Functional Food: їжа на всі випадки життя

На інше дарма й сподіватися, пояснюють у своїй книжці „Брехня про йогурт” інженер-технолог харчової промисловості Марита Фольборн та хімік Влад Жоржеску. На 250 грамів найдорожчого кисломолочного продукту йде, наприклад, одна ціла полуниця, в дешевших - міститься не більше половини ягоди. Решта шматочків - це „збагачені” цукром та лимонною кислотою вичавки, що залишаються від желе, мармеладів, соків. А „неповторний” полуничний аромат імітує спеціальний плісеневий грибок, який вирощують на тирсі певного виду австралійських дерев:

„Харчова промисловість дурить нас, уводить в оману й ставить на кін наше здоров’я. Ідеться про одне: з якомога дешевшої сировини виробити якомога більше товарів та продати їх якомога дорожче. Для цього упакування має ставати дедалі барвистішим і привабливішим, реклама – переконливішою, а асортимент постійно оновлюватися, відповідати духові часу. Останній „крик” на ринку – це, так званий, Functional Food – функціональне харчування.”

Біфідумбактерії в йогурті нормалізують роботу шлунку, комплекс вітамінів у лимонаді поліпшує зір, водорості в майонезі сприяють виведенню з організму солей важких металів, пиво з гуараною добре впливає на емоційний стан, збагачене мікроелементами морозиво знижує кров’яний тиск, покупцям пропонують навіть – цитуємо українського виробника - „пряники з органічним залізом із крові забійної худоби, які мають протианемійні та імуномоделювальні властивості”. Фантазія в змаганні за наші гроші не знає меж. Незабаром аптеки стануть непотрібні. У супермаркетах ми знайдемо все, що „добре для кісток, для серця, нирок”, що „запобігає інфарктові, діабетові, ожирінню”... Фахівець із проблем харчування, професор Мюнстерського технічного інституту Ґідо Риттер:

„Харчові продукти, від яких ми очікуємо більшої користі, аніж від уже знайомих нам, передусім заспокоюють сумління споживача. „Нарешті я роблю щось для свого здоров’я”, - гадає покупець. Випив склянку соку з 11-ма вітамінами, й можна забути про яблука та лимони, не треба витрачати час на різання овочевих салатів. Заняття в тренажерному залі замінить білкова фітнес-суміш – он які м’язи в чоловіка, що усміхається з пакунка. Від зайвої ваги врятують не біг чи гімнастика, а знежирені вироби. Ну й що, що вони дорожчі, зате як зручно! Виробники функціональної їжі обіцяють здорове, безтурботне життя, й нам залишається тільки вірити їм на слово, бо закон не зобов’язує до виконання цих обіцянок. Тому експерти дуже вітають рішення ЄС - заборонити в харчовій галузі необґрунтовану, нічим не доведену рекламу. Хочеш продавати, наприклад, корисний для здоров’я дітей фруктовий йогурт, надай наукові дані, які підтвердять, що твій продукт справді йде на користь дитячим організмам. Однак, аби довести це, потрібно 2-3 роки ретельних лабораторних досліджень. І обійдуться вони приблизно в півмільйона євро. Занадто тривалий та задорогий процес навіть для великих харчових концернів.”

Утім, зауважують фахівці, не варто сподіватися, що нові законодавчі норми покладуть край шахрайству на ринку функціональних продуктів. Промисловість, як завжди, домоглася перехідного періоду, тобто, кілька років наявні товари ще можна буде продавати. У винахідливих маркетологів Nestle, Kraft та інших концернів буде час, аби знайти вихід із скрутного становища. „Покупці, на жаль, мають пильнувати самі, причому постійно”, - каже експерт з питань харчування Центру захисту споживачів федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія Анґела Клаузен:

„Ми маємо сьогодні величезний вибір продуктів з найрізноманітнішими добавками. Якщо особливо не придивляючися до етикеток, щодня вживати поспіль усі ці мікроелементи, біологічно активні речовини, вітаміни, пробіотики, то дуже швидко можна досягти межі, за якою начебто корисне стає для здоров’я шкідливим.”

Раніше вважалося, що чимало хвороб спричиняє брак в організмі певних вітамінів та мінеральних речовин. Тепер науковці дедалі більше переконуються, що передозування їх загрожує ледь не гіршими наслідками. Так, у скандинавських країнах нещодавно вилучили з продажу батончики та сухі суміші для сніданків, збагачені залізом. Федеральний інститут оцінки ризику закликає поширити заборону й на Німеччину. Керівник установи, професор Рольф Ґросклаус:

„Відомо, що деякі серцево-судинні захворювання та певні види раку можуть виникнути саме через надлишок заліза. Цей мікроелемент має здатність накопичуватися в організмі, й якщо роками вживати продукти - нерідко на додачу до вітамінів - що містять його, то порушується баланс між про- та антиоксидантами. Активізується дія шкідливих вільних радикалів, які змінюють структуру мембран і токсично впливають на тканини.”

250 грамів маргарину „becel pro aktiv” відомого й українським споживачам виробника, корпорації Unilever, коштує в німецьких супермаркетах майже три євро. Звичайні замінники масла, без лікувальної дії, можна купити за 70-80 центів, але „becel pro aktiv” на полицях не залежується. Цей продукт містить фітостерол – рослинну речовину, що блокує всмоктування в кишечнику шкідливого холестерину. Інструкція щодо можливих побічних наслідків від уживання маргарину налічує 12 сторінок. Зокрема, в ній чітко вказано, що „becel pro aktiv” підходить винятково людям із підвищеним рівнем холестерину в крові. Та й тим рекомендують змащувати не більше двох бутербродів уранці та ввечері. І про це обов’язково треба поінформувати свого лікаря. Експерт Центру захисту споживачів Анґела Клаузен:

„Це один із моментів, який ми найбільше піддаємо критиці. Ми вважаємо, що продукти харчування мають бути безпечними для всіх людей. А якщо перед тим, як сісти за стіл, треба вивчати рекомендації для запобігання ризикам та небажаним наслідкам, то такі вироби справді ліпше продавати в аптеках.”

Обурює Анґелу Клаузен також те, що популярний нині фітостерол почали додавати в йогурти, солодкі сиркові маси, фруктові молочні напої. „Вони стоять на полицях поряд із продуктами типово дитячого асортименту, - каже експерт. - У майже однакових пляшечках, схожих за формою, кольором та розміром”:

„Удома в холодильнику діти не зможуть відрізнити, де їхній сирок чи йогурт, а де для батьків – з фітостеролом. А ця речовина разом з холестерином не пропускає в шлунковий тракт вітаміни та життєво важливі для дитячих організмів мінеральні речовини. Небезпечно вживати такі продукти й вагітним. Що ж робити, аби члени родини помилково не хапали не свою склянку? Раз і назавжди розподілити полиці? Верхня – татова, потім – мамина, ще нижче – бабусина... Я побоююся, що з такими темпами розвитку функціонального харчування незабаром нам доведеться мати окремі холодильники...”

Один із рецензентів книги „Брехня про йогурт” назвав її кримінальним детективом, який варто гортати перед кожним відвідуванням супермаркету:

„Ми наїдаємо собі хвороби. І харчова промисловість дбає про те, щоб покупці не зіскочили з цієї голки. Концерни жодним чином не зацікавлені, аби люди їли менше і, передусім, здорову їжу. Спочатку нам пропонують прикрасити вечір перед телевізором чіпсами, пивом, шоколадом. А на той випадок, коли від зайвих кілограмів з’явиться задишка, підніметься холестерин чи цукор, на полицях уже чекають знежирені, дієтичні продукти. Головне - ні в чому собі не відмовляти...”

За матеріалами німецької преси