"Дивишся на знімок - а легенів немає": медики Прикарпаття
24 березня 2021 р.
"Коливаються показники, як тільки можуть", - стривожено хитає головою лікарка Яремчанської лікарні Галина Мацюк. Пульсоксиметр на пальці пацієнта показує спочатку 91, потім - 89, а за декілька секунд - вже 87. Така сатурація - занизька: у здорової людини рівень кисню в крові має дорівнювати щонайменше 95.
"Ти неправильно лежиш, Іване", - звертається Галина Мацюк до пацієнта. Лікарка поправляє чоловіку кисневу маску і допомагає перевернуся на живіт. Саме на животі, у так званій прон-позиції, більшу частину часу мають перебувати пацієнти з важкими ковідними пневмоніями. Це полегшує дихання та знижує ризик смерті.
61-річний Іван хворіє на COVID-19 вже понад два тижні, майже весь цей час лікується у стаціонарі, розповідає його дружина Христина, яка сидить на сусідньому ліжку. Сам Іван говорити не може. "Так оберігалися, старалися, навіть у церкву не ходили. Може, хтось з відпочивальників заразив. Чоловік першим захворів - потім я і дочка. Така жахлива хвороба", - 56-річна жінка починає плакати і насуває на очі маску. Лікарка намагається її заспокоїти.
Пацієнти хворіють довше і важче
Галина Мацюк - завідувачка поліклініки та одна з двох інфекціоністок у лікарні в Яремче. Хворих на COVID-19 клініка у курортному карпатському містечку почала приймати в жовтні минулого року. Відтоді, розповідає лікарка, в інфекціоністів перекваліфікувалися і терапевти, і невропатолог. А оскільки ліжок в інфекційних боксах бракувало, для пацієнтів з коронавірусом переобладнали терапевтичне відділення. Нині у лікарні - 70 "ковідних" місць. Останніми тижнями майже всі вони були зайняті. Тож, на випадок ще більшого спалаху, декілька додаткових ліжок лікарі поставили у холі відділення.
Медики розповідають, що вірус став агресивнішим, а хвороба лікується довше та важче. "Десь із середини січня ми спостерігаємо зовсім іншу клінічну картину, - пояснює Галина Мацюк. - Це і кровохаркання, і ураження інших органів та систем - серцево-судинної, сечовидільної, периферичної нервової. Люди тривало температурять - по 12-14 днів". До того ж, стан деяких пацієнтів раптово погіршується на 8-10 день, коли вже мало б починатись одужання.
Читайте також: Олександр Ірванець: РоКОВІД, або Рік коронавірусу в Україні
"Ми втрачаємо досить молодих працездатних людей і не в силі їм допомогти, - скаржиться Галина Мацюк. - Коли на знімку практично немає легенів і ти розумієш, що втрачаєш пацієнта, а його рідні просять щось зробити - повірте, це не проходить безслідно". За словами лікарки, від початку року у невеличкій лікарні померло вже 18 хворих на COVID-19 віком від 37 до 80 років.
Брак персоналу та "вакциноскептицизм" серед медиків
Більшість хворих на COVID-19 у Яремчанській лікарні - залежні від кисню. Його нестача - найбільший страх лікарів та пацієнтів. "Навіть не хочу про це думати, бо для нас це буде катастрофа - це є життєво необхідним для людей", - каже Галина Мацюк. - Ми спілкуємось з іншими районами і бачимо, що ситуація трошки напружена". Утім, в Яремче перебоїв із постачанням кисню поки що вдається уникнути. Натомість проти іншої загальноукраїнської проблеми - нестачі персоналу - лікарня безсила.
"Ці хворі потребують зовсім іншої уваги, надання медичної допомоги є складним - багато маніпуляцій, треба поміряти сатурацію, перевірити тиск кисню у системі, багато паперової роботи, - перелічує лікарка. - Дехто боїться, а закон забороняє змушувати, тому що це зміна істотних умов праці і має відбуватися тільки за згодою медперсоналу".
Як і більшість її колег, які лікують пацієнтів з коронавірусом, Галина Мацюк теж перехворіла на COVID-19. Щойно з'явилася така можливість, зробила щеплення. Щоправда, більшість персоналу вакцинації уникає. "Дехто має антитіла і вважає, що у нього немає потреби", - пояснює лікарка. Інші ж просто не довіряють вакцині AstraZeneca після повідомлень у ЗМІ про те, що вона нібито є небезпечною.
Читайте також: Вакцина від коронавірусу: чи варто довіряти препарату AstraZeneca
Щоправда, охочих вакцинуватися в Яремче не бракує. Під час перебування журналістів DW у лікарні міста на щеплення залишками вакцини прийшли кілька десятків людей, серед них - вчителі та комунальники.
Хто "привіз" мутований коронавірус у Карпати?
Про те, що саме спричинило спалах коронавірусу в Івано-Франківській області, лікарі та експерти досі не мають однозначної відповіді. Серед причин називають масове повернення заробітчан, які приїхали додому на різдвяні свята - на Прикарпатті їх відзначають тривало та інтенсивно.
Ще одним фактором, вочевидь, став масовий туризм - на гірськолижні курорти взимку приїжджали тисячі людей з усіх куточків України та навіть з-за кордону. "Вони можуть оселятися в Яремче, а кататися на лижах у Буковелі, - пояснив в інтерв'ю DW головний санлікар області Руслан Савчук. - Там вони можуть інфікувати тих, з ким перебувають у контакті. І ось ці інфіковані люди теж пороз'їжджаються по своїх домівках, по своїх регіонах".
Читайте також: Повільний старт: чому в Україні гальмує COVID-вакцинація
"Червоною" зоною Прикарпаття оголосили наприкінці лютого. Проте відтоді найбільший в Україні гірськолижний курорт "Буковель", а також численні готелі і приватні садиби регіону працювали ще понад два тижні - хоч і з певними обмеженнями. На карантин "Буковель" закрили лише 13 березня, а біля села Поляниця, де розташований курорт, облаштували блокпости поліції та Нацгвардії. За словами Руслана Савчука, потрапити в Поляницю нині можуть лише місцеві або ті, хто там працює.
Утім, як переконалися журналісти DW, насправді контроль на КПП - символічний. На одному з блокпостів біля Поляниці автівку журналістів взагалі не зупинили - попри номери іншого регіону. На іншому КПП не змогли поміряти температуру - зламався термометр. До того ж, як пояснив один із поліцейських, не пропустити подорожуючих, навіть із підвищеною температурою, вони просто не мають права: якщо таку людину виявлять, лише попросять звернутися до сімейного лікаря.
"Буковель" хоче відновити роботу
Утім, попри рекомендаційний характер заборони на в'їзд та не завжди справні термометри на КПП, туристів у селі Поляниця дійсно майже немає. Адже, хоча знайти вільний номер у численних садибах курортного регіону тепер не проблема, у "Буковелі" діє заборона на роботу підйомників - покататися на лижах не вийде.
Щоправда, представники курорту такі обмеження називають несправедливими, а зв'язок між спалахом коронавірусу і туризмом - недоведеним. "Наразі над цією справою працюють наші юристи, - зазначила в інтерв'ю DW прессекретарка "Буковелю" Віталія Васильчук. - Згідно зі всіма законами, нормами та постановами "Буковель" мав і має право працювати". За словами Васильчук, закриття курорту на карантин було "заполітизованим" рішенням, а місцеві мешканці, які живуть за рахунок туризму, терплять великі збитки.
Читайте також: Коментар: Третій локдаун в Україні - з лижами, але без трусів і лампочок
Закритим на карантин "Буковель" залишатиметься до 27 березня. Чи будуть обмеження пом'якшені вже наприкінці тижня, наразі невідомо. Завдяки локдауну у регіоні вдалося досягти значного зниження захворюваності - з майже 900 інфікувань на день наприкінці лютого до 351, які були підтверджені 23 лютого, а у Яремчанській лікарні навіть звільнилося декілька місць. Щоправда, лікарі поки що обережні у своєму оптимізмі. Тож, резервні ліжка для ковідних пацієнтів поки що залишаються у холі.