Грузія: євроатлантична інтеграція чи курс на Москву?
17 липня 2023 р.
В Україні досі аналізують результати вільнюського саміту НАТО, що відбувся минулого тижня у литовській столиці. Головною темою зустрічі на вищому рівні була, звісно, війна Росії проти України. Грузію ж у ході саміту згадали лише побіжно, закликавши "працювати над реформами". 2008 року на саміті НАТО у Бухаресті обидві країни - Україна та Грузія - сподівалися наблизити членство в альянсі. Сьогодні ж західний курс Грузії вже не настільки очевидний.
"Втома від НАТО" в Грузії
"Якби Грузія вже була членом НАТО в 2008 році, не було б ні війни, ні російської окупації. Здається, що для Грузії існує скляна стеля", - каже спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі.
Грузія вступила у війну з Росією у серпні 2008 року. Після п'ятиденного воєнного конфлікту Кремль оголосив про визнання незалежності регіонів Абхазії та Південної Осетії, а російські війська дислокуються там і досі.
На саміті НАТО в Бухаресті в квітні 2008 року, лише за чотири місяці до початку цієї війни, Північноатлантичний альянс заявив, що як Грузія, так і Україна у майбутньому зможуть приєднатися, але Тбілісі та Київ тоді не отримали чіткого плану з підготовки до членства. У комюніке, оприлюдненому на останньому саміті у Вільнюсі, НАТО підтвердило Бухарестську декларацію.
Через 15 років після обіцянок, даних у Бухаресті, Грузія так і не отримала План дій щодо членства або конкретних часових рамок приєднання. Директор Грузинського інституту політики Корнелі Какачія у розмові з DW сказав, що такий стан справ призвів у Грузії до "втоми від НАТО".
"Грузія була першою жертвою російського вторгнення. При тому, що вона найактивніше брала участь у таких місіях НАТО, як в Іраку та Афганістані, де вона жертвувала своїми солдатами, і чекала, що НАТО винагородить за це", - сказав Какачія.
Читайте також: Кількість авіарейсів між Москвою та Тбілісі збільшують
Амбіції похитнулися
Експерти нагадують, що членство в НАТО передбачає більше, ніж військовий внесок: йдеться про сильний та довгостроковий політичний курс. А це, схоже, стало ахіллесовою п'ятою грузинської політики.
Хоча Тбілісі офіційно говорить про свою відданість євроатлантичному курсу, уряд робив і заяви, які радше свідчать про протилежне.
"Я думаю, що всі знають причину", - сказав прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі на Форумі глобальної безпеки GLOBSEC у Братиславі, відповідаючи на запитання про причини російського вторгнення в Україну. "Однією з головних причин було НАТО, розширення НАТО. Тому ми бачимо наслідки", сказав він. Ця заява викликала негативну реакцію як у Грузії, так і за кордоном.
"Важко собі уявити, щоби в НАТО підтримували країну, прем'єр-міністр якої, повторюючи риторику Путіна, звинувачує Альянс у війні в Україні", - написала колишня дипломатка і експертка з питань відносин НАТО та Грузії Ната Корідзе у колонці на сайті Civil.ge.
Прем'єр-міністра Грузії на останньому Вільнюському саміті серед гостей не було. ЗМІ повідомляють, що його прямо просили не приїжджати. Грузію на заході представляв міністр закордонних справ Ілля Дарчіашвілі.
Читайте також: Що потрібно знати про п'ятиденну війну Росії та Грузії
Альтернативи членству?
Керівниця відділу вивчення миру в Кавказькому університеті Ека Акобія вважає, що нерішучість НАТО відносно Тбілісі слід пов'язувати з тим, що Грузія має спільний кордон з Росією.
Хоча у НАТО мають залишатися відданими своїй політиці відкритих дверей, в Північноатлантичному альянсі водночас "не хочуть створювати своїм розширенням проблеми і тому пропонують для країн-претендентів різні формули, які не передбачають членства".
Проте Грузія має ще один бар'єр на шляху приєднання до НАТО. Заведено вважати, що країна, де триває воєнний конфлікт або частина якої окупована іншою країною, не може приєднатися до цього оборонного союзу. Деякі експерти радять грузинській владі йти курсом на приєднання до НАТО без контрольованих Москвою грузинських регіонів, але з можливістю розширення у майбутньому, коли Тбілісі зможе відновити контроль над цими територіями.
Читайте також: Помічник генсека НАТО підтвердив політику відкритих дверей щодо Грузії
Розворот на Росію
Оглядачі зауважують, що Грузія останнім часом повертається в орбіту російського впливу. Критики нинішньої влади стверджують, що ці зміни зовнішньополітичного курсу напряму слід пов'язувати з персоною засновника правлячої партії "Грузинська мрія", колишнім прем'єр-міністром Бідзіною Іванішвілі. Це бізнесмен, який у 1990-их роках зробив свої статки у Росії. Незважаючи на те, що офіційно Іванішвілі залишив політику, оглядачі вважають, що він і надалі має великий залаштунковий вплив.
З минулого року торговельні відносини між Тбілісі та Москвою стали тіснішими, що викликало занепокоєння можливістю обходу санкцій через територію Грузії. Це, у свою чергу, погіршує зв'язки Грузії з Україною та її союзниками.
"Важливо, щоб Грузія відповідала демократичним цінностям, у які ми всі віримо", - заявив у травні генеральний секретар НАТО Єнc Столтенберг. "І, звісно, ми також очікуємо, що союзники поза НАТО дотримуватимуться санкцій і не будуть полегшувати Росії фінансування та організацію агресивної війни проти України".
Політолог Какачія каже, що, враховуючи всі нещодавні зовнішньополітичні рішення, партнери Грузії на Заході можуть очікувати від Тбілісі "змін у тому, куди показують стрілки компасу відносно України та політики щодо Росії". Він додав, що майбутнє Грузії залежить від результату війни в Україні.
"Через свою географічну вразливість Грузії доводиться стрибати вище голови, щоби не зникати з поля зору Заходу. Якщо Україна виграє війну, це змінить правила гри для вступу Грузії в НАТО", - вважає він.