Експорт з України: у Євросоюзі наблизилися до компромісу

Проблеми сільськогосподарського ринку Євросоюзу, спровоковані війною Росії проти України, були головною темою засідання Ради міністрів сільського господарства країн ЄС у Люксембурзі у вівторок, 25 квітня. Міністри не ухвалили конкретної угоди щодо експорту з України, але "максимально наблизилися" до позитивного рішення. Про це повідомив єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський на пресконференції за підсумками засідання. За його словами, все вказує на те, що пропозиція Єврокомісії буде ухвалена.

Три заходи Єврокомісії

Пропозиція передбачає три заходи. По-перше, йдеться про тимчасову заборону до 5 червня експорту п'яти продуктів з України: кукурудзи, пшениці, насіння ріпака, а також насіння та олії соняшника. Войцеховський не виключив, що тимчасова заборона буде продовжена до кінця року, чого прагне, наприклад, Словаччина. Водночас транзит української продукції продовжуватиметься, і Єврокомісія готова йому сприяти.

Другий захід передбачає надання 100 мільйонів євро компенсації п'яти країнам, на ринки яких найбільше вплинув експорт українських агропродуктів, - Польщі, Румунії, Болгарії, Угорщині  та Словаччині. Це буде вже другий транш допомоги із сільськогосподарського фонду ЄС. Перший склав 56 мільйонів євро і був наданий трьом країнам - Польщі, Болгарії та Румунії.

Третій захід - розслідування ситуації на внутрішньому ринку щодо інших продуктів з України, зокрема тих, на експорт яких деякі країни також просили запровадити тимчасову заборону. Усього їх вісім, зокрема - м'ясо птиці, яйця, мед і цукор, проте вони становлять від 10 до 20 відсотків від усього українського експорту, тому щодо них екстрені заходи не потрібні. Войцеховський зазначив, що на Раді ЄС було представлено багато різних позицій щодо різних аспектів ситуації.

Читайте також: Польща виділяє 2,2 мільярда євро на допомогу фермерам

Ряд країн - проти обмежень 

Деякі учасники зустрічі виступили проти обмежувальних заходів. Так, Фінляндія розуміє стурбованість сусідніх з Україною країн, але вважає, що обмеження на ввезення товарів з України - неправильне рішення, заявив міністр сільського господарства цієї країни Антті Курвінен. "Найгірше те, що ці заборони на ввезення продуктів з України підкріплюють наратив Росії, - зазначив він. - Нераціонально з одного боку надавати масштабну підтримку Україні, а з іншого - блокувати експорт звідти та економічні можливості для Києва". Курвінен наголосив, що мають бути інші способи, наприклад, покращити роботу "ліній солідарності", доставляти продукцію до портів ЄС, а також задіяти інструменти, які є у розпорядженні Євросоюзу, щоб допомогти сусіднім з Україною країнам.

Подібної думки дотримується і латвійський міністр Дідзіс Шмітс. "Існують інші способи вирішити проблему на внутрішньому ринку, окрім як закривати кордони, - сказав він. - Ми маємо сільськогосподарський фонд, який можна задіяти, можна виробити політику транзиту української продукції до третіх країн, але не можна закривати кордони в такій ситуації, адже війна триває, а українці мають труднощі з експортом своєї продукції".

Читайте також: Румунія не заборонятиме імпорт продовольства з України

Першопричина проблем фермерів - війна Росії проти України

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський взяв участь у дискусії з відеозв'язку. "Проблеми фермерів в європейських країнах  - це не вина українських фермерів. І першопричина такої ситуації на європейському ринку -  не в ціні українського збіжжя, а у війні, яку розв'язала Росія проти України", - цитує його пресслужба міністерства агрополітики України.

Сольський наголосив, що українські товари корисні для європейського ринку. "Зокрема, український імпорт до Польщі приніс чимало вигоди не лише Україні, а й самій Польщі", - йдеться у повідомленні міністерства. За його даними, експорт м'яса та молочних продуктів із Польщі за 2022 рік зріс на 37 відсотків, а зернових та продуктів їх переробки - на 40 відсотків. "Зерно з України посилило конкурентоспроможність польських виробників. Тож бізнес сусідньої країни зростав, використовуючи й українську сировину в тому числі", - зазначив міністр. Окрім того, за його словами, на українському зерні заробили трейдери, перевізники та порти.

Сольський також звернув увагу колег із ЄС на той факт, що українське зерно не стало ключовою причиною ціноутворення на ринку: останні два місяці котирування падають через прогнози зростання врожаю в Бразилії.

Україна страждає від наслідків російської агресії, і саме це має бути відправною точкою при виборі заходів Євросоюзу, заявив міністр сільського господарства Швеції, що головує в Раді ЄС, Петер Куллгрен на пресконференції. Він також зазначив, що необхідно спільно реагувати на труднощі, спричинені війною, та виявляти солідарність з Україною. Тієї ж думки дотримуються й інші країни. Так, ірландський міністр Чарлі Макконалог сказав, що важливо знайти загальноєвропейський підхід до вирішення проблеми. "Ми не підтримуємо рішення, які не включають єдиного європейського підходу", - заявила і хорватська міністерка Марія Вучкович.

Країни пропонують довгострокові рішення

Міністр однієї з п'яти сусідніх з Україною країн, які домагаються обмежень, - Словаччини - повідомив, що його держава просить знайти довгострокове вирішення цієї проблеми. "Єврокомісія має розробити зовсім новий інструмент разом із Всесвітньою продовольчою програмою, щоб можна було купувати українську продукцію прямо в Україні та виключити можливість для різних контрабандистів, - сказав Самуел Влчан. - І ці зернові, які вже входять до програми, повинні перевозитися до тих країн, які традиційно були ринками для України, як-от Єгипет, наприклад, та інші країни Північної Африки та Азії”.

Словацький міністр вважає, що спільне фінансування транспортних витрат ООН та ЄС могло б допомогти у довгостроковій перспективі, "оскільки навіть якщо війна закінчиться через два-три місяці, Україна вже втратила свої ринки і необхідно думати, як допомогти їй у майбутньому продавати свою сільгосппродукцію, адже агроринок Євросоюзу більш ніж насичений”.

Що ЄС може зробити, то це допомогти Україні вільно постачати продукти та матеріали до третіх країн, а якщо вже вони залишаються в Євросоюзі - то підтримувати ті країни, яких це торкнулося, вважає міністр сільського господарства Латвії Шмітс. "Якщо ми відкриємо фонд допомоги країнам ЄС, то потрібно однаково ставитися до всіх, - вважає він. - Ця проблема торкнулася не тільки країн, що межують з Україною, а й Латвії - мова не про зернові, як у Польщі, але про м'ясо птиці та яйця".

Тим часом Єврокомісія продовжує переговори із п'ятьма країнами, більшість яких запровадили односторонні заборони на ввезення українських сільгосппродуктів. Як повідомив Войцеховський, Брюссель надав усім країнам-членам ЄС інформацію щодо впливу сільськогосподарського імпорту на ринкову ситуацію, яка має продемонструвати необхідність підтримати пропозицію Єврокомісії.