Дрони в Москві, обстріли на кордоні: де успіх і ризик Києва

Все повторюється. Як і в попередні дні, в ніч на четвер, 1 червня, Росія завдала масованого обстрілу Києва, цього разу - ракетами. Повідомляється про загибель двох жінок та дитини. Із сусідньої з Україною Бєлгородської області зранку надійшла інформація про продовження обстрілів і можливий новий рейд озброєної групи росіян "Російський добровольчий корпус" (РДК), що діє з території України. Російські ЗМІ повідомили про збитий у Калузькій області безпілотник.

Днями масована атака безпілотників у Москві та області стала однією зі світових топ-новин. Хоча вперше від початку вторгнення Росії в Україну безпілотники було збито над Кремлем на початку травня, складається враження, що війна лише тепер вийшла за українську територію. "Війна прийшла до Росії", - пишуть західні ЗМІ. Це не так.

Атаки безпілотниками - переважно об'єктів військової та енергетичної інфраструктури - тривають майже рік. Це стосується не лише анексованих територій України, включаючи Крим, а й самої РФ. Одним із перших об'єктів був НПЗ у Ростовській області у червні 2022 року. Рідше були удари у глибині території Росії. У грудні аеродром стратегічної авіації в Енгельсі був атакований двічі. Тоді й зараз у РФ назвали те, що відбувається, "тероризмом".

Що стоїть за атаками дронів на Москву?

Україна, як правило, не бере на себе відповідальності за такі акції. При цьому російська сторона атакує Україну по всій території в рази більше, використовуючи дрони та ракети різного типу. Збитки та кількість жертв непорівнянні. У травні атаки дронами та обстріли почастішали з обох боків. Що за цим стоїть? Чи є зв'язок між очікуваним контрнаступом української арміїта  атакою безпілотників на Москву? Чи можна ставити ці події в один ряд з обстрілами прикордонних районів та рейдами в ці райони озброєних груп, що воюють на стороні Києва, з числа громадян РФ?

Думки експертів розходяться. Австрійський політолог, експерт з Росії Ґергард Манґотт (Gerhard Mangott) в бесіді з DW згадує в одному контексті атаку дронами в Москві, обстріли прикордонних районів і вилазку "партизан" - так він назвав бійців воєнізованих формувань, що базуються в Україні і складаються начебто з громадян РФ. Легіон "Свобода Росії" та "Російський добровольчий корпус".

Психологічний та військовий ефект

"Очевидно, з українського боку є бажання донести жахи війни до (російської) столиці, - каже Манґотт. - Людям, які живуть там, хочуть показати, що держава не в змозі їх захистити - ні в прикордонних районах, ні в Москві". За його словами, це підриває спробу російської влади "створити в російського суспільства враження, що війни немає".

Про психологічний та військовий ефект пише київське видання "Лівий берег". "Це називається пізнати тягар війни", - вважає оглядач Кирило Данильченко. Він називає військовим "успіхом" те, що російські ЗРК, які задіяні в Москві, не будуть використані на фронті в Україні.

Читайте також: Коментар: Бєлгородський рейд прогнилою путінською Росією

Берлінський військовий експерт із аналітичного центру Європейська рада з міжнародних відносин Ґустав Ґрессель (Gustav Gressel) закликає розрізняти удари дронами та події у Бєлгороді. Атаки дронами по Москві Ґрессель, відповідаючи на питання DW, називає "інструментами психологічного ведення війни з метою підняти російську номенклатуру вранці з ліжка гуркотом ППО". "Історія з Бєлгородом та атаки у прикордонні пов'язані з контрнаступом ЗСУ", - вважає Грессель. Він пояснює це бажанням Києва змусити Росію перекинути ресурси для захисту кордону та таким чином покращити шанси на успіх ЗСУ у контрнаступі. Наскільки це спрацює, стане зрозуміло за кілька тижнів, вважає експерт.

Як Захід реагує на атаку дронів

На Заході стримано реагують на останні події. Представник уряду Німеччини у середу, відповідаючи на запитання DW, сказав, що міжнародне право дозволяє Україні завдавати ударів по російській території з метою самооборони, але додав, що Берлін проти використання для цієї мети переданої Києву німецької зброї. Схоже пролунала і реакція США - головного постачальника озброєнь України. Представник Білого дому Джон Кірбі сказав, що в ударах по Москві не застосовувалася американська зброя. При цьому він наголосив, що США "не підтримують атаки всередині Росії".

Раніше представники РДК використали під час рейду на територію РФ область як мінімум американські бронеавтомобілі. Ґустав Ґрессель сподівається, що це не повториться: "Це може спричинити опір тих у Вашингтоні, хто попереджає про загрозу ескалації, - каже Ґрессель. - Білий дім надзвичайно обережний, і Києву слід бути акуратнішим". Загалом же він переконаний, що "Україна має повне право атакувати Росію". За його словами, "ніхто не просив президента Путіна розпочинати цю війну, тепер йому потрібно зважати на наслідки".

Бажання отримати F-16 як стримуюючий фактор

На тлі розширення географії ударів територією Росії Олег Ігнатов, експерт центру International Crisis Group, у розмові з DW припустив, що Україна намагається "підвищити ціну війни для Росії". Він нагадав про програмну статтю командувача ЗСУ генерала Валерія Залужного, в якій він наголошував на необхідності ударів по російській території. Залужний вважає одним із джерел підтримки війни в РФ відчуття "безкарності, яку забезпечує фізична віддаленість" від війни та її наслідків.

Ігнатов зазначає, що США мають "великий вплив на Україну, але не в усьому". Експерт вважає, що Вашингтон може переконати Київ не використовувати якісь американські озброєння для ударів по території РФ, наприклад, ракетні системи HIMARS, але не більше. Оглядачі зазначають, що бажання Києва отримувати зброю від Заходу є стримуючим чинником. На нещодавньому саміті G7 у Японії президент США Джо Байден сказав, що президент України Володимир Зеленський пообіцяв не використовувати винищувачі F-16, які давно хоче отримати Київ, для ударів по російській території. Поки що є рішення західних партнерів про навчання українських пілотів, але не про постачання самих літаків.