Чому в Україні досі буксує легалізація медичного канабісу

"Всі найкращі світові практики, всі найбільш ефективні політики, всі рішення, якими б складними чи незвичними вони б не здавались для нас, мають бути застосовані в Україні, щоб українцям, всім нашим громадянам, українцям, українкам не довелось терпіти біль, стрес та травми війни. Зокрема, ми маємо нарешті чесно легалізувати для усіх, хто цього потребує, ліки на основі канабісу", - заявив з трибуни Верховної Ради президент України Володимир Зеленський минулого тижня. Його промова до депутатів, присвячена майбутній національній доктрині, яку сам голова держави назвав "політикою героїв", підняла дискусію про медичну марихуану на небачений раніше рівень.

Читайте також: Легалізація канабісу в Німеччині: хто, де і як матиме доступ до наркотику 

Друга спроба легалізувати канабіс застрягла

Слова президента були нагадуванням для парламентарів про законопроєкт, поданий Кабінетом міністрів майже 13 місяців тому. Урядова ініціатива - вже друга спроба легалізувати виробництво медичних препаратів з конопель, що надходить на розгляд Верховної Ради під час її нинішньої каденції. Попередню, подану групою з понад 80 депутатів різних фракцій, Рада провалила в липні 2021 року.

Під час воєнного стану в авторів законопроєкту і прибічників легалізації знайшлися нові вагомі аргументи -  як вони стверджують, ліки з конопель допоможуть не лише пацієнтам із важкими неврологічними чи онкологічними захворюваннями, а й тисячам військових та цивільних, що отримали посттравматичні стресові розлади внаслідок війни. "Ми розуміємо негативні наслідки війни на стан психічного здоров’я. Ми розуміємо кількість людей, які будуть потребувати медикаментозного лікування внаслідок цього впливу. І ми розуміємо, що немає часу чекати", - коментував ініціативу в червні 2022 року міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.

Читайте також: Травми війни: чому Кабмін пропонує легалізувати медичний канабіс

Технічні коноплі окремо, медичні окремо

Втім, законопроєкт чекає на ухвалення парламентом вже більше року. Спочатку доопрацювати урядовий законопроєкт вирішив профільний комітет з питань здоров'я нації. У лютому 2023 після другого розгляду він представив новий варіант документу, який виводив деякі суперечливі положення з-під урядового регулювання.

Зокрема, йшлося про розділення виробництва та обігу медичних та технічних конопель. Вирощування останніх - доволі перспективна галузь сільского господарства, зазначають в неурядовому аналітичному центрі "Офіс ефективного регулювання BRDO". У своєму дослідженні BRDO нагадує, що ще за радянських часів технічними коноплями, які є сировиною для легкої, харчової, косметичної, будівельної та навіть паливної промисловості, в Україні було засаджено понад 120 тисяч гектарів. Нині ж посіви скоротилися в 30 разів саме через надмірну "наркотичну" зарегульованість коноплярства.

Тож доопрацьований законопроєкт пропонує законодавчо підняти граничний допустимий вміст тетрагідроканабінолу (ТГК) - основної психоактивної речовини, що міститься в коноплях, - для технічних культур з нинішніх 0,08 відсотка до 0,3 відсотка в сухій масі. Вирощування таких сортів конопель держава не буде обмежувати жодним чином - за умови лабораторного підтвердження рівня ТГК.

Коноплі ж із більшим рівнем тетрагідроканабінолу для медичних цілей, за задумом авторів законопроєкту, можна буде вирощувати виключно із сертифікованого насіння під державним контролем. При цьому пропонується захистити національного виробника, заборонивши принаймні до 2028 року імпорт в Україну наркотичних конопель окрім садівного, наукового матеріалу чи готових лікарських засобів.

Канабіс - наркотики чи ліки?

Деталі контрольних процедур так і не прописали в законопроєкті чітко, так само як і умови майбутніх ліцензій, що їх повинні будуть отримувати і аграрії, що схочуть вирощувати медичні коноплі, і ті, хто займатиметься їх подальшою переробкою, і аптеки, що продаватимуть готові препарати медичного канабісу. Це виникає занепокоєння у Дмитра Шерембея, голови благодійної організації "100% Життя", яка опікується пацієнтами, що живуть з ВІЛ/СНІД в Україні. "Якщо чітко не прописати умови в законі, а віддати їх на подальшу розробку уряду, то в процес обов'язково втрутиться поліція і міністерство внутрішніх справ, які досі лишаються суворим противниками легалізації", - переконує Шерембей, який останні 10 років бере участь у розробці усіх ініціатив з легалізації конопель для пацієнтів.

МВС дійсно гальмувало ініціативи з легалізації канабісу в минулому - як до, так і після приходу до влади Володимира Зеленського і "Слуги народу". Перед тим як Рада відмовилася підтримати попередній легалізаційний законопроєкт 2021 року, тодішній заступний міністра, а нині радник у МВС Антон Геращенко висловлювався за те, аби медикаменти на основі канабісу були виключно в таблетках чи ампулах, тобто аби коноплі не можна було курити, як це роблять не лише в медичних, але й у рекреаційних цілях. Але за останні два роки в міністерстві вже двічі змінився керівник. Публічних коментарів на тему легалізації канабісу в ньому за цей час не давали, але минулого року в рамках уряду все ж підтримали законопроєкт.

Оновлена редакція законопроєкту все ж таки містить чітку вказівку урядові в бік декриміналізації марихуани. Ідеться про перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що його затверджує Кабінет міністрів. Суцвіття коноплі, їх смоли та похідні препарати в ньому зараз віднесені до особливо небезпечних і заборонених наркотиків. Депутати ж пропонують перенести їх до таблиці з речовинами, обіг яких обмежено, а для медичних конопель створити окремий список.

Читайте також:Новий старт: ООН виключила канабіс зі списку небезпечних наркотиків 

Брак голосів на підтримку легалізації канабісу?

Комітет з питань здоров'я нації ще у лютому просив депутатів проголосувати за оновлену версію урядової ініціативи принаймні в першому читанні - прогнозуючи подальші дискусії при підготовці фінальної версії закону. Втім, дискусія вщухла, аж до президентського виступу 28 червня. Голова комітету Михайло Рауцький не знайшов минулого тижня часу відповісти на запитання DW щодо причин затягування розгляду законопроєкту.

Утім, його колега по фракції "Слуга народу", а в минулому радник міністерства охорони здоров'я Дмитро Гурін у переписці з DW розповів: законопроєкт про медичний канабіс регулярно обговорюється на погоджувальних радах парламенту. Утім, керівництво Ради, за його словами, відмовляється виносити урядову ініціативу на публічний розгляд, оскільки за неї не вистачає голосів. "В парламенті, вочевидь, досі превалює консервативна думка, що через цей законопроєкт усі громадяни стануть наркоманами, - обурюється Дмитро Шерембей, - Але ж депутати навіть соромляться виказати її тепер вголос з трибуни, а тому уникають чесного розгляду. І в результаті півтора мільйони онкохворих, тисячі людей з ПТСР від війни мусять чекати незрозуміло чого".

Дивіться також: