Дослідження: у яких країнах ЄС (не) підтримують Україну
5 грудня 2022 р.40 відсотків європейців виступають за подальшу підтримку України, навіть якщо це обернеться для них негативними економічними і соціальними наслідками. Такими є дані соціологічного дослідження, проведеного у жовтні Форумом "Міграція і демократія" (MIDEM) за підтримки європейського фонду Mercator у співпраці з центром YouGov, результати якого представили в Берліні у понеділок, 5 грудня. Водночас 39 відсотків опитаних, за його даними, не готові надалі підтримувати Україну за будь-яку ціну.
Дослідники опитали жителів Німеччини, Франції, Нідерландів, Швеції, Іспанії, Італії, Польщі, Чехії, Угорщини і Греції. У репрезентативному опитуванні загалом взяли участь трохи більше 20 тисяч респондентів.
Читайте також: Опитування: В ЄС поменшало прихильників надання зброї України
Шведи - найбільш переконані у підтримці України
Як засвідчили результати опитування, найбільша готовність підтримувати Україну, навіть якщо це болюче вдарить по власній кишені, спостерігається у Швеції. У цій країні Україну й надалі готовий беззастережно підтримувати 61 відсоток опитаних, тоді як не готові поступатися власним добробутом заради підтримки України 22 відсотки шведів. На другому місці у списку найбільш переконаних друзів України - іспанці. В Іспанії за безумовну підтримку українців у боротьбі з російськими загарбниками виступають 46 відсотків опитаних, більш скептичними є 29 відсотків опитаних. Третє місце ділять між собою Польща і Нідерланди, де 45 відсотків - "за", і 34 - "проти".
В Італії, Німеччині і Франції кількість прибічників і противників безумовної підтримки України розділилася приблизно порівну (підтримка у 38-39 відсотків, висока частка тих, хто не визначився). Найнижчий рівень підтримки - в Угорщині і Греції (лише 27 відсотків - "за"). Найбільш поляризованим з цього питання можна назвати населення Чехії. У цій країні готові підтримувати Україну і надалі - навіть попри негативні наслідки - 30 відсотків опитаних. Водночас кількість тих, хто однозначно проти, тут найвища серед десяти країн, у яких було проведене опитування - 54 відсотки. Дослідники MIDEM вказують на те, що тема підтримки України має в Чехії найвищий серед усіх країн потенціал для розколу в суспільстві. "На відміну від жителів інших країн, чехи вважають, що ця тема є найбільш поляризуючою", - зазначено у підсумках експертів.
Освіта має значення
Дослідження також продемонструвало взаємозв'язок між рівнем підтримки України й рівнем освіти респондентів: що вищим є рівень освіти, то більшою - підтримка України. Респонденти, які назвали власний рівень освіти "високим", з великою перевагою підтримують Україну, попри всі ризики: за таку підтримку у цій категорії висловилися 50 відсотків опитаних, лише 31 відсоток - проти. Серед європейців з "середнім" рівнем освіти голоси розділилися порівну - по 39 відсотків "за" і "проти".
Натомість серед опитаних з низьким рівнем освіти явно переважає небажання підтримувати Україну будь-якою ціною: 32 відсотків - "за", 46 - "проти". Значною мірою відповіді людей з високим рівнем освіти корелюють з відповідями респондентів з високим рівнем доходів. Щоправда, дещо виділяється співвідношення відповідей людей з низьким рівнем доходів. Серед бідних кількість готових підтримувати Україну більше (37 відсотків), ніж серед тих, хто має низький рівень освіти (32 відсотки). Тобто, якщо простіше: певна частина бідних з високим рівнем освіти таки підтримує Україну.
Вирізняється і вікова закономірність: серед людей похилого віку (55+) рівень підтримки вищий - 45 відсотків, ніж серед середньої вікової групи та молоді - по 37 відсотків.
Східні німці - серед скептиків
Автори дослідження звертають увагу на той факт, що дуже відчутною є різниця у питанні підтримки України між жителями Західної і Східної Німеччини. У "старих", західних федеральних землях безумовно, не оглядаючись на свій гаманець, Україну готові підтримувати 42 відсотки опитаних. У "нових", східних землях (колишній соціалістичній НДР) таких лише 28 відсотків.
Ці показники корелюють з уявленнями про причини нападу Росії на Україну. Автори дослідження вказують на те, що на сході Німеччини значно виразніше представлене бачення, "близьке до теорії змов". Твердження "НАТО так довго провокувало Росію, що Росія мала розпочати війну" у східнонімецьких землях підтримують 35 відсотків опитаних (46 відсотків не підтримують). На заході країни таку позицію поділяють лише 22 відсотки респондентів (65 відсотків не поділяють). Таким чином, констатують соціологи, уявлення про роль НАТО у провокуванні конфлікту, яку традиційно поширює і російська пропаганда, у східній Німеччині так само поширене, як і в Угорщині і Чехії - країнах, де готовність підтримувати Україну до переможного кінця є найнижчою.
Читайте також: Німці збирають допомогу: "Важливо показати, що українці не самі"
Де ще спрацьовує російська пропаганда?
Загалом, за даними дослідження, більшість європейців не вірить у тезу про те, що "НАТО спровокувало Росію". Такі закиди відкидають 56 відсотків опитаних у всіх десяти країнах. Підтримують цю тезу 26 відсотків респондентів. Однак дослідники вважають і чверть опитаних з такою відповіддю тривожним результатом. "Це вартий особливої уваги показник, адже він засвідчує, що поширюване Кремлем бачення причини війни як "виправданої реакції" на розширення НАТО на порозі Росії поділяють чимало європейців", - констатують автори дослідження. Особливо виділяються у цьому сенсі Греція, Угорщина, Італія і Чехія - у цих країнах в усьому звинувачують НАТО більше третини опитаних. У Греції таких навіть 42 відсотки, а це відносна більшість опитаних. Натомість найменше у це співзвучне з російською пропагандою твердження вірять у Швеції, Польщі і Нідерландах - менше 20 відсотків опитаних.
Соціальні ризики
Експерти MIDEM, підсумовуючи результати дослідження, застерігають, що низка соціальних і економічних чинників можуть негативно вплинути на готовність надалі приймати українських біженців. Одним із таких чинників є той факт, що у багатьох країнах ЄС українці оселилися переважно у великих містах, у яких і до війни була напружена ситуація на ринку житла. "Низка держав тим часом скорочує фінансову підтримку сімей, які прийняли вдома біженців", - зазначено у дослідженні з посиланням, зокрема, на Польщу, де на тлі хвилі біженців з України вже суттєво зросли ціни на оренду житла. Все це відбувається ще й за умови високої інфляції і стрімкого зростання цін на енергоносії. "Залишається відкритим питання, наскільки солідарність з біженцями залишатиметься на високому рівні, якщо через дорожнечу енергоносіїв більше домогосподарств потраплятиме у скрутне становище", - зазначено у дослідженні. Директор MIDEM Ганс Форлендер (Hans Vorländer), представляючи у Берліні результати дослідження, зазначив, що протягом наступних місяців на солідарність з Україною "чекає стрес-тест".