Європарламент підтримав 50 мільярдів євро допомоги Києву

Європейський парламент переважною більшістю голосів підтримав ініціативу Європейської комісії створити спеціальний Фонд допомоги Україні на суму до 50 мільярдів євро. У вівторок, 17 жовтня, "за" проголосували 512 євродепутатів, "проти" - 45, 63 утрималися. 

Цьому голосуванню передував аналіз плану Єврокомісії двома парламентськими комітетами: з бюджету та закордонних справ, після чого вони ухвалили новий документ. З одного боку, в ньому повністю і беззастережно підтримується програма допомоги Україні, а з іншого - висуваються додаткові умови для її надання. Саме за цю пропозицію і проголосував Європарламент. У чому її суть?

Члени комітетів підняли рівень амбітності проєкту, додавши два пункти: посилення підзвітності та задіянняросійських заморожених активів. Ці вимоги активно підтримали інші депутати під час дебатів, що передували голосуванню, 16 жовтня. Безпрецедентна кількість парламентаріїв висловилися за конфіскацію активів РФ, а також на користь створення системи стримувань і противаг для запобігання корупції в рамках Фонду допомоги Україні.

Запобігання корупції

Європарламент вимагає, щоб Фонд допомоги Україні ґрунтувався на послідовному плані реконструкції (його також називають "план України"). Він має бути підготовлений українським урядом після консультацій із представниками громадянського суспільства і чітко відповідати критеріям для вступу до ЄС. Потім план має затвердити Верховна Рада і передати на схвалення Євросоюзу. За словами єврокомісара з бюджету Йоганнеса Гана, Брюссель уже надає Києву сприяння в підготовці цього плану.

У план України має бути внесено перелік заходів щодо проведення реформ і залучення інвестицій, а також якісні та кількісні показники, що демонструють реалізацію цих заходів. До них має додаватися орієнтовний графік усіх етапів плану. Євродепутати наполягають, щоб і Київ, і Брюссель своєчасно інформували їх про кожен крок, пов'язаний із Фондом допомоги Україні. 

Використання заморожених російських активів

У документі, за який проголосував Європарламент, міститься наполеглива рекомендація використати для відновлення України заморожені російські активи, причому, інтегрувавши їх у Фонд допомоги у вигляді грантів. "Росія та її союзники мають заплатити за шкоду, завдану Україні", - сказано в тексті. На переконання Європарламенту, Євросоюз і його члени в тісній співпраці з іншими інституціями та країнами мають створити правову основу для конфіскації держактивів РФ, щоб фінансувати відновлення України і виплатити компенсації жертвам російської агресії. 

Депутати впевнені, що це допускається звичайним міжнародним правом "або як колективний контрзахід у відповідь на порушення Росією основоположного принципу, що забороняє агресію, або як акт колективної самооборони відповідно до статті 51 Статуту ООН".

Читайте також: Допомога Україні: Європа дасть удвічі більше, ніж США

Будь-які активи разом із доходами від них, конфісковані у зв'язку з російською агресією в Україні у Росії, інших держав, а також юридичних і фізичних осіб, будь-які доходи, отримані від управління активами РФ, замороженими відповідно до санкцій ЄС, можуть бути використані як гранти Україні, вважають депутати Європарламенту. Умовою для цього вони називають дотримання норм міжнародного права.

Всеосяжна підтримка 

Під час дебатів у Європарламенті більшість депутатів, які взяли слово, з ентузіазмом підтримали Україну і план Єврокомісії та парламентських комітетів. Європарламентарі наголошували, наскільки важливим зараз, через 600 днів після початку повномасштабної російської агресії, є такий потужний сигнал Україні та міжнародним партнерам про прихильність Євросоюзу підтримці українського народу і про його зобов'язання перед ним. Особливо в умовах невизначеності подальшої допомоги з боку США.

Віталося й те, що план ЄС покликаний сприяти зміцненню демократії в Україні та підвищенню добробуту її жителів. "Відновлення української економіки стане найбільшим символом поразки Росії", - зауважив парламентарій від Литви Пятрас Ауштрявічюс. "Україна майбутнього стане зразком для інших", - заявила німкеня Віола фон Крамон-Таубадель (Viola von Cramon-Taubadel). 

