ЄС проти Орбана: одна перемога в кишені Києва - що далі?

Останній саміт Європейського Союзу в цьому році став історичним. Тепер 14 грудня 2023 року залишиться в анналах як день, коли Україна та Молдова отримали запрошення до початку переговорів про вступ у ЄС, а Грузія стала країною-кандидаткою. Що це означає на практиці?

Офіційна частина переговорів розпочнеться після того, як країни виконають умови, перелічені Єврокомісією 8 листопада. У випадку України це означає імплементацію всіх семи "домашніх завдань". Для цього є строки: звіт про проведення Україною реформ буде представлений Єврокомісією в березні 2024 року.

ЄС готується розпочати дискусії з Києвом

У листопаді Єврокомісія оголосила, що Україна виконала понад 90 відсотків реформ у рамках семи рекомендацій - тобто їй залишилося менше 10 відсотків. Тоді ж високопоставлений чиновник ЄС сказав DW, що "не можна гаяти час", і якщо саміт вирішить почати переговорний процес, то буквально наступного дня команда з Брюсселя вирушить до Києва.

Це будуть попередні дискусії з українським керівництвом. Прем'єр-міністр Бельгії Александер Де Кро оголосив на саміті, що вони почнуться вже в понеділок, 18 грудня - у перший же робочий день після саміту. Єврокомісія поки що не підтверджує цю дату. "Ми готуємо наступні кроки цієї процедури", - відповіли там на запит DW.

Тим часом Верховна Рада України вже ухвалила необхідні закони про зміцнення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції. Також український парламент схвалив зміни до законів про права нацменшин після погроз Угорщини заблокувати старт переговорів, якщо її вимоги щодо мови освіти не будуть виконані. Ці чотири закони вже підписані президентом Володимиром Зеленським і чекають на впровадження. Крім того, уряд вніс на розгляд Ради законопроєкт про лобіювання.

Щойно Єврокомісія відзвітує про виконання умов, країни Євросоюзу повинні будуть затвердити "переговорні рамки" - технічний документ, що визначає хід перемовин. Після цього буде скликана міжурядова конференція, яка і знаменує відкриття переговорів.

Від перемовин до вступу знадобиться час

Утім старт перемовин не означає швидкого вступу України до ЄС. Глава Європейської Ради Шарль Мішель заявляв про мету завершити нинішній етап розширення ЄС до 2030 року, проте є думка, що ці строки нереалістичні.

"Думаю, варто без сорому сказати, що в Україні існує проблема корупції", - зазначила політологиня з аналітичного центру Центру європейської політики (EPC) Теона Лаврелашвілі. "Розширення ЄС ґрунтується виключно на виконанні умов, і навіть коли переговори про вступ почнуться, ці умови нікуди не подінуться. Не можна забувати, що прийом нових членів до Євросоюзу ґрунтується на заслугах, поблажок не буде", - зауважила вона.

Є приклад Туреччини, яка подала заявку на вступ до ЄС у 1987 році, статус кандидата отримала через 12 років, а переговори про вступ розпочала ще через шість років (потім переговорний процес був заморожений, але цього року Туреччина попросила його відновити на етапі виконання лише 19 з 35 умов. - Ред.).

Зазвичай весь процес від подачі заявки на вступ до отримання членства триває близько 10 років, а на переговори в середньому йде п'ять. Найшвидше переговори про вступ провели Австрія, Фінляндія та Швеція - трохи менше ніж за два роки, а ось Хорватії знадобилося майже вісім років від початку переговорів до вступу в ЄС.

"Як робиться ковбаса" чи Шольц - рятівник саміту

Сам факт того, що країнам ЄС вдалося вийти з глухого кута і запросити Україну до початку переговорів - це геополітичний меседж підтримки і прийняття. "Це рішення - потужний сигнал Києву, що одночасно боротися з російським вторгненням і продовжувати реформи варте таких зусиль, і що стратегія Москви, яка полягає в очікуванні ослаблення європейської єдності щодо України, може виявитися прорахунком", - сказав старший аналітик з питань України Міжнародної кризової групи (International Crisis Group, ICG) Саймон Шлегель.

Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, який, як і багато інших, не очікував такого швидкого і безболісного рішення щодо України, розповів журналістам, як вдалося його досягнути. Накласти вето до останнього погрожував прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, але вихід зі становища знайшов канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz).

"У нас були хороші дебати, але під кінець я зрозумів, що досягти угоди буде складно. І тут Шольц запропонував Орбану: для вас було б можливо ухвалити рішення, не перебуваючи в залі? За законом це можливо, якщо є одностайна думка, за відсутності Угорщини", - розповів Рютте.

Орбан вийшов з залу під час голосування на "кілька хвилин". "Я думаю, що це був хороший хід. Шольц вніс таку пропозицію, і я подумав "блискуче"! І це спрацювало!", - розповів Рютте. А прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас пообіцяла журналістам, що коли-небудь опише цей епізод у своїх мемуарах. "Цікаво ж знати, як робиться ковбаса!" - пожартувала вона.

Читайте також: Переговори про вступ України до ЄС. Що пишуть про рішення у Німеччині

Чи можна врятувати заблокований макрофін?

Однак з заблокованою Орбаном макрофінансовою допомогою Україні на 50 мільярдів євро подібний трюк не вийде, оскільки це пов'язано з бюджетами і процедура надто складна, попередив Рютте. Втім Україні не варто впадати у відчай, адже на найближчі тижні "гроші в неї не закінчилися", а в ЄС ще є час.

"Думаю, ми зможемо домовитися з Угорщиною на початку наступного року і ухвалити збалансований пакет", - сказав він з "обережним оптимізмом". Президент Литви Гітанас Науседа також зазначив, що "заглядаючи в майбутнє, бачить можливість досягти домовленості". За його словами, на це може знадобитися кілька тижнів, але надія є.

За оцінкою Каї Каллас, ЄС має прийти до єдиного знаменника на саміті в січні. Вона запевнила, що Україна не залишиться без коштів, і в крайньому разі "є інші способи", які потребуватимуть нових інструментів. Її колега з Ірландії Лео Варадкар пояснив, що "26 країн-членів можуть надавати гроші на двосторонній основі", не через довгостроковий бюджет і не через структури Євросоюзу. "Але це не той напрямок, у якому ми хочемо рухатися", - зауважив він.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) на завершальній пресконференції саміту підтвердила, що ставка, як і раніше, - на консенсус, але Брюссель розроблятиме й альтернативний варіант про всяк випадок. "Призначена нова зустріч на початок наступного року. Єврокомісія використає час до цього моменту, щоб гарантувати, що, що б не сталося на наступному засіданні, у нас є оперативне рішення", - сказала вона.

Читайте також: Допомога Україні: Макрон закликав Орбана поводитись як європеєць

Орбан "хоче доїти брюссельську корову"

У фондах ЄС залишаються замороженими близько 20 мільярдів євро, призначених для Угорщини, але на саміті в Брюсселі Орбан заявив журналістам, що ніколи не буде настільки цинічним, аби пов'язувати підтримку України з мільярдами з фондів ЄС. "Це не наш стиль", - запевняв він.

Втім уже наступного дня він похвалився угорському державному радіо, що зумів повернути 10 заморожених мільярдів напередодні саміту, і вони йому стануть у нагоді, поки він домагатиметься решти.

На думку аналітика Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) Франсуа Хейсбура, поведінка Орбана складається в досить послідовну модель шантажу. "Він хоче продовжувати доїти брюссельську корову". Оскільки у нього виникли труднощі з усім, що стосується верховенства закону, тепер він робить це, погрожуючи заблокувати важливі рішення", - каже політолог.

Читайте також: Угорщина зможе зупинити вступ України до ЄС пізніше - Орбан