

За даними російського інформаційного агентства "Інтерфакс", "влада Придністров'я не платить "Газпрому", використовуючи гроші з "газового рахунку" на соціальні потреби регіону. Борг Придністров'я за газ становить майже 7,4 мільярда доларів".

Чи пов'язані газові переговори з НАТО, СНД, ЄАЕС та "Кримською платформою"?

У ході переговорів російська сторона пропонує Кишиневу в обмін на дешевший газ відмовитися від угоди про вільну торгівлю з ЄС, відкласти узгоджену з Брюсселем лібералізацію енергетичного ринку Молдови і приєднатися до Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), стверджувала британська газета Financial Times 27 жовтня із посиланням на джерела, ознайомлені з перебігом переговорів.

Непрямим підтвердженням цього повідомлення можна вважати заяви, зроблені головою Ради Федерації РФ Валентиною Матвієнко 20 жовтня в Афінах, де вона в рамках Європейської конференції голів парламентів зустрілася з головою молдовського парламенту Ігорем Гросу.

"Ми розраховуємо, - сказала Матвієнко, - що Кишинів зможе зберегти баланс між європейськими прагненнями, що добре, але й не втратить взаємодії з євразійськими економічними структурами, не розриватиме зв'язку з країнами СНД... і зберігатиме позаблоковий статус". Іншими словами, не прагнутиме до вступу в НАТО.

Судячи з виступу Валентини Матвієнко, Москва має й інші політичні вимоги. "Нас не може не турбувати, що президентка Молдови, - зазначила спікерка Ради Федерації РФ, - вважала за можливе брати участь у так званому саміті "Кримської платформи" в Києві - явно грубо антиросійському заході. Це її право, але, звичайно, ми не можемо не враховувати це у нашому подальшому діалозі й побудові наших відносин у майбутньому".

25 жовтня прем'єр-міністерка Молдови Наталія Гаврилиця заявила, що її уряд не обговорює питання виходу країни із СНД.

Молдова вперше закуповує газ у Євросоюзу

В умовах тривалих переговорів з Росією та оголошеного молдовським парламентом 22 жовтня надзвичайного стану тривалістю в 30 днів Молдова вперше у своїй історії почала закуповувати блакитне паливо в Євросоюзі.

25 жовтня державна компанія Energocom уклала контракт на пробне постачання одного мільйона кубометрів газу з польською компанією PGNiG. "Ми отримали перший досвід купівлі газу на міжнародному ринку", - наголосила прем'єрка Молдови. 26 жовтня такий же невеликий обсяг країна закупила в нідерландської компанії Vitol, 27 жовтня було законтрактовано ще 1,5 мільйона кубометрів. Тендер виграли міжнародна компанія DXT Commodities та польська PGNiG.

Закуплений газ може бути російського походження, а також, наприклад, норвезьким, нідерландським або регазифікованим зрідженим газом. Технічні можливості для фізичної доставки блакитного палива є як з боку України, в тому числі і в обхід Придністров'я, так і по введеному в експлуатацію 5 жовтня цього року газопроводу Ясси-Унгени-Кишинів з боку Румунії, яка своєю чергою з'єднана з газотранспортною системою ЄС і сама видобуває газ.

За якими цінами Кишинів купує газ у ЄС, не повідомляється. За словами Наталії Гаврилиці, "це близько 1000 доларів за тисячу кубометрів". Від "Газпрому" Молдова отримує газ у жовтні за 790 доларів. У разі підписання довгострокового контракту Кишинів хотів би знижку в 50 відсотків від ринкової ціни, російський постачальник пропонує 25 відсотків, але тільки за умови погашення боргу в 709 мільйонів доларів упродовж трьох років.