Юрій Бойко: Мені немає в чому себе звинувачувати

Депутат Юрій Бойко до повномасштабної війни Росії проти України очолював нині заборонену українську партію "Опозиційна платформа - За життя", яка здобула на виборах до Верховної Ради 2019 року 13 відсотків голосів, сформувавши другу за розміром парламентську фракцію. Попри окупацію Криму і військову агресію Росії на сході України програма партії здебільшого фокусувалася на відновленні і на покращенні відносин з Росією, а одним із її лідерів був обвинувачуваний у держзраді Віктор Медведчук, якого Україна передала РФ в рамках обміну полоненими. У минулому Бойко неодноразово був міністром за урядування та президентства Віктора Януковича, а з його ім'ям пов'язаний скандал щодо ймовірного розкрадання держкоштів під час будівництва нафтовидобувних вишок у Чорному морі в 2010-х роках. Утім, справу про "вишки Бойка" так і не було доведено до кінця, а сам Бойко ніколи не був ні в чому обвинувачений. Тепер ексміністр каже, що "мав ілюзії" щодо співпраці з Москвою і називає зрадниками своїх колишніх однопартійців, які підтримали РФ. Як він пояснює таку радикальну зміну поглядів?

DW: До повномасштабної війни Росії проти України програма очолюваної вами тоді "Опозиційної платформи - За життя" багато в чому полягала у відновленні і на покращенні відносин з Росією. Яка зараз ідеологічна платформа вашого депутатського об'єднання "Платформа за життя і мир"?

Юрій Бойко: Ми сподівалися на поліпшення відносин до 24 лютого, але після цього це вже закінчилось, і вони, ті, хто зі зброєю прийшов до нашої країни, - це вороги, і тут іншого немає. А що стосується нашої програми, то відновлення країни - це те, що ми знаємо, що маємо робити, і те, що ми робимо зараз по декількох напрямках, це буде, напевно, ключове для того, щоб країна піднялася.

Відновлення неможливе без закінчення війни. Як ви собі це уявляєте?

Насправді для мене закінчення війни - це можливість повернутися додому. В Рубіжну, Луганську область. Це була батьківщина, де я працював.

Я правильно розумію, що ви підтримуєте ідею повернення до державних кордонів на 1991-й рік?

Звісно, як народний депутат я підтримую це, і люди це підтримують. І повернути наші території - це те, що нам потрібно.

Ваша риторика до 2022 року була дещо інакшою. І мова йшла швидше про покращення відносин з Росією.

Ми сподівалися, що можна буде дипломатичним шляхом повернути і Донбас, і Крим. Як це було підписано в мінських угодах. І намагалися це зробити. Але після 24 лютого, ну як це, це війна, ворог у нас вбиває наших людей, захопив наші міста. Яка може бути ця риторика? Тут все.

Ви кажете, що і ви, і представники вашої політичної сили сподівались на покращення. Але тут я не можу не сказати, що після 24 лютого частина ваших колишніх однопартійців, ваших політичних соратників зрадила Україну. Перейшли на бік Росії. Як ви можете пояснити це?

Коли настає час війни, кожен обирає, де він. Хтось втік, хтось зрадив, хтось залишився і працює, і воює. І ми залишилися, а ті, хто зрадили, - вони для мене зрадники.

Ви працювали з цими людьми роки, якщо не десятки років. Вони були, вочевидь, вам досить близькі.

Ну, я б не сказав, що ми десятки років з ними працювали. Роками працювали, дійсно. І сказати, що вони були якісь насправді закляті проросійські, я б не міг. Але вони вибрали свою сторону. Не тільки в нашій політичній силі. Ще декілька депутатів втекли з країни. Це зрадники.

Більше таких прикладів в Україні немає - від першої п'ятірки вашої політсили в Україні залишилось двоє людей.

Ну, значить, так сталося. Така ситуація. Вони вибрали свій шлях, зрадили свою країну. І це їхня доля.

"У нас ще були якісь ілюзії"

Чи бачите ви перспективи відновлення переговорів між Росією та Україною?

В сьогоднішній ситуації - ні. Коли йде напружена бойова фаза, то ми чекаємо озброєння, тому що з власного досвіду спілкування з військовими я бачу, що є великий дефіцит, і вони всі просто хочуть, щоб це поновлення (озброєння. - Ред.) прийшло.

Ви зараз кажете, що переговорний процес неможливий. Але ваш допис у Facebook 24 лютого 2022, фактично під час перших ударів по Києву, закликав до переговорів. Що ж змінилося?