Критика плану допомоги Україні

Водночас прозвучала як більш, так і менш конструктивна критика окремих аспектів плану та ініціативи загалом. Депутати говорили про нульовий рівень толерантності до потенційного нецільового використання коштів Євросоюзу і необхідність максимально знизити ризик корупції у Фонді допомоги Україні. "Має бути забезпечена прозорість і звітність щодо кожного центу", - вказала фон Крамон. Серед інших конструктивних пропозицій пролунали ідеї скласти список кінцевих бенефіціарів, щоб мати змогу стежити за грошима, і про демократичний контроль фонду з боку Європарламенту. 

Литовський депутат Андрюс Кубілюс запропонував запровадити посаду уповноваженого ЄС з відновлення України та створити спеціальне агентство. "Нам потрібні більш ефективні інститути з боку ЄС", - підкреслив він. Фонд допомоги Україні він назвав "сучасним планом Маршалла", а саму Україну - "країною можливостей", однак додав, що для реалізації цього амбітного плану знадобиться набагато більше, ніж заплановані 50 мільярдів євро, а саме - понад 380 мільярдів на найближчі десять років. 

Вихід один: конфіскувати всі 300 мільярдів заморожених російських активів, переконаний доповідач Європарламенту щодо Росії. На тому ж наполягає і польський депутат Влодзімеж Тимошевич. За його словами, адресованими до Ради ЄС, "вчинені воєнні злочини виправдовують цей захід".

Читайте також: Коментар: Допомога Україні від США слабшає, ЄС підхопить

Ще два критики процитували нещодавнє інтерв'ю колишнього глави Єврокомісії Жан-Клода Юнкера виданню Politico, в якому він назвав Україну "країною, корумпованою на всіх рівнях суспільства" і застерегли від створення фонду. Представники лівих говорили, що Україна ніколи не розплатиться за кредитами, що її "розпродадуть" або "розкрадуть західні бізнесмени" і "колонізує Євросоюз". "Це можливість для масового збагачення мізерної меншості українських олігархів і транснаціональних фінансових корпорацій у країні, сумнозвісній своєю корумпованістю", - заявила ірландська депутатка Клер Дейлі від Лівої групи в Європарламенті. 

Відповідь на критику

"Це буде одна з найбільш контрольованих фінансових операцій, які ми коли-небудь бачили", - запевнив доповідач по Фонду допомоги Україні німецький депутат Міхаель Ґалер (Michael Gahler). Він додав, що в Україні є політичні основи, суспільний запит і воля справжніх реформаторів і громадянського суспільства, аби не допустити корупції.

"Єдиний, хто хоче колонізувати Україну, - це Путін", - зазначив він. А інвестиції в Україну зроблять її безпечнішою: "Ніхто нічого не забере, але буде зацікавленість у тому, щоб країна залишалася безпечною і стояла на боці свободи і демократії, і ця країна в результаті стане активом для ЄС".

Пропозиція Єврокомісії

Фонд допомоги Україні має забезпечити стабільну і передбачувану фінансову підтримку країни в період з 2024 по 2027 рік. До нього входитиме пряма підтримка у вигляді грантів і кредитів, мобілізація приватних інвестицій в Україну шляхом надання гарантій і змішаного фінансування, а також фінансування програми розвитку центральних, регіональних і муніципальних органів влади та громадянського суспільства України для приведення у відповідність до норм ЄС.

Орієнтовна частка позик становитиме дві третини (33 мільярди євро), а грантів - одну третину (17 мільярдів євро). Європарламент і Рада ЄС щорічно ухвалюватимуть рішення про остаточний розподіл коштів у рамках бюджетної процедури. За використанням коштів має стежити незалежна група аудиторів, призначена Єврокомісією. 

Фонд має бути повністю схвалений до кінця року, щоб забезпечити безперервну підтримку України з січня 2024 року. Наступний етап - тристоронні переговори Єврокомісії, Ради ЄС та Європарламенту.