Європейська преса про атаку дронів на Москву

Газета Times з Великобританії коментує атаку дронів на Москву 30 травня:

"Ця повітряна атака, яку можна розглядати як пряму відповідь на тяжкі російські атаки дронів та ракет на Київ останніми днями, без сумнівів, посилила український дух. Однак прорив у серце російської влади - необов'язково розумний крок. Існує небезпека відчуження західних союзників України, які намагаються уникнути ескалації цього конфлікту. Звичайні дрони, використані для атаки на Москву, яка, очевидно, занепокоїла російського президента Путіна, Захід не надавав. Але ця операція, що викликала широкий суспільний резонанс, може змусити топових політиків НАТО нервувати. Особливо президента США Байдена, який наполягав на тому, аби Україна не використовувала високотехнологічну зброю, надану їй для оборони, для атак на російську територію. НАТО зобов'язалося підтримувати Україну у протистоянні агресії, як запевнив минулого тижня Білий дім. Але Альянс не перебуває у стані війни з Росією та не має наміру це змінювати. Україна має брати до уваги ці вагання, навіть якщо вона зі зрозумілих причин намагається змусити Росію платити за невибіркові обстріли свого населення".

Читайте також: Атака дронів у Москві та Підмосков'ї: що відомо

"Україна має себе стримувати"

Нідерландська De Telegraaf з Амстердама також звертає увагу на ризики для Києва:

"Якщо Україна дійсно здійснила атаку дронами на Москву, вона грається з вогнем. Спрага помсти велика - з огляду на тривалі безжалісні повітряні удари Росії та воєнні злочини, але якщо Україна хоче зберегти підтримку Заходу, вона має себе стримувати. НАТО вже перейшло червоні лінії на кшталт поставок далекобійних ракет, винищувачі F-16, імовірно, будуть наступними, утім, завжди із застереженням, що це озброєння не повинно використовуватися на російській території. Це означає, що українська армія має відбиватися однією рукою. З огляду на страждання, завдані цій країні, це майже аморально, але це реальність. (…) Президенту Зеленському треба буде зберігати холодну голову, аби не втратити підтримку Заходу".

Читайте також: На Кубані вкотре палав нафтопереробний завод - через удар дрона

Німецька Frankfurter Allgemeine Zeitung з Франкфурта-на-Майні пише:

"Наскільки великою є політична шкода, завдана російському режиму, нині момент важко оцінити. Але очевидно, що вона є набагато серйознішою за матеріальну. Російській пропаганді знову важко пояснювати те, що сталося, так само як це було після атаки дрона на московський Кремль на початку травня та прориву озброєних російських бійців у Бєлгородську область минулого тижня. Ці події - ознака власної слабкості, їх дуже важко використати для патріотичної мобілізації населення. Тож влада, включно з президентом Володимиром Путіним особисто, та її рупори робили у вівторок вигляд, наче нічого такого не сталося. Але в тому, що в Москві за зачиненими дверима панує така сама тиша, варто сумніватися. (…) Для української влади такі атаки дронів є ризиком, адже можуть спричинити недовіру з боку союзників через побоювання, що західну зброю можуть прямо застосовувати для ударів по російській території. Тим більше, що зараз - на відміну від минулих атак, - не було влучань у важливі військові об'єкти. Але можна припустити, що для України це вартує того, аби посіяти таким чином сум'яття в Росії".

Атака дронів на Москву - "ефект бумеранга"

Інша німецька газета - берлінська tageszeitung - пише:

"Спрацьовує ефект бумеранга: війна, відповідальність за яку вони відкидають, яку вони виправдовують та не хочуть бачити, повертається до них у формі дронів, спрямованих проти їхніх будинків. Це поширює страх. "Там садочок мого сина. Як я тепер маю спокійно спати?" - запитується дехто, хто досі, очевидно, міг спокійно спати попри те, що за тисячу кілометрів бомбили садочки інших синів та дочок - російськими руками. Багато москвичок та москвичів завдяки безпілотнику розуміють, що від стабільності, про яку багато говорив президент Володимир Путін, уже давно нічого не залишилося. Російська держава вразлива, вона не може гарантувати безпеку своїх громадянок і громадян. Певно, через це він реагує стримано: як після атаки дрона на Кремль чотири тижні тому, недавньої навали проукраїнських угруповань у Бєлгородській області, так і тепер після атаки на московські житлові будинки. Цькування та погрози можна почути з тих самих боків, з яких уже місяцями доносяться цькування та погрози. Зі всією рішучістю Кремль дотримується курсу на "необхідність спецоперації". Відійти в бік, а тим більше відступитися - для Москви не варіант".

Газета Westdeutsche Allgemeine Zeitung з німецького Ессена звертає увагу:

"Уперше населення російської столиці отримує враження про жах, через яких доводиться проходити людям в Україні з лютого минулого року. Уже атака російських добровольчих військових формувань, які воюють на боці України, на Бєлгородську область у середині травня викликала надзвичайне занепокоєння. Підбурювачам війни у Москві дедалі важче прикривати те, що вони розв'язали. Чи призведе це до переосмислення або ж навіть до ширших протестів серед російського населення, - питання відкрите. Повстання в Росії проти війни було б найкращим способом її припинити".

Видання Berliner Morgenpost з Берліна зазначає:

"Війна в Україні набуває нової динаміки. На фронтах майже немає зрушень. З нового - масовані атаки дронами на Київ, які з середини травня посилилися. Ця війна ведеться не лише на полі бою. Українці зацікавлені в тому, аби посіяти серед населення та еліт Росії сумніви в системі Путіна. Росія хоче виснажити українців, зламати їхній опір ще до того, як розпочнеться справжній весняний наступ. Атаки дронами - частина цієї стратегії на знищення, якої дотримується Путін. Колись - це його розрахунок - населення від Вашингтона до Берліна втомиться від війни. Заклики до переговорів тоді мають ставати дедалі гучнішими. Війна дронів - це також психологічна війна".