На той час у нас ще були якісь ілюзії, що можна буде зупинити (війну. - Ред.). Як і у влади були ілюзії, коли вони вступили в переговори (з РФ. - Ред.). Після цього вже ілюзій немає. І сьогодні ми не бачимо жодного позитивного кроку з боку Росії щодо припинення війни.

Ваша депутатська група, і ви зокрема, виступаєте на захист Української православної церкви (Московського патріархату). Як ви діятиме, якщо влада вирішить заборонити діяльність УПЦ МП в Україні?

Закон, який був внесений в парламент, насправді напряму УПЦ не торкався, але він відкривав шлях для того, щоб будь-яку релігію заборонити. У нас, на жаль, багато колаборантів було і в поліції, і в СБУ, і в прокуратурі. Так ніхто ж не ставить питання: якщо колаборанти є в поліції, давайте заборонимо цю поліцію.

Ви кажете всюди, але чомусь в ПЦУ такої кількості колаборантів не було.

Просто немає такої кількості священнослужителів.

Навіть якщо говорити пропорційно, то це явно не та кількість.

Ну, я ж не можу сказати зараз по статистиці, але просто, напевно, просто немає стільки священиків.

Щодо засудження російського вторгнення, то ви на вашій сторінці зробили це 8 березня 2022 року. Тобто пройшло 12 днів спочатку…

Ні. Це був у нас, так би мовити, з'їзд 8 березня. До цього ми виключили Іллю Киву (проросійського депутата, який втік до Росії після початку війни і виступав на підтримку армії РФ. - Ред.) зі своєї фракції. Ще там декілька кроків зробили.

Це дуже багато, 12 днів.

Просто перші дні тут був такий… я не знаю, пам'ятаєте ви чи ні, але перший день ми були у парламенті, потім у президента і весь час ми були в такому цейтноті.

Згадаймо покійного Іллю Киву, тому що ще до повномасштабного вторгнення він вже перебував в Росії і вже робив фактично українофобські заяви. Як так вийшло, що людина з такою біографією, з такими поглядами, який зробив трансформацію від ультраправого до проросійського політика, перебував у Раді і ніхто його не виключав?

Здається, він був в Іспанії до цього. Не пам'ятаю точно, де він був. Він сидів тихо до вторгнення. Щось, може, і казав, але так, десь там в Іспанії. А що стосується того, як опинився. Він опинився за пропозицією другого крила, яке було в нашій партії, представники якого здебільшого втекли в Росію.

На початку вторгнення - 26 лютого 2022 - ви вмикалися в ефір російського пропагандиста Володимира Соловйова.

Так, намагався його переконати.

Не було схоже, що ви намагалися його переконати.

Насправді я його закликав для того, щоб зупинитися, тому що бомблять Харків, бомблять Чернігів. Подивіться весь виступ.

Володимир Соловйов 10 років в ефірах каже про Україну, що такої держави не існує, закликає до окупації. І ви намагаєтесь його переконувати?

Так. Я намагався його переконати. Були ілюзії. Я вам сказав ще на початку, що були ще ілюзії переконати, але потім вже ілюзії зникли.

"Мені немає в чому себе звинувачувати"

Є прецеденти, коли представників вашої політсили звинувачують в держраді. Я кажу про Нестора Шуфрича. Він наразі перебуває в СІЗО.

Зараз йде розслідування. Я не хочу коментувати дії правоохоронних органів. Адвокати з цим працюють. Я не бачив у нього жодного такого кроку щодо зрадництва протягом цих півтора року, коли він працював в парламенті, вже після вторгнення.

Чи не побоюєтеся ви, що когось з інших представників вашого об'єднання або вас самого можуть у чомусь звинуватити?

Ми всі під богом ходимо. Але кожен повинен відповідати за свої вчинки сам. Мені немає в чому себе звинувачувати. Ми працювали для країни. І з початком агресії ми стали на захист країни, так само як усі інші люди.

Чи не ви боїтеся ви в разі відновлення кордонів України конфліктів з місцевим населенням на нині окупованих територіях

Вісім років окупації частини Луганської і Донецької областей, які були, показали, що нічого доброго це там не принесло. Там не побудували нових заводів, там не побудували нових шахт. Там здебільшого молоді люди виїхали, не маючи перспективи. Або в Росію, або в Європу, через Європу в Україну. І тому там насправді за нас все зробили. Ми просто прийдемо туди як визволителі. І тому, та частина людей, яка на боці Росії, - вони виїдуть, а залишаться наші.

Повну версію інтерв'ю дивіться тут: